14 березня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл: «АРМА: велика перебудова. Як законопроєкт №12374-д змінює філософію роботи Агентства», які були організовані Комітетом АПУ з конкурсного права та Комітетом АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Учасники, зокрема, обговорили такі питання:
1. Філософія законопроєкту № 12374-д: повне перезавантаження чи косметичний ремонт АРМА?
2. Європейська думка: як оцінюють реформу АРМА західні партнери України.
3. Аналіз від стейкхолдерів: як оцінюють законопроєкт № 12374-д представники АРМА, правоохоронних органів, судової влади, адвокатури, Національної асоціації арбітражних керуючих України, Асоціації приватних виконавців України.
4. Управління арештованими активами: чому саме арбітражні керуючі та приватні виконавці.
5. Процесуальні аспекти передачі активів в управління.
6. Ефективність використання активів.
7. Повноваження та відповідальність управителя.
8. Банкрутство арештованих активів та повноваження управителя.
9. ФДМ – реформа, що вже працює. Перші висновки.
На початку заходу виступили Наталія Тищенко, заступниця голови Комітету АПУ з конкурсного права, членкиня Ради НААКУ, заступниця голови Ради арбітражних керуючих м.Києва, керуюча партнерка Nobili Law Firm, арбітражна керуюча, адвокатка, та Олексій Воронько, голова Комітету АПУ з конкурсного права, керуючий партнер Ario Law Firm, які й модерували круглий стіл.
Олена Дума, голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), заявила, що розпочата у 2023 році перебудова АРМА має бути затверджена законом: «Я підтримую не тільки трансформацію Нацагентства, а і його посилення. Відпрацьовуючи урядовий законопроект, ми заклали ті питання, з якими державні службовці АРМА стикаються щодня. Тут про те, що спеціальний закон про АРМА справді недосконалий і за вісім років не змінювався. За останні півроку Нацагентство ініціювало 12 законопроєктів, які внесені до Апарату ВРУ. Серед них є такі, які суттєво можуть вплинути на ефективність управління, до прикладу в частині управління корпоративними правами».
Голова АРМА, зокрема, розповіла про результати діяльності, наголосивши, що загальний обсяг коштів, отриманих за результатами управління арештованими активами, на кінець 2024 року перевищив 12,3 млрд грн. Також Олена Дума торкнулася таких питань:
1) роботи Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, – станом на 30.09.2024 загальна кількість записів про арештовані активи в реєстрі сягає понад 380 тисяч (водночас із них передано в управління АРМА за рішеннями судів: понад 72 000);
2) конкурсних відборів за 2022-2024 рр.: наприклад, у 2022 році було 157 оголошених конкурсних відборів управителів активами, серед яких 19 переможців, а у 2023-му – 244 відборів (11 переможців). Водночас у 2024 році було проведено 224 конкурсні відбори суб’єктів оціночної діяльності (визначено 89 переможців);
3) ролі міжнародного співробітництва у виявленні та відстеженні активів: під час транскордонного обміну інформацією АРМА налагодило співпрацю з 88 країнами та міжнародними організаціями, є понад 1500 міжнародних запитів зі сторони АРМА.
Олена Дума розповіла, що загалом розшукано активів за кордоном на суму понад 100 млрд доларів (найцінніші активи підсанкційних осіб/організацій були виявлені в межах Великобританії, Франції та Швейцарії). Це:
- частки в статутному капіталі на загальну суму 0,8 млрд євро;
- грошові кошти на суму 6 млн євро;
- нерухомість – 328;
- транспортні засоби – 335;
- земельні ділянки – 437;
- морські/річкові судна – 76;
- твори мистецтва – 4;
- літаки – 1.
На думку Юліана Хорунжого, члена Ради Комітету АПУ з процесуального права, старшого партнера Ario Law Firm, наявна модель, що закладена в законі про управління арештованими активами, неспроможна забезпечити це управління ефективно.
«У цьому питанні вкрай важливою є не те, де ефективно здійснюється управління, а проблеми, які цьому перешкоджають. Як на мене, однією з ключових принципів діяльності АРМА є те, що управління активами здійснюється з метою збереження або підвищення економічної вартості активу. Тобто ми чітко розуміємо, що управління є ефективним, якщо економічна вартість активу як мінімум не знизилася. Реалізація цього принципу безпосередньо пов’язана з необхідністю здійснення безперервності управління активами (сьогодні керує активом власник, завтра ухвалення рішення про накладення арешту та передачу його в АРМА, післязавтра призначений управлінець має забезпечити подальше управління цим активом)», – розповів він, додавши, що закон, який існує зараз, має декілька «сірих» зон щодо управління активами (наприклад, арешт може в деяких ситуаціях бути накладений лише на частину активів, а на іншу – ні).
Микола Стоцький, прокурор Управління захисту інвестицій Офісу Генпрокурора, заявив, що існує проблема з активами, які арештовуються: «Частина з цих проблем АРМА вирішила, частина ще залишається. На мою думку, АРМА управляє не левовою часткою арештованих активів, а лише тими, що визнані речовими доказами. Арештованих активів набагато більше – загалом вони не можуть бути передані АРМА, оскільки не є речовими доказами. На мою думку, це недолік законодавства, який потрібно врахувати. Правоохоронні органи могли б передавати АРМА всі арештовані активи, незалежно від того, визнані вони речовим доказом або ні. Це значно збільшило б обсяг таких активів».
Також є проблемою, за його словами, ситуація щодо активів за кордоном: загалом вони не визнані речовим доказом – їх можна обліковувати, але не передавати АРМА. Також тут відіграє складність законодавства інших країн.
Євген Грушовець, член Ради Секції адвокатів, юристів юридичних компаній та самозайнятих юристів АПУ, партнер Ario Law Firm, зазначив, що кількість активів, яка передається в АРМА, на його думку, занадто велика: «Наприклад, один із районних судів у Житомирі передавав АРМА актив. Попри те, що немає фото активу, попри його вартість, ми розуміємо, що управляти цим активом точно буде дорожче, чим коштує сам актив. Ця проблема має вирішуватися».
Іншою проблемою, вказав він, є ситуація, коли цінність активу є великою: «Коли слідчий чи прокурор передає актив, який вартує значну суму коштів, то він десь несе відповідальність, зокрема яка може бути передбачена ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу). Думаю, що багато правоохоронців не хочуть цю відповідальність на себе брати. Також завжди у вартісного активу є власник. Одне питання, якщо власник напряму пов'язаний з агресією рф, у його діях є заклики, які підтримують агресію. Тут не може бути жодних виключень чи умов. Але є інші ситуації, коли фабули кримінальних проваджень, у межах яких накладаються арешти, не мають нічого спільного з реальністю».
Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, поділився своїм баченням проблемних питань законопроєкту. Зокрема, він прокоментував запропоновані зміни, коли не можуть бути скасовані повністю або в окремій частині Кабміном акти АРМА, назвавши це дискусійним питанням, оскільки АРМА напряму підконтрольне Кабміну.
Окремо він торкнувся питання автоматизованого відбору: «Ми використовуємо автоматизований відбір за рішенням пленуму Вищого господарського суду України. Час минає – нам потрібен дієвий та ефективний автоматизований відбір, щоб не було проблем. Тому, можливо, потрібно зробити Єдиний автоматизований відбір, де був би розділ, зокрема, для АРМА, Національного банку тощо».
Також Владислав Філатов назвав проблемою питання неузгодженості редакції законопроєкту №12374-д із Законом України «Про санкції»: «Передбачено виконання рішення ВАКС АРМА в частині здійснення необхідності заходів із передачі у власність держави облігацій внутрішньодержавної позики. На думку експертів, не будуть надходити ці кошти до спеціального фонду з ліквідації наслідків збройної агресії, як це передбачено законом «Про санкції»».
Андрій Авторгов, приватний виконавець, голова Секції приватних виконавців АПУ, заступник голови Ради Асоціації приватних виконавців України, також звернув увагу на неузгодженість санкційного законодавства з банкрутним, а також законодавством про виконавчі провадження: «Є законопроєкт про відповідальність за порушення санкцій, тобто ми не можемо відрізнити правомірну поведінку від неправомірної, тому що немає відповідного законодавства, але нам готують уже відповідальність за порушення санкцій».
Окремо він торкнувся питання передачі управителям, зокрема приватним виконавцям, активів: «В Європі приватні виконавці – це й посвідчення юридичних фактів, й управління майном осіб, які перебувають під вартою. Законопроєкт не наділяє нас такими правами – бути управителями якихось складних об’єктів. Прості об’єкти – квартира, машина. Якщо ми їх можемо продати (а по продажах приватні виконавці тут у лідерах, порівняно з державними), то, наприклад, здати в оренду приміщення або авто через СЕТАМ або Prozorro, то не думаю, що для приватного виконавця це є складним завданням».
За словами Андрія Авторгова, проблемою в Україні є те, що досі не побудована змішана система, оскільки приватні виконавці мають менше повноважень, ніж державні: «Але ми бачимо давню тенденцію в Європі (наприклад, у Франції), де професія приватного виконавця налічує вже кілька сотень років – як показує статистика, там, де працюють приватні виконавці, менше звернень до ЄСПЛ зі скаргами щодо тривалого невиконання рішень».
Олександр Бондарчук, голова ради Національної асоціації арбітражних керуючих України, вказав, що законопроєкт №12374-д має враховувати такі завдання:
1) процесуальні аспекти приймання та передачі активів;
2) забезпечення функціонування самого органу (фінансування, повноваження, контроль над діяльністю, вибори голови тощо);
3) організація ефективного управління арештованим майном.
«Арбітражний керуючий – це про третє, але я вважаю, що без унормування перших двох завдань ефективна реалізація повноважень АРМА не буде здійснюватися … Арбітражний керуючий є єдиною в Україні професією, представники якої найближче стоять до управляння проблемними активами. Не залучати їх до управління проблемним майном, на мій погляд, буде великою помилкою. З початку обговорення законопроєктів дискусія пішла хибним шляхом – навколо обговорення нашої професії. І чомусь зовсім не обговорювалися процесуальні аспекти та забезпечення функціонування самої АРМА. Особливо обурюючими були факти, коли «експерти», які досі вважають, що є державні арбітражні керуючі, розповідали про недоліки представників нашої професії. Я б звернув увагу, що жоден приватний виконавець або арбітражний керуючий не надавав коментарі щодо процесуальних дій слідчих органів саме в прив’язці до закону про АРМА. Ми займаємося своєю справою і своєю частиною законодавства, але сьогоднішня дискусія дуже відрізняється від попередніх тим, що нарешті була професійною», – сказав Олександр Бондарчук.