Викривач італійської мафії Роберто Савіано з 2006 р. перебуває під цілодобовою охороною поліції. Мафія оголосила на нього полювання після виходу книги «Гоморра». Видання стало світовим бестселером, було перекладене 52 мовами та отримало низку нагород.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Італійське законодавство вже 13 років захищає Савіано та ще близько 20 журналістів особистими бодігардами від МВС Італії. Частину життя викривач проводить у Німеччині та США, де йому створюють підроблене ім'я за документами. Адже мафія оголосила йому вирок — смертну кару.
01.01.2020 р. набули чинності законодавчі зміни щодо викривачів корупції. Чи з'являться такі всесвітньо відомі викривачі в Україні?
Викривачі відіграють одну з провідних ролей у розкритті правопорушень, що загрожують інтересам суспільства та виснажують публічні фінанси. Часто люди, які сигналізують про злочини, опиняються під тиском тих, про кого свідчать. Раніше закон не обмежував роботодавців у дискримінації таких людей, порушенні їхніх трудових прав, а низка прав взагалі не була заявлена навіть декларативно.
Основні зміни у правовій системі захисту викривачів корупції
Дефініція. Визначення «викривач» обґрунтовано уточнюється тим, що повідомлена інформація має стати відомою як інсайдеру у зв'язку з трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах тощо.
Додатковий захист. Викривачі та їхні близькі отримають додатковий захист трудових прав. До заборонених негативних заходів впливу належатимуть навіть формально правомірні рішення керівника/роботодавця, які мають вибірковий характер. Особа, яка застосовує негативні заходи впливу до викривача, повинна довести їх правомірність.
Перешкоди викривачу. Закон забороняє створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв'язку з викриттям.
Права викривача та винагорода
Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. Якщо викривача переслідували до відкриття офіційного провадження, законодавство все одно його захищає. Йдеться про право на безоплатну правову допомогу, відшкодування витрат на адвоката та судовий збір, психологічну допомогу, забезпечення безпеки особі та близьким особам, конфіденційність та анонімність з відповідальністю за їх порушення, інформацію про результати розгляду повідомлення тощо.
Викривач після обвинувального вироку суду матиме право на винагороду 10% (не більше ніж 3 тис. мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину) від предмета злочину або завданих державі збитків (що у 5 тис. і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину). Однак за умови, що повідомлена інформація містила фактичні дані, які можуть бути перевірені, сприяла доказуванню злочину, а також якщо вона походила від особистої обізнаності викривача і не була отримана від третіх осіб, не містилася в публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях органів чи засобів масової інформації. Виняток — якщо викривач був джерелом такої інформації.
Також важливо, щоб інформація не була відомою правоохоронному органу з інших джерел. До того ж особа не має права на винагороду, якщо вона повідомила про корупційний злочин в межах угоди у кримінальному провадженні або є співучасником цього корупційного злочину тощо.
Ризики
Якщо викривач повідомить суспільно важливу інформацію з обмеженим доступом, яка міститиме державну таємницю, він теоретично може стати суб'єктом юридичної відповідальності. Викривач самостійно визначає, які нові розмежовані канали (внутрішні, регулярні або зовнішні) використовувати для повідомлення.
Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, інші держоргани та юрособи зобов'язані створити захищені анонімні канали зв'язку (канали онлайн‑зв'язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та ін.), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність.
Вимоги до анонімних каналів зв'язку має визначити НАЗК. Однак т.в.о. Агентства Наталія Новак під час своєї підсумкової прес-конференції у грудні 2019 р. не згадала про будь-яку підготовку НАЗК до змін у законодавстві. Ця справа ляже на плечі вже нового очільника Національного агентства.
Тим, хто буде приймати та опрацьовувати повідомлення від викривачів, варто розглянути можливість запровадити механізм «власного акаунту» викривача. Таким чином йому можна забезпечити анонімність та можливість стежити за перебігом справи.
НАЗК також отримало право проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в органах державної влади, місцевого самоврядування та юрособах, зазначених у ч. 2 ст. 62 Закону «Про запобігання корупції», зокрема щодо захисту викривачів, створення та функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення. Наразі НАЗК так само не роз'яснювало, на яких підставах та як саме відбуватимуться подібні перевірки.
Однак нова стаття Закону 53‑2 «Порядок здійснення перевірки за повідомленням викривача» може не узгоджуватися з чинним КПК та сприяти знищенню доказів. Також незрозуміло, хто буде службовою особою, яка відповідатиме за проведення попередньої перевірки інформації від викривача протягом 10 робочих днів. Після такої перевірки, у разі непідтвердження фактів, провадження можна буде закрити.
Адже якщо йдеться про інформацію щодо вчинення корупційного або іншого злочину, вона повинна невідкладно передаватися до органу досудового розслідування. Той повинен відповідно до ст. 214 КПК України внести їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
НАЗК має продовжити роботу над імплементацією положень закону та напрацюванням механізмів його вдосконалення відповідно до перших результатів його застосування. Ухвалений закон можна розцінювати тільки як перший крок на шляху до захисту викривачів, які ставлять себе у ризикове становище. Адже за міжнародними стандартами викриттям вважається не тільки повідомлення про корупцію, це також порушення прав людини, екології, безпеки транспорту і харчів з предметами побуту та інша суспільно важлива інформація. Наразі закон не передбачає захисту таких категорій викривачів, бракує окремого комплексного законодавчого акта.
(для перегляду натисніть на зображення)
