Кожне велике підприємство колись робило перші кроки. Досягнення успіху більшості з них є результатом поступового зростання. Шляхом спроб і помилок мікропідприємства з часом показували все більшу та більшу прибутковість, чисельність їхніх працівників і цінність майна зростали. Вони ставали малими, потім середніми і нарешті, коли чистий дохід, вартість активів та кількість працівників перевалили за необхідні позначки, увійшли до клубу найкращих.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чи робили вони помилки? Так, робили. Чи продовжують робити? Не без цього. Але ці помилки не є помилками початківця, який, на відміну від профі, бачить світ бізнесу як красивий малюнок, у якому все просто, а гроші без складнощів і паперової тяганини чекають на нього.
Чим керується молодий підприємець? Навряд чи власними знаннями та досвідом: їх або замало, або взагалі немає. На допомогу приходять соціальні мережі, в яких інфоциганство продає різний інформаційний непотріб. Є також ШІ, але його рівень значно не дотягує до рівня справжнього фахівця — юриста чи аудитора, який може поставити правильні запитання, щоб можна було прийняти правильні рішення. Але гроші на професійних радників початківці не хочуть витрачати, якщо у них є інтернет.
Спробую простими словами розповісти про деякі негаразди, які можуть чекати молодого бізнесмена, якщо він замість серйозних джерел буде керуватися порадами пройдисвітів.
Почати треба з того, що всі галузі права пов'язані між собою, і неврахування вимог неподаткового законодавства найчастіше спричиняє не тільки накладення суто галузевих санкцій, а і донарахування з боку податківців. Як так? Все просто.
Є три кити, на яких тримається будь-який бізнес без винятків. Перший — податковий, бо Конституція України зобов’язує кожного сплачувати податки. Другий — трудовий: один у полі не воїн, рано чи пізно треба залучати помічників — наймати працівників. Третій — договірний: все, що пов’язано із рухом товарів, робіт і послуг, потребує регулювання відповідно до вимог Цивільного кодексу та інших законів. Кожний наведений напрям має низку секторів, у яких приховані «пастки».
Податковий/бухгалтерський облік
Кит номер один — податковий/бухгалтерський облік. Мало хто хоче займатися паперовою роботою, бажаючих платити податки ще менше. Бізнесмени весь час знаходяться на важелях «хочу/мушу». Здебільшого нові підприємці десь щось чули про спрощену систему оподаткування і вирішили, що її застосування звільнить їх від зайвого клопоту. Однак її правильна назва — спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Тобто облік є обов’язковою складовою. Наприклад, візьмемо третю групу, до складу якої входять, зокрема, фізичні особи — підприємці та юридичні особи — суб’єкти господарювання зі щорічним доходом до 1167 розмірів мінімальної заробітної плати. Вона є цікавішою, якщо ми говоримо про перспективу зростання бізнесу. Дохід таких суб’єктів повинен стосуватися відвантажених товарів, виконаних робіт або наданих послуг, види яких містяться у відповідному реєстрі. Отже, слід документально це доводити, хоча і у довільній формі. Законодавець застосував термін «довільна форма», але ж він не деталізував, як це. Відповідно, вимоги законодавства, що регулює бухгалтерський облік, зокрема процес накопичення та зберігання інформації, вимоги до первинних документів, залишаються чинними для спрощеної системи. У разі ж відсутності первинних документів, що підтверджують показники, відображені платниками у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні на час складення такої звітності (щоправда, є певні винятки з цього).
Тому велика помилка «просто вести бізнес» без належного обліку. Дуже «розумні» радники в інтернеті скажуть, що нічого страшного не буде, максимум якийсь там копійчаний адміністративний штраф. Ні, це не так. Адміністративний штраф за правилами КУпАП та фінансова відповідальність за правилами Податкового кодексу працюють одночасно, при цьому штрафи в Податковому кодексі дуже серйозні, їхній розмір доходить до 50% суми податкових донарахувань. А ще є інша серйозна пастка. Річ у тім, що недоведеність відповідності діяльності суб’єкта спрощеної системи вимогам Податкового кодексу через брак документів та ведення обліку містить ризик анулювання реєстрації платника єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. Тобто анулювання відбувається заднім числом. Отже, весь дохід, який був одержаний після анулювання, буде підлягати оподаткуванню не за ставкою 5%, а на загальних умовах — 18%, при цьому витрати в такому разі повинні бути документально підтверджені, а для підприємств — ще і пов'язані з господарською діяльністю. Уявіть ситуацію, коли відбулось анулювання, а суб’єкт працював цілий рік після цього. Після анулювання йому донарахують різницю у розмірі 13% і зазначений вище штраф. Це буде не просто проблемою — це буде повне руйнування діючого бізнесу. І це я ще не сказав про ПДВ з його штрафами.
Трудове право
Кит номер два — трудове право. Наш КЗпП є найстарішим із кодексів, який нам дістався з часів СРСР, він був прийнятий ще у 1971 році. Але при чому тут податківці з їхніми штрафами? А при тому, що вони здійснюють контроль за тим, щоб праця людей не використовувалася без документального оформлення, щоб роботодавець як податковий агент належним чином оподатковував виплачену (нараховану) заробітну плату.
Багато хто може порадити «зекономити» на ПДФО та ЄСВ — допустити працівників до роботи без оформлення трудового договору, виплатити зарплату «в конверті», замість повного робочого часу прописати неповний (хоча людина буде працювати всі 40 годин на тиждень) або приховати трудовий договір цивільним (старий трюк, який гарно відомий усім податківцям). Головний аргумент такої поради — «всі так роблять, а податківці не дізнаються». Проте мало хто говорить до кінця — в Єдиному державному реєстрі судових рішень зараз є тисячі рішень як прикладів того, що податківці дізнаються. Як? Достатньо заяви від незадоволеного працівника або конкурента — і податківці без попередження прийдуть із позаплановою документальною перевіркою та отримають пояснення від працівників. У результаті такого працевлаштування молодого бізнесмена буде чекати штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Якщо ж із першого разу до підприємця не дійде і знову буде залучена «непрацевлаштована» особа, то штраф стане 30-кратним. Уявіть собі штраф на початку діяльності у розмірі 80 000 за одну людину або 240 000 за повторне порушення. Молодому бізнесу доведеться закриватися. І це не єдині штрафи в цій галузі, є й інші, і їх багато. Існує навіть кримінальна відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати більш ніж на один місяць. Але це вже інша історія.
Договірне право
Кит номер три — договірне право. Знову виникає запитання: а де тут податківці з їхніми штрафами? Повірте, вони поруч: контролюють, донараховують, стягують. Кілька моментів для розуміння. У 2020 році, за результатами судової практики як ЄСПЛ, так і Верховного Суду, Податковий кодекс був змінений, і в ньому нарешті вказали про належну податкову обачність. Відтоді на законодавчому рівні платника податку стали вважати винним у вчиненні податкового правопорушення тільки у тому разі, якщо встановлювали, що він мав можливість для дотримання правил та норм, проте не вжив достатніх заходів щодо цього. Законодавець вказав, що заходи є достатніми, якщо податківці не доведуть, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. І хоча обов’язок доведення був покладений на податківців, змагальність адміністративного судочинства фактично встановлює необхідність платнику спростувати доводи податківців.
Висновки
Отже, молодому підприємцю завжди слід готувати доказову податкову базу своєї договірної господарської діяльності: коли та як він обирає і перевіряє контрагента, як підписує з ним договір (достовірність підпису тощо), передає або отримує від нього товари. Лише наявні докази самостійної перевірки (які будуть свідчити про перевірку наявності у контрагента матеріальних і трудових ресурсів, документів, що підтверджують походження товару тощо) зможуть довести, що він законно отримав податкову вигоду — сформував витрати або кредит з ПДВ, уклав дозволений договір тощо. Дешевше та простіше не означає краще та надійніше. Не слід початківцю робити найпоширенішу помилку — купувати товари без перевірки в осіб, у яких ціна суттєво нижча, ніж ринкова. Найімовірніше, вони не зможуть документально довести, звідки цей товар у них взявся, та надати необхідні для обліку документи. Є великий ризик того, що вони займаються мінімізацією податкових зобов’язань, а товар є предметом контрабанди.
У цьому ж аспекті початківцю-підприємцю слід знати, що як цивільне законодавство, так і податкове мають спільну складову — засаду розумності. У Податковому кодексі йдеться про розумну економічну причину (ділову мету) — причину, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Цей економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів такого платника або їхню вартість, а так само створення умов для приросту (збереження) в майбутньому. Тому слідувати пораді «добродіїв» — заради «оптимізації» оподаткування складати договір, який не має економічного ефекту, не варто.
Чи є ще напрями, до яких слід ставитися з посиленою увагою? Звичайно, є. Як ті, що безпосередньо пов’язані з функціями податківців (валютні та готівкові операції, реєстратори розрахункових операцій тощо), так й інші, найвідоміший із них зараз — військовий облік. Порада для початківців одна — не економити на допомозі справжніх фахівців і користуватися поважними джерелами, одним із яких є «Юридична Газета».