Емігранти не мали доступу до засобів правового захисту, за допомогою яких було можливо оскаржити рішення про їх висилку та продовження їх тримання під вартою. Вони розуміли лише мову фарсі і не мали адвокатів для надання їм допомоги.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Такі порушення ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод виявив ЄСПЛ у справі "O.S.A. і інші проти Греції" (заява №39065/16), зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".
Читайте також: "Розміщення обвинуваченого в металевій клітці під час провадження принижує його гідність, - ЄСПЛ".
Так, четверо громадян Афганістану із сім’ями прибули на Хіос. Їх заарештували і розмістили в центрі для прийому, ідентифікації та реєстрації мігрантів. Того ж дня начальник поліції острову видав наказ про взяття заявників під варту. Через три дні він видав наказ про їх висилку та продовження терміну їх тримання під вартою для очікування висилки на максимальний термін до шести місяців. Рішення, написані грецькою мовою, були вручені емігрантам того ж дня.
Проте афганці повідомили про свій намір подати заяву про надання притулку лише через два тижні. За місяць комісар поліції Північних Егейських островів вирішив відкласти висилку заявників до закінчення розгляду їх заяв про надання притулку. Заявникам були видані розписки, які діяли як тимчасові свідоцтва про реєстрацію.
Посилаючись, зокрема, на ч. 4 ст. 5 (право на прийняття рішення без зволікань щодо законності затримання) Конвенції емігранти звернулися до ЄСПЛ та поскаржилися на те, що вони не мали можливості отримати судове рішення щодо законності їх тримання під вартою.
У Страсбурзі наголосили, що ключовим питанням є наступне: чи могли заявники безперешкодно подати апеляцію того дня, коли були прийняті рішення про їх висилку та продовження терміну їх тримання під вартою.
У зв’язку з цим в ЄСПЛ зазначили, що громадяни Афганістану розуміли лише мову фарсі, а рішення, вручені їм, були написані грецькою мовою. Крім того, не було зрозуміло, що заявники, яким не була надана допомога адвоката в центрі, мали достатні правові знання для розуміння інформаційної брошури, наданої їм. Зокрема, брошура містила загальний термін "адміністративний суд" без конкретизації, який саме. Але на острові Хіос, на якому перебували заявники, не було адміністративного суду; найближчий знаходився на острові Лесбос. Крім того, заявників не представляв адвокат, який був присутнім в центрі. Уряд не надавав жодних подробиць процедури отримання юридичної допомоги.
Читайте також: "Складність розслідування злочину не виправдовує тривале тримання підозрюваного під вартою".
Як зазначається, навіть якщо припустити, що засоби правового захисту були ефективними, ЄСПЛ не розумів, як заявники могли користуватися ними. Він вважав, що за обставин справи, засоби правового захисту, про які йде мова, не були доступні для заявників. Тому мало місце порушення ст. 5 § 4. З урахуванням цього суд постановив, що Греція повинна виплатити кожному із заявників 650 євро відшкодування моральної шкоди.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "O.S.A. і інші проти Греції" (заява №39065/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ "Дроздова та партнери" Олени Дроздової можна ознайомитися тут.