04 жовтня 2021, 10:36

Верховний Суд підготував черговий огляд практики ЄСПЛ за липень 2021 року

Пресслужба Верховного Суду

Верховний Суд підготував черговий огляд практики Європейського суду з прав людини за липень 2021 року. 


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Огляд судової практики застосування ВС норм про субсидіарну відповідальність у справах про банкрутство"

Так, згідно з обставинами справи LOQUIFER v. Belgium Вища рада правосуддя відсторонила заявницю від здійснення нею своїх повноважень у цьому органі через порушене проти неї кримінальне провадження. Констатуючи в цій справі порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), ЄСПЛ вказав, що ВРП не була «судовим органом» у розумінні вимог Конвенції, а заявниця не мала у своєму розпорядженні жодного засобу правового захисту, який би дав змогу оскаржити рішення про її відсторонення. Тобто заявниця була позбавлена права доступу до суду.

У справі RECZKOWICZ v. Poland ЄСПЛ також установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Справу про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю щодо заявниці-адвоката було розглянуто суддями Дисциплінарної палати Верховного суду, порядок призначення яких Президентом Польщі за рекомендаціями Національної ради правосуддя відбувся в порушення вимог чинного національного законодавства. Як наслідок, ця палата не мала ознак «суду, встановленого законом».

ЄСПЛ також констатував порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) у справі M.A. v. Denmark. Це порушення було спричинено відмовою національних органів влади Данії в забезпеченні права заявника, утікача із Сирії, на возз’єднання зі своєю дружиною на території Данії як особи, яка отримала статус, що дає право на тимчасовий захист.

У справі Polat v. Austria ЄСПЛ дійшов висновку, що рішення лікарні, підтримане національними судами, про проведення розтину тіла померлої дитини заявниці всупереч її волі та релігійним переконанням становило невиправдане втручання у її «сімейне життя» і право сповідувати свою релігію, що порушило статті 8 та 9 Конвенції (свобода думки, совісті і релігії).

Як і зазвичай, огляд містить перелік рішень, ухвалених ЄСПЛ у справах щодо України.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати