1 листопада 2024 року Асоціація правників України провела в Києві IP UKRAINE NOW 2024 – захід, присвячений глибокому аналізу актуальних аспектів ІР-права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цьогорічна програма заходу передбачала багато тем, пов'язаних із державним регулюванням в галузі охорони та захисту прав інтелектуальної власності (далі – ІВ), зокрема в секторі безпеки і оборони, фармацевтиці. Особлива увага приділялася актуальній судовій практиці у сфері ІВ та особливостям проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
Відкривали захід Тетяна Лисовець, віцепрезидентка Асоціації правників України, старша партнерка Адвокатської компанії «Соколовський і Партнери», Тетяна Харебава, голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, юридична радниця Meta.ua, Тетяна Огневʼюк, заступниця голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнерка AMBASSADORS, а також Вікторія Сопільняк, партнерка Doubinsky & Osharova.
Пані Лисовець висловила подяку партнерам заходу та зазначила, що захід, зокрема, важливий у контексті обміну досвідом між та наближення України до ЄС. Тетяна Харебава та Вікторія Сопільняк відзначили, що сфера ІВ стала частиною кожного, та побажали учасникам заходу плідних дискусій, а пані Огнев’юк наголосила на тому, що напрям ІВ – це насамперед про людські права, про людину, тому країни, що поважають ІВ, поважають права людини. За її словами, важливим є те, що коли проводяться такі заходи, то це наближає Україну до лідерів у цьому напрямі.
Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих захисників України. Також було посмертно відзначено суддю Віктора Москаленка, який започаткував правозастосування та спеціалізацію у сфері інтелектуальної власності. Відзнаку отримала його донька Катерина.
Відновлення України
Перша сесія мала назву «Відновлення України та ІР». Її модератором був Ярослав Огневʼюк, член Правління АПУ, керуючий партнер AMBASSADORS.
Дмитро Гузій, в.о. начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Мінекономіки, розповів про тему відновлення України в контексті ІВ та інновацій. Зокрема, він розповів, чим займалося міністерство в цьому напрямі, а також завдання Мінекономіки в майбутньому. Наприклад, 2023-й рік запам’ятався активною роботою над підзаконними актами до закону про авторське право.
За його словами, в майбутньому перед міністерством будуть завдання, пов’язані з сектором реальної економіки, інновацій, а також питання у сфері оборони (в контексті ІВ). Також відбуватиметься робота корегування законодавства про комерційну таємницю, щоб цей напрям активно «запрацював».
Олена Орлюк, очільниця УКРНОІВІ (IP офісу), виступила з темою: «Чи потрібні зміни для руху вперед: інтересів суспільства та захисту прав інтелектуальної власності». Вона наголосила на важливості підтримки IP сфери України, вказавши, що в нашій державі нарешті почали говорити про те, що робота в IP сфері ведеться «не заради статистики», а щоб були створені певні інструменти для її розвитку.
Пані Орлюк вказала, що IP офіс багато стикається з ситуаціями, коли українські бізнеси або стартапи не розуміють, що таке інтелектуальна власність і навіщо вона потрібна. Тому одним із базових завдань IP офісу є робота (всіма можливими інструментами) щодо донесення інформації, чому цей напрям є таким важливим і що робити саме на практиці в тих чи інших складних питаннях.
За її словами, необхідна постійна робота над розумінням сфери ІВ. Наприклад, це буде корисним у майбутньому: необхідно буде створити правове поле, яке має бути рівноцінним із тими правилами, з якими працюють європейські інвестори. Однак потрібно також допомагати й українським підприємствам, які виходитимуть на європейські ринки.
На тему: «Military-tech: стан охорони прав ІВ в сфері оборони. Патентування винаходів військовослужбовців. Розробки в сфері оборони та їх IP-охорона» виступив Ілля Костін, член Правління АПУ, представник Головного управління військової юстиції. Він розповів, що управління на підставі доручення міністра оборони провело дослідження стану нормативного регулювання, обліку та управління закріпленими за Міноборони об’єктами права ІВ у суб’єктах господарювання та інших підрозділах Міноборони та ЗСУ.
За словами пана Костіна, дослідження показало негативний стан охорони прав ІВ у сфері оборони. Зокрема, він назвав такі проблеми:
- втрата контролю над ІВ у сфері оборони;
- об’єкти авторського права та позначення відсутні в нормативних актах Міноборони;
- держава займає пасивну позицію з питань ІВ;
- відсутня система управління ІВ та розвитку інноваційною діяльністю;
- діяльність щодо ІВ у Міноборони не має практичного застосування;
- системний характер зловживання службовим становищем;
- відсутня кадрова політика щодо кваліфікованого персоналу тощо.
Крім цього, член Правління АПУ показав статистику структури управління ІВ у Міноборони з 1996-го по 2024 рр. Так, якщо на початку в МОУ існувала та вела діяльність Служба патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи, то у 2024 році роботу вів лише один відділ, який мав у своєму складі чотири людини.
Він вказав, що лише за умови подолання вищевказаних проблем та проведення реформи охорони прав ІВ у системі Міноборони можна забезпечити технологічну та інноваційну перевагу України на полі бою.
Про досягнення українських технологічних компаній (перспективи галузі та майбутні тренди) розповіла Валерія Кушнерчук, виконавча директорка Diia.City.Union. Зокрема, розповіла, що Diia.City.Union – це об’єднання резидентів Дія.City, створене найбільшими компаніями. Наразі там є понад 130 таких компаній – продуктових та сервісних.
Серед викликів для української IT галузі вона назвала складні питання бронювання, збільшення податків, питання по короткострокових виїздах за межі країни тощо. Однак пані Кушнерчук вказала, що галузь продовжує працювати, донатити та платити податки.
Далі відбувся благодійний аукціон – збиралися кошти на допомогу Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Лоти були наступними:
- кар’єрна консультація за обідом у Beef, а також сувенір із півдня Африки від Тетяни Харебави, голови Комітету АПУ з ІВ, керівниці юрдепартаменту Sport Labs Group, юридичної радниці Meta.ua (8500 грн);
- стратегічна IP консультація за кавою від Ярослава Огнев’юка, члена Правління АПУ та керуючого партнера AMBASSADORS (5000 грн);
- майстер-клас із судової риторики від Тетяни Огнев’юк, заступниці голови Комітету АПУ з ІВ і партнерки AMBASSADORS (8500 грн);
- екскурсія офісом Arzinger із дегустацією мистецтва від Тараса Кислого, партнера Arzinger (5500 грн);
- чотири лоти від Данила Бенатова, партнера Патентного бюро «Д-р Еміл Бенатов & Партнери» в Україні: підсвічники з хвостовиків мін та свічки в гільзі (разом лоти придбали за 12 500 грн), а також прапор України з підписами (20 000 грн);
- прапор України з підписом командирки артилерійського підрозділу Ольги Бігарь за позивним «Відьма» (+ додаткові лоти; 21 000 грн).
Отже, на допомогу військовим було зібрано 81 000 грн.
Дебати
На другій сесії заходу відбулися policy debate: «На сучасному етапі розвитку Україна має дотримуватись мінімальних стандартів захисту прав інтелектуальної власності». Дебати відбувалися у форматі дебатів Карла Поппера та передбачали участь двох команд (по три спікери): стверджувальної та заперечної. У ролі суддів виступили всі присутні в залі глядачі.
У дебатах брали участь Олександр Мамуня, керуючий партнер Mamunya IP, заступник голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, Віталій Савчук, партнер LA Law Firm, Данило Бенатов, партнер Патентного бюро «Д-р Еміл Бенатов & Партнери» в Україні, Антон Полікарпов, керуючий партнер ЮФ «Полікарпов», Тарас Кислий, партнер Arzinger, Анастасія Гоменюк, наукова співробітниця НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, експертка проєкту «TIPSTER: Торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання».
Питання правосуддя
Третя сесія мала тему: «IP-правосуддя: коли ми досягнемо ефективності?». Її співмодераторками були Тетяна Кудрицька, партнерка AEQUO, та Вікторія Сопільняк, партнерка Doubinsky & Osharova.
У фокусі панелі були такі питання:
- тенденції судової практики в Україні: вплив на стратегії захисту IP-прав;
- формування нової судової ІР-практики: досвід країн ЄС та України;
- індустріальний фокус: ефективність захисту з позиції великих гравців ринку;
- судова IP-експертиза: межа між питаннями права та факту;
- чи стане відшкодування збитків за порушення прав ІВ реальністю? Огляд судової практики;
- «зламана» добревідомість: чи буде відступ?
- case law: огляд ключових правових позицій.
Євген Петров, суддя КЦС ВС, розкрив тему стягнення упущеної вигоди під час розгляду IP-спорів (чи є виключна правова проблема), навівши в її контексті актуальну судову практику КЦС ВС. Зокрема, на його думку, цікавими є постанови:
- від 16 лютого 2022 року у справі №2-161/11 (провадження №61-4820св21);
- від 17 грудня 2019 року у справі №210/5206/16-ц (провадження №61-39725св18) тощо.
Далі виступила Людмила Запорожець, начальниця відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності Департаменту захисту прав інтелектуальної власності IP офісу, яка розповіла про захист прав ІВ у судовому порядку. Вона нагадала, що УКРНОІВІ бере участь у розгляді більшості судових справ у сфері захисту прав ІВ, які розглядаються на території України в судах усіх юрисдикцій. Водночас УКРНОІВІ обов’язково залучається стороною у всіх спорах про визнання недійсними/достроковому припиненні охоронних документів на об’єкти ІВ, визнання недійсними рішень щодо таких об’єктів.
Пані Запорожець навела деяку статистичну інформацію, вказавши, що у 2024 році станом на 01.11.2024 до УКРНОІВІ надійшли 60 позовних заяв. Водночас на сьогодні загальна кількість судових справ, що перебувають в УКРНОІВІ, становить 198 справ. З цих активних справ:
- розгляд триває менше трьох років – 117 справ;
- розгляд триває три-п’ять років – 60 справ;
- розгляд триває понад п’ять років – 21 справа.
За її словами, питання розмежування цивільної та господарської юрисдикцій досі є актуальним у судовій практиці, аналіз якої свідчить про розподіл між юрисдикціями:
1. Захист прав на об’єкти ІВ у судовому порядку в цивільній юрисдикції.
Суб’єктний склад сторін: фізичні особи, юридичні особи, держава.
Характерна ознака: обов’язково стороною справи є фізична особа.
2. Захист прав на об’єкти ІВ у судовому порядку в господарській юрисдикції.
Суб’єктний склад: юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Характерна ознака предмету спірних правовідносин:
- наявність між сторонами саме господарських правовідносин;
- спір між сторонами виник через здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 20 ГПК України).
Людмила Запорожець розповіла, що віднесення конкретного спору до певної юрисдикції зазначених видів судових спорів залежить від суб’єктного складу та характеру спірних правовідносин.
Також на панелі виступили Тетяна Огневʼюк, партнерка AMBASSADORS, заступниця голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, яка розповіла про ключові IP кейси 2024 року, а також IP практику та Суд ЄС, Ігор Стародубов, директор ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України, президент ВГО «Союз експертів України», Тетяна Чабанець, в.о. заступника директора - завідувача Київського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, Антон Коваль, партнер Doubinsky & Osharova, та Наталія Дрюк, партнерка AEQUO.
ІВ та ШІ
Четверта сесія, яку модерувала Тетяна Харебава, голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, юридична радниця Meta.ua, стосувалася інтелектуальної власності в ІТ, медіа, комунікаціях. Так, відбулася «допрем’єрна» презентація Рекомендацій щодо деяких аспектів права інтелектуальної власності та ШІ, розроблених Мінцифри та низкою профільних установ й організацій. Офіційно Рекомендації планують представити наступного тижня.
Олег Дубно, юридичний консультант з розвитку правового регулювання ШІ при Міністерстві цифрової трансформації України, вказав, що Рекомендації поділені за категоріями — для розробників, правовласників та звичайних користувачів систем ШІ. Він наголосив, що Рекомендації не є обов’язковими до виконання, а їх імплементація на рівні національного законодавства запланована на 2027 рік.
Загальний огляд Рекомендацій для розробників та правовласників зробила Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, експертка Експертного комітету з питань штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України. Вона, зокрема, подякувала тим, хто брав участь у їх розробці: команді, Мінцифри, УКРНОІВІ, Мінекономіки, науковцям із КНУ Шевченка, НДІ ІВ НАПрН України, а також асоціаціям та громадським організація (ЦЕДЕМ, АПУ, IT Ukraine, ВРК, IAB Ukraine).
Експертка розповіла, що для правовласників, зокрема, є Рекомендації щодо надання прав та повідомлення про заборону використання для навчання систем ШІ; технологічних засобів захисту (водяні знаки, блокчейн, відбитки контенту, хешування тощо); охорони об’єктів права з використанням ШІ; захисту через розробника або третіх осіб тощо.
Водночас для користувачів є Рекомендації за окремими напрямами використання ШІ, приклади умов використання окремих систем ГШІ, маркування, чек-лист (як проаналізувати договір).
Рекомендаціями для користувачів систем ШІ (детально за окремими напрямами генерування AI-outputs) поділився Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки УКРНОІВІ (IP офісу). За його словами, напрямами використання систем ШІ для генерування AI-outputs є генерування зображень або відео, видозміна зображень або відео, застереження щодо комерційної таємниці тощо.
Він також наголосив на відповідальному використанні AI-input: потрібно утриматися від використання в промпті відсилок до вже наявних об’єктів авторського права; не використовувати чужі тексти як промпт, генеруючи новий текст, а також утриматися від завантаження до системи ШІ з метою обробки чужих музичних композицій тощо.
Також на панелі виступили Алла Смородина, юристка Baker McKenzie, яка навела світові кейси поєднання ІВ та ШІ у рекламі, та Юлія Кольченко, приватна практика, що розповіла про захист ІВ в інтернеті при рекламуванні та просуванні товарів і послуг: на платформах та соціальних мережах, огляд практики та цікавих кейсів.