Хоча правила, які регулюють громадські зібрання, мають важливе значення для спокійного проведення публічних заходів, їх виконання не може стати самоціллю. І державні органи повинні виявляти певний рівень терпимості до стихійних демонстрацій, які залишаються мирними.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Лагуна Гузман проти Іспанії» (заява № 41462/17), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Читайте також: "Вплив практики ЄСПЛ на демократичні перетворення в Україні": міжнародна конференція від ААУ"
Монсеррат Лагуна Гузман брала участь у демонстрації, яка відповідно до національного законодавства Іспанії була погоджена із владою.
Але після офіційного завершення заходу близько півсотні протестувальників, в т.ч. Гузман, продовжили марш. Під час розгону поліцією цього вже не санкціонованого протесту жінка отримала ушкодження рота, руки та голови. Пізніше Інститут юридичної медицини дійшов висновку, що Гузман унаслідок отриманих ушкоджень залишилася назавжди недієздатною.
Але кримінальне провадження, відкрите проти правоохоронців за нанесення тілесних ушкоджень, було закрите на тій підставі, що сила застосовувалася в умовах масових заворушень. Оскарження такого рішення успіху не мало.
Водночас, кримінальну справу відкрили також проти трьох інших протестуючих, які зрештою були виправдані. Суд установив, що протестуючих жорстоко придушували без попереднього попередження, незважаючи на той факт, що вони не перекривали рух транспорту та не провокували конфліктів з поліцією.
Цей висновок був використаний в іншій справі, за позовом Гузман про відшкодування збитків проти міністерства внутрішніх справ. Тут суд став на сторону позивачки та присудив їй 10 тис. євро компенсації.
Тим не менш, Гузман звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 11 (свобода зібрань та об’єднань) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона стверджувала, що застосування сили поліцією проти неї та інших протестувальників було непропорційним.
Суд у Страсбурзі виходив із того, що хоча правила, які регулюють громадські зібрання, такі як попереднє повідомлення, мають важливе значення для спокійного проведення публічних заходів, їх виконання не може стати самоціллю. Зокрема, державні органи повинні виявляти певний рівень терпимості до стихійних демонстрацій, які залишаються мирними.
У цій справі, хоча стихійне зібрання і спричинило певні незручності, воно проводилося в мирний спосіб аж до його розгону.
Не було доведено, що:
– поліції було б складно утримувати або перенаправляти протестуючих, або іншим чином контролювати ситуацію.
– демонстрація викликала високий рівень порушення громадського порядку.
Отже, органи влади не надали відповідних та достатніх підстав, які обґрунтовують розгін демонстрації.
Відтак, таке необґрунтоване застосування сили проти заявниці, яка не була заарештована або притягнута до кримінальної відповідальності за будь-які насильницькі дії під час акцій протесту, було достатнім для того, щоб Суд дійшов висновку про непропорційність втручання в її права всупереч статті 11.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Лагуна Гузман проти Іспанії» (заява № 41462/17) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, Раді пропонують виплачувати компенсації за рішеннями ЄСПЛ коштом посадових осіб.