Фізична особа не зобов’язана подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) у разі відсутності активів, які підлягають декларуванню, тобто з нульовими значеннями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Декларація подається фізичною особою у випадку наявності у неї активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування (п.1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання Декларації.
Крім того, пп. 6.1 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ передбачено, що в Декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):
- відомості про об’єкти декларування в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;
- відомості про об’єкти декларування із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;
- самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір);
- ставка та сума Збору.
Тобто, Декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи вищезазначених активів.