7 травня 2022 р. набрав чинності Закон України №2215-ІХ від 21.04.2022 р. «Про дерадянізацію законодавства України». Примітно, що проєкт його було внесено до Верховної Ради ще 29.10.2020 р., і лише під час воєнного стану внаслідок вторгнення військ росії на територію нашої держави закон було прийнято.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Метою проєкту, відповідно до пояснювальної записки, є відрадянщення актів законодавства України як шляхом внесення відповідних змін до існуючих законів, так і визнанням такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативно-правових актів (або їх положень) органів державної влади і управління Союзу РСР і Української РСР, які, формально зберігаючи свою чинність, не здійснюють регулюючого впливу або, навпаки, є такими, що донині регулюють певне коло суспільних відносин, хоча застосовувана термінологія в них та підходи до предметного врегулювання є застарілими, неактуальними й концептуально несумісними з законодавством України.
Мета, на мій погляд, більш ніж обґрунтована. В Україні дійсно існував великий масив законодавства СРСР та УРСР, які вже були застарілі, незастосовувані, але не виведені раніше з переліку законодавчих актів у встановленому законом порядку. Безліч актів не відповідають сучасним умовам соціального, політичного та економічного життя. Така ситуація створює правові колізії у випадках, коли певне коло суспільних відносин регулюється актами законодавства СРСР та УРСР і не регулюється чинним законодавством України або регулюється фрагментарно.
Найбільш яскравим прикладом є відомий усім юристам Житловий кодекс Української РСР («Житловий кодекс України» в редакції Закону №2215-ІХ від 21.04.2022 р.). Нагадаймо його преамбулу до змін, які набрали чинності 07.05.2022 р.: «В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції у нашій країні було створено необхідні передумови для розв’язання однієї з найважливіших соціальних проблем — задоволення потреби трудящих у житлі. Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва. …Радянське житлове законодавство покликане сприяти забезпеченню права громадян на житло, ефективному використанню та охороні житлового фонду».
Очевидна була необхідність актуалізації положень цього кодексу. Звісно, не всі нормативно-правові акти, які були ухвалені до проголошення незалежності Україною, вичерпали свою дії або є незастосовними в сучасних реаліях. Недоторканними мають залишатись акти про передачу Кримської області до складу України 1954 р., Декларація про державний суверенітет України 1990 р., Акт проголошення незалежності України 1991 р., частина міжнародного законодавства, як-от ратифікація Статуту ООН 1945 р.
Як повідомляє прес-служба апарату Верховної Ради України, відтепер в законодавстві України:
- немає згадки про «перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції»;
- немає прагнення втілювати в життя «ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства»;
- немає посилання на програми, розроблені комуністичною партією;
- немає пріоритету в правах комсомольців, комуністів та інших «таваріщєй»;
- «вичищено» майже 1200 актів органів державної влади та управління Союзу РСР, Української РСР (Української СРР).
Так, Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Житлового кодексу Української РСР (в т.ч. змінено назву). Крім того, затверджено акти органів державної влади і державного управління Союзу РСР (додаток №1) та акти органів державної влади і державного управління Української РСР (Української СРР) (додаток №2), крім їх положень, що не суперечать Конституції України і Закону «Про правонаступництво» та стосуються:
- суверенітету України та її територіальної цілісності у межах існуючого державного кордону України, визначеного Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами;
- адміністративно-територіального устрою України;
- опису, нагородження, правил носіння та передачі (у т.ч. через спадкування) орденів, медалей, орденських стрічок та стрічок медалей на планках, знаків розрізнення, почесних звань, звань СРСР.
До Кодексу законів про працю, наприклад, було внесено наступні значні зміни:
- терміни «працівник» та «роботодавець» повністю витісняють «трудящих» та «власників та уповноважених ними органів»;
- «економіка України» витіснило радянське словосполучення «народне господарство»;
- доповнена підстава для отримання першого робочого місця: після закінчення приватного закладу професійної або вищої освіти;
- видалено згадки про радянські «передовість» та «прогресивність» та багато інших змін.
Цікаво й те, що повна модернізація трудового та житлового законодавства ще планується, адже Верховна Рада доручила Кабінету Міністрів протягом року з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради проєкти Житлового кодексу України, Трудового кодексу України та Кодексу України про адміністративні проступки. Тож чекаємо.
Погоджуюсь з автором законопроєкту, що наявність великої кількості радянських нормативно-правових актів «засмічує» правову систему, гальмує його адаптацію до законодавства Європейського Союзу. Прийнятий Закон є першим, але не останнім на шляху до дерадянізації законодавства України, оскільки він не в повній мірі актуалізував чинне законодавство, і робота над його модернізацією має продовжуватися.