Асоціація правників України провела 6-7 червня 2024 року (7 червня – офлайн) в Києві I Інвестиційний форум – захід, який об’єднав на одній арені урядовців, бізнесменів, юристів, іноземних інвесторів для висвітлення важливих юридичних аспектів, що впливають на бізнес та інвестиції в Україні, проведення глибокого аналізу інвестиційного клімату України, розвіяння найпоширеніших міфів про ведення бізнесу в Україні, підготовки українського бізнесу до вступу в ЄС тощо.
На початку заходу з вітальними словами виступили Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM, та Людмила Єніна, директорка Департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України.
Пан Стеценко, серед іншого, подякував за підтримку в організації форуму, а також зазначив, що під час організації заходу було спеціально зроблено так, щоб модераторами панелей були керівники юридичних фірм, які б ставили важкі та цікаві запитання представникам бізнесу.
Людмила Єніна наголосила на підтримці українського бізнесу, вказавши, зокрема, про важливість залучення приватних інвестицій, над чим зараз, серед іншого, й працює МЗС. На її думку, важливим також є не лише унормування нормативних документів, а й створення нових майданчиків для приваблення інвесторів.
ЄС
Перша сесія мала тему: «Вступ України до Євросоюзу: що це означає для бізнесу?». Її модерувала Анжела Махінова, партнерка практики міжнародної торгівлі SAYENKO KHARENKO. У фокусі сесії учасники обговорили можливості і виклики для експорту української продукції в ЄС, можливості та виклики з боку імпорту товарів з ЄС в Україну, питання першого досвіду розширення українського бізнесу в ЄС, ESG і його вплив на бізнес в Україні тощо.
Олексій Рябчин, радник Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, заявив, що наша держава вже пройшла «нульовий етап» щодо вступу до ЄС – орієнтовна дата вступу України, яку зараз активно обговорюють, – це 2030 рік, коли мають запрацювати всі механізми в самому законодавстві (мова йде про пристосування нашого законодавства до європейського). Однак, за його словами, потрібно зважати на вибори в Європарламенті, а також інші процеси, тому шлях до ЄС є динамічним процесом – важливо не лише, що Україна ухвалюватиме у своєму законодавстві перед вступом в ЄС, а й після цього етапу.
Також на панелі виступила Інна Хомич, директорка з правових питань групи компаній «Нова пошта». Вона вказала, «Нова пошта» в складних умовах під час війни продовжує розвивати бізнес – не лише в Україні, а й в ЄС (група NOVA вийшла на ринки 13-и країн Європи).
Окремо мова йшла про сам ринок ЄС. Так, Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак», розповіла про досвід роботи на ринку, вказавши, що для фармацевтичного сектору важливо укласти угоду щодо взаємовизнання результатів перевірок, що зробить компанію більш конкурентоспроможними. Проблемою, за її словами, є те, що в Угоді про асоціацію України з ЄС узагалі немає жодного слова про фармацевтику, однак в АТ «Фармак» вивчають різноманітні кейси (зокрема, Ізраїлю) в цьому напрямі.
Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром», розповів, що в напрямі металургії немає таких великих проблем, оскільки йому приділяється багато уваги, а сама Україна влаштована так, що, попри всі проблеми, все одно матиме видобувні можливості, а також напрями, які можуть зацікавити Європу.
Михайло Поляков, заступник генерального директора з корпоративних зв’язків Філіп Морріс Україна, співголова Комітету з питань оподаткування Американської торговельної палати в Україні, розповів, зокрема, про неоднозначне ставлення України до європейських директив. За його словами, для компанії Філіп Морріс Україна вступ до ЄС є найкращою можливістю, щоб були практики, які б дозволили бути передбачуваними та нормально вести бізнес.
Анна Лазуренко, директорка з юридичних питань «Нібулон», поділилася досвідом компанії, вказавши, що питання з блокуванням українського зерна на кордоні з Польщею є більше політичною провокацією, ніж тим, що має економічне підґрунтя. Вона розповіла, що критичного економічного впливу на Європу українські сільськогосподарські товари не несуть.
Питання реформ
Друга сесія заходу, яку модерував партнер Юридичної групи LCF Андрій Реун, мала тему: «Реформи під час війни - які умови роботи слід очікувати бізнесу?». У фокусі панелі були такі питання:
- інвестування в умовах війни – що спонукає та на що розраховує бізнес?
- нова система оподаткування за Національною стратегією 2030 - чи стане бар’єром на шляху до інвестицій
- «долаючи митні кордони» – чи спростять реформи митної системи ведення бізнесу?
- перспективи страхування від воєнних та політичних ризиків: можливості для іноземних та національних інвесторів;
- Rule of Law – необхідні зміни для підвищення рівня захисту інвестицій.
Оксана Миронько, керівниця комунікаціями Європейської Бізнес Асоціації (виступила онлайн), вказала, що, попри війну, український бізнес продовжує працювати та виплачувати заробітні плати, а інвестори й досі цікавляться Україною. Однак, за її словами, наша держава ще має «виконати домашню роботу» в багатьох напрямах, зокрема в питаннях боротьби з корупцією, а також тиску на бізнес.
Роман Ващук, бізнес-омбудсмен, розповів, що Рада бізнес-омбудсмена підготувала декларацію щодо того, чого потребує український бізнес від держави. За його словами, основними моментами є справедливе та розсудливе адміністрування, презумпція доброї волі, а також підхід «спершу консультування».
Він також вказав на 12 пунктів цієї декларації – потрібна чітка політична воля на фактичне застосування законодавства України, ЄС та принципів ОЕСР для забезпечення:
1) обґрунтованості;
2) пропорційності;
3) зрозумілості;
4) безсторонності;
5) прозорості та участі зацікавлених сторін;
6) своєчасності;
7) ефективності;
8) юридичної визначеності;
9) презумпції правомірності;
10) законних очікувань;
11) офіційності та якості даних;
12) дієвого адміністративного оскарження.
Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної Експертної Платформи, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, розповів про нову систему оподаткування, яку запропонував Мінфін у Національній стратегії доходів 2030. За його словами, документ фактично напрацьовувався в закритому режимі без будь-яких консультацій із науковцями, представникам бізнесу та громадянським суспільством.
Пан Гетман вказав, що документом передбачено відновлення прогресивної шкали ставок ПДФО, що не лише зменшить стимули до праці, а й призведе до збільшення стимулів для ухилення від оподаткування, ускладнення адміністрування, а також порушення принципу справедливості. Водночас у межах боротьби з податковим боргом подання повноважень ДПС без рішення суду зможе, за його словами, накладати арешт на рахунки або майно та блокувати їх до повного погашення податкового боргу: «Через це можуть бути значні корупційні ризики, закріплення законодавчого порушення конституційного принципу презумпції невинуватості».
Крім цього, він зазначив про можливість корупційних ризиків у питанні певного доступу ДФС до інформації про обсяг та обіг коштів усіх платників податків (зокрема, фізосіб) на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). За словами Олег Гетмана, стратегія не має бути реалізована, оскільки це погіршить інвестиційний клімат в Україні.
Олександр Крижанівський, директор ТОВ «Універсальні страхові брокери і консультанти», розповів про перспективи страхування від воєнних і політичних ризиків в Україні та можливості для іноземних і національних інвесторів у цій галузі. Наприклад, він розповів про Концептуальну записку щодо створення механізму страхування політичних ризиків в Україні від 31 січня 2023 року.
Так, завданням є створення надійної та прозорої платформи для поєднання зусиль різних стейкхолдерів із метою:
1) підважити вигоди від страхування політичних ризиків міжнародними інституціями, урядами, благодійними фондами, іншими донорами;
2) запровадити найкращі практики андерайтингу політичних ризиків і врегулювання збитків від міжнародних фінансових інституцій, національних інституцій із гарантій інвестицій та приватного ринку страхування політичних ризиків;
3) відновити впевненість приватного ринку страхування політичних ризиків у транзакціях, пов’язаних з Україною;
4) уможливити широке покриття політичних ризиків для українських інвесторів;
5) зменшити ризики невиплачених збитків для іноземних інвесторів через валютні обмеження.
Також на панелі виступили Артем Ярмола, заступник директора юридичного департаменту FOZZY GROUP, та Іванна Смачило, заступниця голови Фонду державного майна України.
Так, пані Смачило вказала, що український бізнес зацікавлений здебільшого у придбанні майнових комплексів, виробничих приміщень тощо, тоді як іноземних інвесторів цікавлять об’єкти великої приватизації. Спікерка додала, що влітку 2024 року «велика приватизація буде в пріоритеті».
Після другої панелі також відбулася презентація книги «Незламний Бізнес», співавторами якої Олександр Голіздра, бенефіціар комунікаційної агенції «Маркет.Інфо», голова комітету Громадської ради при Бучанській РДА, та Сергій Шевченко, директор комунікаційної агенції «Маркет.Інфо».
«Ця книга – літопис українського бізнесу під час війни. Винятковий досвід роботи компаній у стратегічно важливих галузях: енергетика, фармацевтика, банківський сектор, харчування», – розповів Сергій Шевченко.
Природні ресурси
Третя та четверта панелі були паралельними. Так, третя сесія розділилася на теми щодо природних ресурсів та аграрної сфери.
Панель щодо природних ресурсів стосувалася викликів та можливостей у сфері їх видобування. Модератором сесії був Максим Максименко, партнер AVELLUM, голова практики нерухомості та інфраструктури. Учасники, зокрема, обговорили питання відновлення видобувної галузі, державної підтримки видобування, декарбонізації тощо.
Юлія Лушпієнко, керівниця юридичного відділу (гірничі проєкти) BGV Group, серед іншого, торкнулася питання пільг, які надаються для проєктів із видобування корисних копалин. За її словами, Україна, враховуючи ту кількість корисних копалин, яка вже існує або потенційно є, може закрити потреби не лише внутрішні, а й зовнішні.
Пані Лушпієнко вказала, що цю галузь необхідно розвивати, надаючи умови для бізнесу в цій сфері та покращуючи умови для надрокористування. Найбільш цікавим для бізнесу рішення тут є створення та розвиток індустріальних парків.
Далі слово взяв Микола Колісник, заступник Міністра енергетики України, який зазначив, що надрокористування є досить капітооб’ємним бізнесом, а, окрім індустріальних парків, є й інші інструменти, які допомагають надрокористувачам у напрямі переробки корисних копалин.
Світлана Романова, директорка з правового забезпечення Групи Метінвест, серед іншого, розповіла про виклики щодо видобування природних ресурсів. Зокрема, проблемами є неунормованість продажу відходів, відсутність спеціального нормативного акта в цій сфері, визначення базових понять у законодавстві, а також конструктивного діалогу з державою.
На її думку, допомогти розв’язати проблеми зможе доопрацювання закону «Про управління відходами видобувної промисловості», а саме його доповнення щодо:
- визначення операції з продажу відходів;
- регламентування порядку продажу;
- включення переліку дозволених для продажу відходів видобувної промисловості.
Вона вказала, що це не лише дозволить впорядкувати діяльність у сфері управління відходами, зменшити площу зберігання та захоронення відходів, а й підтримати кругову економіку та стале споживання, а також зменшити обсяги нерецикльованих відходів.
Юлія Боржемська, менеджерка з регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз (виступала онлайн), наголосила на важливості співпраці бізнесу з державою, а також торкнулася питання угод про розподіл продукції.
«Коли у 2018 році оголошувалися конкурси на ділянки, то очікувана сума інвестицій становила 50 млрд грн на видобуток, а 10 млрд грн – на етап геологічної розвідки. Тому ці проєкти дійсно важливі для економіки країни. Наразі під час реалізації угоди ми стикнулися з певними питаннями, які потребують вирішення. Зокрема, це прийняття певних документів – порядок управлінського обліку, який передбачає дуже багато деталей щодо обліку майна, права переходу власності до держави, які документи мають оформлюватися, яка повинна бути валюта тощо. Ми розуміємо, що ця детальна процедура має бути в окремому порядку», – розповіла менеджерка.
За її словами, можлива ситуація, коли держава може не визнати витрати або процедури, які були застосовані компанією.
Паралельно проходила панель, присвячена викликам та можливостям в аграрній сфері, модератором якої був Мар'ян Мартинюк, старший партнер MORIS. У фокусі панелі були такі питання:
- інвестиції в галузь під час війни. На що роблять ставку ключові гравці?
- логістика в умовах блокади. Нові виклики та адаптація до труднощів
- залучення фінансування
- технології в агро. Що допоможе сектору стати ефективнішим?
Запрошеними експертами були Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА), Віктор Довгань, заступник Міністра інфраструктури України 2016-2019, радник Верхньосілезького фонду FGSA, Юрій Козак, директор Департаменту великих корпоративних клієнтів АТ «Райффайзен Банк», а також Олексій Ращупкін, керуючий партнер Altius Capital.
Оборонна сфера
Одна з двох четвертих панелей мала тему: «Виклики та можливості в оборонній сфері». Її модерував партнер AEQUO Михайло Лукашенко. Учасники сесії, серед іншого, зосередилися на змінах у способах ведення війни, перспективах українських оборонних технологій на світовому ринку, ролі держави в розвитку сектору оборони тощо.
Даніїл Федорчук, директор Департаменту з правових питань УкрОборонПром, кандидат юридичних наук, доцент, вказав на різноманітні застарілі норми законів (які діють ще з 90-х років), зокрема, в оборонній сфері України. Наприклад, він зазначив про обмеження в законодавстві про державну власність: «Якщо ви створюєте спільне підприємство з кимось, то державна частка України має бути понад 50%. На практиці це завжди призводить до запитання: «А що такого ви можете вкласти в підприємство, що частка буде понад 50%?». До того ж якщо спільна діяльність, то обов’язково не менше 50% – це українська частина та погодження з Кабміном. Якщо це на базі підприємства-стратега, то теж погодження з Кабміном».
Також він торкнувся ще однієї проблеми, з якою «поки що ніхто не знає, що робити», а саме щодо власників технологій. За словами пана Федорчука, якщо тлумачити закон, то власниками технологій конструкторських рішень, які були отримані в результаті виконання державного оборонного замовлення, є замовник – держава. В особі замовника є Міноборони, однак є нюанс: саме міністерство не займається управлінням такими питаннями.
Майкл Хьюітт, контрадмірал (у відставці) ВМС США, співзасновник та генеральний директор IP3 (виступив онлайн), зазначив, що західні країни мають заохочувати економічний розвиток, щоб Україна змогла перемогти в цій війні. Він відзначив багато новаторських моментів у діях Сил оборони України – зокрема щодо використання штучного інтелекту, морських дронів, – зазначивши, що цьому розвитку можуть позаздрити в компаніях США.
Серед іншого, він заявив, що вражений тим, як український приватний бізнес підтримує армію, оминаючи різноманітні бюрократичні перепони, та наголосив, що війна ведеться, зокрема, й за інформацію, тому важливо не лише протистояти кібератакам, а й проводити різноманітні психологічні операції.
Крім цього, на панелі взяли слово Антон Мельник, партнер-засновник, виконавчий директор MITS Capital, Катерина Михалко, виконавча директорка Технологічних сил України, та Міша Рудомінський, співзасновник Himera.
Паралельна сесія стосувалася викликів і можливостей в енергетичній сфері. Її модерував Олексій Фелів, керуючий партнер INTEGRITES. Серед іншого, учасники обговорили питання відбудови енергетичного сектору та її фінансування (збитки, урядові плани, принцип BuildBackBetter), зеленої електроенергії (фінансування, гарантії, напрямки подальшого розвитку), а також зелених газів (пілотні проєкти, технології, експорт, міждержавні проєкти з ЄС).
Запрошеними експертами були Ольга Ковальчук, керівниця відділу фінансів та інвестицій Goldbeck Solar (виступала онлайн), Ярослав Криль, генеральний директор ТОВ «Водень України», Володимир Кудрицький, голова правління НЕК «Укренерго», та Олександр Подпругін, регіональний менеджер Notus Energy.