29.07.2021 р. Комітет АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету разом з Офісом Національної інвестиційної ради провели експертну дискусію «Дія Сіті: що насправді прийняв Парламент 15.07.2021 р.?».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В межах заходу юристи ІТ-компаній та інші учасники ставили запитання юридичним радникам проєктного офісу Дія Сіті Марині Федоренко (офіс Національної інвестиційної ради України) та Микиті Полатайку (голова IT-практики AEQUO). Професійне обговорення модерувала партнерка АО «Арцінгер» Катерина Олійник.
Питання ставила керівниця юридичного відділу UVOTEAM Валентина Кополович та керівниця юридичного департаменту консорціуму Intecracy Group, ідеолог проєкту #IntecracyLawyers Анна Кухар.
Марина Федоренко зазначила, що рамковий Законопроєкт № 4303 про правовий режим Дія Сіті визначає основні засади набуття і втрати статусу резидента Дія Сіті, звітності для резидентів, яку необхідно подавати до Мінцифри, а також встановлює певні преференції для суб’єктів режиму Дія Сіті. Податкова частина пакету, в який входить законопроєкт, ще перебуває на стадії опрацювання Верховною Радою.
Серед важливих нововведень документа пані Марина навела створення інституту гіг-контрактів – нового інструменту залучення ІТ-спеціалістів резидентами Дія Сіті: «Він був розроблений у відповідь на ті виклики, які існують зараз в ІТ-бізнесі (зазвичай ІТ-спеціалістів долучають через взаємодію з ФОП). Гіг-контракт – новела, яка поєднує в собі гнучкість цивільно-правового договору про надання послуг або підряду, а також надає гіг-спеціалістам певні соціальні гарантії». За її словами, з цією моделлю відсутні ризики перекваліфікації, які присутні у разі залучення ІТ-спеціалістів за моделлю ФОП, тому така модель надасть можливість впорядкувати відносини найму.
Також до особливих новел законопроєкту спікерка віднесла можливість резидентів Дія Сіті залучати у ролі директора юридичну особу: «Насправді була ідея зробити це для всіх ТОВ та ТДВ, але поки вирішили провести цей експеримент з резидентами Дія Сіті». Наступним важливим моментом пані Марина відзначила імплементацію інститутів англійського права, які є важливими для інвесторів у момент прийняття рішення про обрання країни для інвестування: «Для них важливо бачити зрозумілі їм, відомі на міжнародному ринку інструменти, тому для резидентів Дія Сіті надаються такі інструменти як запевнення та компенсації, конвертаційна позика, liquidation preferences тощо».
«Загалом, Гіг-контракти – це відповідь на ту проблематику, яку ми маємо сьогодні. Я розумію, що багато кого влаштовує те, що існує наразі, але приблизно 80% договорів, які укладаються з ФОП, свідомо не відображають всі домовленості, оскільки є острах перекваліфікації у трудові відносини», – переконаний Микита Полатайко. Він наголосив, що гіг-контракт є особливим видом цивільно-правового договору, за яким замовником може бути тільки резидент Дія Сіті, а виконавцем – тільки фізична особа, при цьому це не може бути формою підприємницької діяльності. Спікер вважає, що законопроєкт №4303 є визнанням особливих ринкових умов, в яких конкурує ІТ-бізнес.
Під час жвавої дискусії з представниками ІТ-бізнесу спікери продовжили обговорювати багато питань та уточнень, які стосуються безпосередньо законопроєкту про Дія Сіті. Зокрема, у процесі обговорення спеціалісти дійшли висновку про необхідність створення так званого гайду, який надасть орієнтири для створення типового гіг-контракту, обговорили підсудність спорів, пов’язаних з його виконанням, та наголосили на важливості прописування назви «гіг-контракт» у документі, а також на тому, що замовник за гіг-контрактом не є роботодавцем. Окрім того, обговорювали корупційні ризики, податкові ставки та особливості втрати статусу резидента Дія Сіті.
Окремо Микита Поталайко наголосив на тому, що Мінцифра не отримує жодних регуляторних повноважень за цим законом: «Ми не можемо цим законопроєктом вирішити проблему недовіри до влади». Наприкінці дискусії обидва спікери оптимістично зауважили, що вважають Законопроєкт №4303 непоганим результатом, хоча попереду чекає довгий шлях та багато роботи.