Не секрет, що агробізнес в Україні є однією із системоутворюючих складових економіки, і його важливість неможливо переоцінити. Так само неможливо перебільшити вплив війни загалом на агробізнес: знищена техніка і склади, заміновані поля, окуповані родючі землі, складнощі з логістикою і… нові законодавчі виклики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перед агросектором стоять серйозні виклики, і законодавець, поміж іншого, також ставить додаткові перепони (блокування податкових накладних, ліцензування експорту тощо). Заради справедливості варто сказати, що, попри складну ситуацію, правове регулювання процесів, які відбуваються в агросекторі через війну, знаходиться на досить непоганому рівні. Здебільшого законодавець встигає відрегулювати нові правовідносини досить швидко. Чи це виходить? Думаю, відповідь залежить від того, кому поставити це запитання, адже різні органи державної влади по-різному виконують законодавчі приписи.
1. Бронювання військовозобов’язаних
Важливо розуміти, що основою бізнесу є люди, тому передусім вважаю за необхідне розглянути саме питання, пов’язані з персоналом. В агросфері це питання так само актуальне, як у всіх інших галузях. Особливістю правового регулювання саме агросфери є профільні критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період (затверджені наказом Мінагрополітики від 21 лютого 2023 року №223).
Міністерство аграрної політики та продовольства України було одним із перших, яке розробило профільні критерії на виконання Постанови КМУ №76 від 27 січня 2023 року «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Фактична реалізація зазначених нормативно-правових актів часто стикається зі складнощами і затримками, проте законодавець неодноразово обмежував державні органи в строках прийняття рішень (шляхом внесення змін і доповнень до Постанови №76 від 27 січня 2023 року), що позитивно вплинуло на своєчасність розгляду заявок на бронювання працівників.
2. Ліцензування експорту
На самому початку повномасштабного вторгнення Уряд України почав використовувати інструмент квотування і ліцензування експорту стратегічно важливих товарів, до яких, зокрема відніс і більшість сільськогосподарської продукції.
Минаючи історичну складову попередніх років, тут варто зазначити, що на сьогодні основні правила гри при експорті сільськогосподарської продукції визначені Постановою від 27 грудня 2023 року №1402. Зокрема, цією Постановою встановлений перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік.
Також не можна оминути і наказ Міністерства економіки №991 від 9 вересня 2009 року «Про порядок ліцензування експорту товарів», який визначає порядок отримання суб’єктами господарювання таких ліцензій.
Загалом процедура отримання ліцензії, з нашого досвіду, є досить зручною і, за відповідності документів усім нормативним вимогам, отримання ліцензії, хоч і є бюрократичним ускладненням процесу експорту товарів, але не є занадто складною процедурою.
При цьому проблемою в цьому аспекті є питання часу. Для отримання ліцензії, зокрема, необхідно подати зовнішньоекономічний контракт. Строк для прийняття Міністерством економічного розвитку і торгівлі України рішення про видачу ліцензії становить до 10 робочих днів.
Тобто фактично покупець-нерезидент повинен чекати на свій товар, окрім загальнозрозумілих строків на доставку товару (з урахуванням також черг на кордонах), додаткові 10 робочих днів.
Це є ще більшим викликом з огляду на нестабільний курс гривні до іноземних валют і досить високу волатильність цін на агропродукцію на території України. Тобто є ймовірність зміни ціни на агропродукцію протягом строку на отримання ліцензії, внаслідок чого вказана в ліцензії ціна на продукцію вже буде неактуальною.
Водночас варто зазначити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, з нашого досвіду співпраці з отримання ліцензій, є досить прогресивним державним органом і максимально намагається врахувати інтереси бізнесу.
Ще одним важливим нововведенням під час воєнного стану для аграріїв став експериментальний проєкт з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2023 року №1132.
Аналіз вказаного проєкту приводить нас до висновку, що він покликаний спростити нормативне регулювання експорту для компаній, які вже працювали до війни або здійснювали експортні операції на суму більше 40 млн грн вже після 24 лютого 2022 року, й успішно закрити валютний контроль зарахуванням валютної виручки.
Отже, є підстави стверджувати, що експериментальний інститут верифікації експортерів агропродукції покликаний спростити регулювання саме для середніх і великих компаній, а ті компанії, які розпочали свою діяльність вже після повномасштабного вторгнення, вимушені користуватися інструментом ліцензування експорту.
3. Податки
Говорячи про будь-яку сферу і особливості її регулювання під час війни, неможливо оминути питання оподаткування.
17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX.
Податковий кодекс України доповнено положенням, відповідно до якого плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується. Така податкова пільга діятиме з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан.
Варто зазначити, що такі преференції розповсюджуються не на всі земельні ділянки, а лише на ті, що визначені законом. Зокрема, йдеться про земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Перелік таких територій визначається Кабінетом Міністрів України.
Також не можна не зазначити, що 8 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 9 листопада 2023 року №3453-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».
Законом №3453-IX п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України доповнено підп. 69.352, відповідно до якого з 1 грудня 2023 року до 31 грудня 2024 року до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені платники податків, які відповідають хоча б одному з критеріїв, серед яких є пов’язані з рівнями сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за 2021 рік.
Рівні сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по галузях формуються на основі показників звітності за 2021 рік та публікуються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
І, звісно, питання, яке однаково турбує агросектор і будь-який інший бізнес — це блокування реєстрації податкових накладних. Про нього сказано вже багато, і, схоже, ця тема не вичерпає себе ще досить тривалий час. Проте це питання для окремої статті і дискусії.
4. Що далі?
Війна війною, а поточні складнощі — це надважливе питання, яке забезпечує можливість продовження функціонування бізнесу. Але так буде не завжди, а перемога любить підготовку.
Хочеться закінчити статтю на позитивній ноті, і, на мою думку, наявність у держави плану розвитку і перспектив на майбутнє є саме позитивним моментом, пов’язаним із перспективами розвитку.
Глобально важливим документом є новий Земельний кодекс України та законодавчі зміни, спрямовані на удосконалення умов обігу земель агропромислового призначення.
План діяльності Міністерства аграрної політики і продовольства України на 2024 рік є ще однією ключовою деталлю в контексті агрореформ. Його реалізація передбачає підготовку проєктів регуляторних актів, спрямованих на поліпшення регулюючого середовища для агробізнесу з огляду на сучасні виклики та потреби галузі.
З 1 січня 2024 року розпочався другий етап земельної реформи, яким передбачено:
- юридичні особи отримують право купувати землі агропромислового призначення;
- купувати можна лише приватні земельні ділянки загальною площею не більше 10 000 га;
- продаж комунальної та державної землі залишається забороненим;
- фізичні та юридичні особи не можуть мати у власності понад 10 000 га;
- іноземці не мають права ані продавати, ані купувати землю;
- мінімальна ціна купівлі а/п земель має бути не нижче НГО (нормативної грошової оцінки);
- переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями.
За період роботи ринку землі, вже з 2023 року, середньозважена ціна на агропромислові землі зросла на 10,4%, досягнувши 38 500 грн/га, що привело до збільшення капіталізації ринку на 115,1 млрд грн. Ці тенденції свідчать про позитивний вплив реформи на ринкову динаміку.
Другий етап земельної реформи в Україні, введений із січня 2024 року, приніс значні зміни в умовах обігу земель агропромислового призначення. За оцінками Уряду, цей етап реформи сприятиме збільшенню вартості приватних агропромислових земель, підвищенню доходів землевласників і збільшенню надходжень до місцевих бюджетів громад.
Важливим кроком є також надання українським агровиробникам можливості отримання банківського кредитування під заставу землі. Це може сприяти поліпшенню фінансової стійкості та розвитку інновацій у агропромисловому господарстві.
Важливо враховувати, що частина аграрного бізнесу висловлює обурення щодо продажу землі юридичним особам під час воєнного конфлікту. Це особливо стосується власників паїв на прифронтових територіях, де вартість землі значно нижча за ринкову. Також вказується на зниження обсягів кредитування банками клієнтів під час воєнного стану.
Підсумовуючи, можемо сказати, що дійсно є багато питань, які стосуються різних аспектів агробізнесу. Регулювання цих відносин під час воєнного стану непросте, а нові правила гри для експорту товарів, для бронювання співробітників тощо не залишають іншого вибору, як тримати руку на пульсі і слідувати за всіма оновленнями. При цьому регулювання відносин хоч і є досить динамічним, але за наявності якісної підготовки дає змогу ефективно продовжувати роботу.