28 серпня 2020, 10:49

ЄСПЛ: держава іноді не може запобігти злочину, але завжди відповідальна за його розслідування

ECHR. Ukrainian Aspect

Держава має як позитивний обов’язок захищати життя людини, так і розслідувати вже вчинені злочини. Але якщо перший - обмежений обставинами конкретної справи, то другий має абсолютний характер без жодних умовностей.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "ЄСПЛ: тримання мігранта під вартою в очікуванні висилки порушило Конвенцію".

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Тершана проти Албанії" (заява № 48756/14), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".

Зазначається, що у 2009 році невідомий нападник облив Дхурату Тершану кислотою. Потерпіла отримала опіки 25% обличчя та верхньої частини тіла та згодом виїхала до Італії для лікування.

Органи прокуратури Албанії розпочали розслідування за фактом нападу і спочатку підозрювали її колишнього чоловіка. У квартирі останнього був проведений обшук та вилучені ножі. На цій підставі чоловіка заарештували, але згодом відпустили, оскільки зброя виявилася декоративною.

Інші слідчі дії (допити сім’ї потерпілої та чоловіка, вивчення записів камер спостереження, висновки судово-медичної та інших експертиз) не дали належного результату. Розслідування було призупинене в лютому 2010 року, коли не вдалося ні визначити речовину, використану під час нападу, ні встановити особу нападника. Потерпіла подавала запити про хід розслідування, але не отримувала на них відповідей.

Так, Д.Тершана звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 2 (право на життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона зокрема скаржилася на те, що органи влади Албанії не вжили заходів для захисту її від нападу і не провели швидке і ефективне розслідування для встановлення особи нападника і його покарання.

Суд у Страсбурзі зазначив, що згідно з Конвенцією обов’язок держави вживати превентивних заходів для захисту особи, життя якої знаходиться в небезпеці, не повинен накладати неможливий або непропорційний тягар на органи влади. Дійсно, Суд не міг уявити, як органи влади Албанії можуть бути відповідальними за нездатність не допустити напад на заявницю.

Зокрема, органам влади не могло бути відомо про реальний та безпосередній ризик для життя або фізичної недоторканності жінки, оскільки до нападу вона жодного разу не повідомляла органи влади, що знаходиться в небезпеці. Вона вперше поскаржилася на насильство колишнього чоловіка над нею після інциденту з кислотою. Тому не було порушення права на життя у зв’язку з позитивним обов’язком органів влади захищати життя та фізичну недоторканність людини.

Разом із тим, у державі має існувати певна процедура ефективного офіційного розслідування, коли існують підстави вважати, що особа отримала небезпечні для життя ушкодження за підозрілих обставин. Таке розслідування повинне бути здатним виявити причину ушкодження та встановити відповідальних осіб з метою їх покарання.

Хоча правоохоронцями були вжиті декілька слідчих заходів, органи влади не змогли встановити речовину, використану для нападу. Також не було отримано жодних хімічних або токсикологічних експертних висновків через відсутність необхідного спеціалізованого обладнання та компетентних експертів.

Такий стан справ у поєднанні з тим, що заявниці не надавалася інформація про хід розслідування, попри запити з її сторони, на думку високих суддів, не міг бути визначений як ефективна реакція органів влади на напад із застосуванням кислоти. Таким чином, мало місце порушення процесуального аспекту статті 2.

ЄСПЛ постановив, що Албанія має виплатити жінці 12 000 євро відшкодування моральної шкоди.

Читайте також: "ЄСПЛ: коли цивільний позов в кримінальному провадженні порушує презумпцію невинуватості".

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "Тершана проти Албанії" (заява № 48756/14) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати