За пропозицією голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Комітет розглянув на засіданні 21 липня питання щодо роз’яснення Комітету про застосування окремих положень законів України "Про Вищу раду правосуддя" та "Про судоустрій і статус суддів" у частині дисциплінарного провадження щодо суддів. Про це повідомила пресслужба Апарату ВРУ.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Раді рекомендують прийняти законопроєкт про удосконалення відповідальності за порушення розгляду адвокатського запиту".
Так, Комітет вважає:
1. Дисциплінарне провадження щодо судді починається з дня настання певних обставин (отримання скарги, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття дисциплінарної справи), а використання в абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" прийменника "після" означає, що дисциплінарне провадження щодо судді починає здійснюватися з дня отримання ВРП відповідної скарги щодо дисциплінарного проступку судді, звернення ВККС України або прийняття Дисциплінарною палатою ВРП рішення про відкриття дисциплінарної справи.
2. Враховуючи, що ст. 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-VIII від 21 грудня 2016 року мала декілька редакцій, але протягом всього часу її існування у частині обставин, які є підставою для здійснення дисциплінарного провадження, за своєю суттю вона залишалася незмінною. Аналогічний підхід у визначенні моменту, з якого починає здійснюватися дисциплінарне провадження, потрібно застосовувати й під час розгляду дисциплінарних скарг, отриманих органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів:
а) у період з 21 грудня 2016 року (набрання чинності Законом України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-VIII) до 7 листопада 2019 року (Закон України "Про Вищу раду правосуддя" в редакції від 11 вересня 2019 року);
б) у період з 7 листопада 2019 року (Закон України "Про Вищу раду правосуддя" в редакціях від 7 листопада 2019 року, 28 листопада 2019 року) до 11 березня 2020 року (визнання ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року);
в) у період з 11 березня 2020 року (визнання ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням КСУ № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року) до 5 серпня 2021 року (набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" № 1635-IX від 14 липня 2021 року, яким ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" було виключено, а ч. 2 цієї ж статті доповнено абз. 2, який на сьогодні є чинним).
3. У ч. 11 ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" під словами "час … здійснення відповідного дисциплінарного провадження" необхідно розуміти період часу, який розпочинається з дня отримання органом, уповноваженим здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів, дисциплінарної скарги, звернення ВККС України або прийняття Дисциплінарною палатою ВРП рішення про відкриття дисциплінарної справи та закінчується в день ухвалення остаточного рішення у відповідному дисциплінарному провадженні в одній із таких форм:
а) рішення дисциплінарного інспектора ВРП – доповідача або Дисциплінарної палати про повернення дисциплінарної скарги;
б) рішення Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи;
в) рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді – якщо таке рішення не оскаржено до Вищої ради правосуддя;
ґ) рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді – в разі оскарження відповідного рішення Дисциплінарної палати до Вищої ради правосуддя;
г) рішення ВРП, ухваленого за результатами повторного розгляду дисциплінарної справи – в разі скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Комітет наголосив, що відновлення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя зміцнить суспільну довіру до ВРП як колегіального незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, підвищить інституційну спроможність Вищої ради правосуддя.