Державна фіскальна служба (далі – ДФС) у листі від 20.01.2017 р. №1296/7/99-99-13-03-02-17 наголосила на кількох ключових змінах до ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПК України), що набрали чинності з 01.01.2017 р. та стосуються механізму обчислення середньоринкової вартості легкових автомобілів з метою віднесення їх до об’єктів оподаткування транспортним податком.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перш за все, відповідно до нової редакції ст. 267 ПК України, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі з року випуску яких минуло не більше ніж 5 років (включно), а також середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Двократне зменшення показника розмірів МЗП для віднесення легкового автомобіля до об’єкта оподаткування (у 2016 р. відповідний показник становив 750 розмірів МЗП) зумовлене підвищенням розміру цієї соціальної гарантії до 3200 грн від початку поточного року. Таким чином грошове вираження порогу «розкішності» транспортного засобу було збалансовано, проте він істотно не змінився (1 033 500 грн – у 2016 р.; 1 200 000 грн – у 2017 р.).
Також у ДФС вказали на значну зміну в методиці визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів. На сьогодні абз. 2 пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України передбачено, що середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Тобто при обчисленні середньоринкової вартості більше не враховуються тип двигуна легкового автомобіля та коробки перемикання передач, як це відбувалося до внесення аналізованих змін.
Однак наразі залишається чинною Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою КМУ від 18.02.2016 р. №66 (далі – Методика), яка враховує виключені показники при обчисленні середньоринкової вартості автомобіля: «Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів, встановленою у п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. №403, де за ціну нового транспортного засобу береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки перемикання передач».
Водночас норми ПК України, відповідно до ст. 5, мають пріоритетне значення перед нормами інших НПА у випадку наявності колізії. Тобто тип двигуна і тип коробки перемикання передач, незважаючи на положення Методики, при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів не повинні враховуватися. Отже, у такому випадку Методика застосуванню не підлягає.
Насамкінець контролюючий орган вказав на не менш важливе нововведення – з 01.01.2017 р. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше ніж 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального. Відповідний обов’язок повинен бути виконаний Мінекономрозвитку до 1 лютого податкового (звітного) року. Проте станом на сьогодні, як вже було зазначено, підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання визначення середньоринкової вартості, не приведені у відповідність до вимог чинного ПК України. Вказане передбачає неможливість вчасного виконання відповідних вимог та публікації списку об’єктів оподаткування транспортним податком до 01.02.2017 р.
Наслідки відсутності переліку об’єктів оподаткування транспортним податком на вказану у ПК України дату з тексту ст. 267 прямо не простежуються. Однак системний аналіз вказаної норми дає підстави зробити наступні висновки:
- Обов’язковими ознаками легкового автомобіля, який належить до об’єктів оподаткування транспортним податком, є його вік та середньоринкова вартість. При цьому єдиним суб’єктом, який уповноважений визначати середньоринкову вартість транспортних засобів з метою оподаткування транспортним податком, виступає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
- Результатом визначення середньоринкової вартості та встановлення віку транспортних засобів є публікація відповідного переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше ніж 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (тобто публікація об’єктів оподаткування транспортним податком).
Відсутність вказаного переліку унеможливлює ідентифікацію конкретного транспортного засобу об’єктом оподаткування транспортним податком, тому що неможливо встановити наявність необхідних ознак об’єкта оподаткування, адже визначення середньоринкової вартості є виключним обов’язком Мінекономрозвитку та не може бути самостійно виконаним платником податку. Формула визначення середньоринкової вартості, що міститься на офіційному веб-сайті Міністерства, застосуванню не підлягає, оскільки не враховує останніх змін до ст. 267 ПК України та обчислює відповідний показник на основі зайвих даних (пробіг, тип двигуна, тип перемикання коробки передач).
Отже, реалізація положень ПК України щодо оподаткування транспортним податком знаходиться під сумнівом.