16 листопада 2020, 15:17

Юросвіта: проблема починається з школи?

Радим Губань
Радим Губань доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри правознавства та галузевих юридичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Питання реформи вищої юридичної освіти протягом останніх років дійсно було надзвичайно актуальним і знаходилося у фокусі суспільної уваги. Як органи державної влади, так і представники громадянського суспільства останніми роками приділяли йому значну увагу. Однак, на превеликий жаль, поза увагою суспільства залишається питання юридичної освіти загалом. Наприклад, незважаючи на існування імперативної норми в Указі Президента України «Про національну програму правової освіти населення» «надання правової освіти має здійснюватися в усіх дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти» заклади вищої освіти, як правило, ігнорують цю норму і не включають правознавчі дисципліни до циклу обовʼязкових навчальних дисциплін.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Не менш проблемною є ситуація з викладанням правознавчих дисциплін в закладах загальної середньої освіти. По-перше, якщо раніше дисципліни правознавчого циклу вивчалися в 9 та 10 класі, то нині обовʼязковими для вивчення є лише «Основи правознавства», які вивчають учні в 9 класі. Крім того, на відміну від багатьох інших предметів можливість скласти зовнішнє незалежне оцінювання з правознавства відсутня.

І хоча, й зазначені вище проблеми ніяк не сприяють покращенню набуття правових знань в школах, проте, мабуть, все ж найбільшою проблемою є те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Переліку предметних спеціальностей спеціальності 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями)», за якими здійснюється формування і розміщення державного замовлення та поєднання спеціальностей (предметних спеціальностей) в системі підготовки педагогічних кадрів» формування та розміщення державного замовлення з предметної спеціалізації «правознавство» не передбачається, що означає, що держава не фінансує підготовку вчителя правознавства. А це, як не прикро визнавати, означає, що викладати правознавство в школах України будуть вчителі фізичної культури, образотворчого мистецтва тощо. Зрозуміло у звʼязку з цим на які результати можна очікувати. І це при тому, що саме в шкільний період закладаються ті морально-правові підвалини, які згодом, скажімо, унеможливлювали б появу в державі конституційно-правових криз на кшталт тієї, яку ми спостерігаємо сьогодні.

Питання реформи вищої юридичної освіти  протягом останніх років дійсно було надзвичайно актуальним і знаходилося у фокусі суспільної уваги.  Як органи державної влади, так і представники громадянського суспільства останніми роками приділяли йому значну увагу. Однак, на превеликий жаль, поза увагою суспільства залишається питання юридичної освіти загалом. Наприклад, незважаючи  на існування імперативної норми в Указі Президента України  «Про національну програму правової освіти населення» «надання правової  освіти має здійснюватися в усіх дошкільних, загальноосвітніх,  професійно-технічних, вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти» заклади вищої освіти, як правило, ігнорують цю норму і не включають правознавчі дисципліни до циклу обовʼязкових навчальних дисциплін. 
Не менш проблемною є ситуація з викладанням правознавчих дисциплін в закладах загальної середньої освіти. По-перше, якщо раніше дисципліни правознавчого циклу вивчалися в 9 та 10 класі, то нині обовʼязковими для вивчення є лише «Основи правознавства», які вивчають учні в 9 класі. Крім того, на відміну від багатьох інших предметів можливість скласти зовнішнє незалежне оцінювання з правознавства відсутня. 
І хоча, й зазначені вище проблеми ніяк не сприяють покращенню набуття правових знань в школах, проте, мабуть, все ж найбільшою проблемою є те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Переліку предметних спеціальностей спеціальності 014 «Середня освіта (за предметними спеціальностями)», за якими здійснюється формування і розміщення державного замовлення та поєднання спеціальностей (предметних спеціальностей) в системі підготовки педагогічних кадрів» формування та розміщення державного замовлення з предметної спеціалізації «правознавство» не передбачається, що означає, що держава не фінансує підготовку вчителя правознавства. А це, як не прикро визнавати, означає, що викладати правознавство в школах України будуть вчителі фізичної культури, образотворчого мистецтва тощо. Зрозуміло у звʼязку з цим на які результати можна очікувати. І це при тому, що саме в шкільний період закладаються ті морально-правові підвалини, які згодом, скажімо, унеможливлювали б появу в державі конституційно-правових криз на кшталт тієї, яку ми спостерігаємо сьогодні.  
Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати