Збройна агресія рф проти України вплинула на усі сфери життєдіяльності в державі. Не стала винятком і кримінально-правова сфера, яка зіткнулась з новими викликами, а саме забезпеченням виконання завдань кримінального провадження в особливих умовах. Адже процесуальні обов’язки сторін кримінального провадження не зникли після запровадження воєнного стану, але вони стали обмеженими у їх виконанні з огляду на реалії воєнного стану.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Одним із пріоритетних напрямів діяльності правоохоронних та судових органів у таких умовах стало розв'язання питань щодо досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; щодо злочинів проти основ національної безпеки України (державна зрада, колабораційна діяльність), щодо військових кримінальних правопорушень.
Зазначені чинники зумовили нагальну необхідність удосконалення механізмів їх вирішення.
Невідкладні зміни на законодавчому рівні у кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство забезпечили вирішення низки складних, зумовлених воєнним станом питань.
Насамперед зазнали змін повноваження органів слідства та прокуратури. Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури тепер наділені повноваженнями доручати розслідування будь-якого кримінального провадження, крім підслідних НАБУ, іншому органу досудового розслідування, також у випадку неможливості діяльності органу досудового розслідування.
Слідчий та прокурор у разі необхідності можуть виготовляти постанови в електронній формі з використанням електронного підпису.
В умовах неможливості виконання слідчим суддею відповідних повноважень, прокурору делегуються певні повноваження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, накладення арешту на майно, застосування та зміна запобіжного заходу, дозвіл на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні тощо.
У визначених законом випадках керівнику відповідного органу прокуратури надані повноваження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб.
У разі технічної неможливості внесення даних до ЄРДР, рішення про початок досудового розслідування приймає прокурор, слідчий, дізнавач, виносячи відповідну постанову.
Доповнено процедуру зупинення розслідування – це неможливість проведення подальшого досудового слідства в умовах воєнного стану.
Формат роботи суддів також зазнав суттєвих змін, що вплинуло на процес здійснення правосуддя, адже в умовах воєнного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів не можуть бути припинені.
Низка судів у зв’язку з військовою агресією рф та через активні бойові дії призупинили свою діяльність. Територіальну підсудність таких судів було змінено.
Для подання документів та ознайомлення з матеріалами справ стали ширше використовуватися можливості підсистеми «Електронний суд».
Набула поширення можливість дистанційного правосуддя. Зокрема, використовується система EasyCon або інші доступні для учасників судового процесу засоби.
Водночас наявність постійних сирен через повітряну тривогу змушує переривати засідання для перебування в укритті. Кількість таких переривань може бути різна, як і тривалість.
Рада суддів України 02.03.2022 опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема: а) відкладати розгляд справи (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, оскільки велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи чи не можуть прибути в суд у зв’язку з небезпекою для життя; б) справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; в) роз’яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із воєнними діями та можливість розгляду справ у режимі відеоконференції. Для цього учасники справи мають заявити про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Водночас, як засвідчує практика, судові засідання здебільшого у таких випадках переносяться на інший час. Подекуди сторони погоджуються на подальше продовження засідання – особливо у випадках, коли йдеться про закінчення строків тримання під вартою.
Враховуючи завантаження переважної більшості судів та вже сформовані графіки розгляду судом тих чи інших питань, терміни перенесення можуть складати від декількох тижнів до декількох місяців. Безперечно, все це впливає на швидкість та оперативність судового розгляду. Адже деякі питання, які потребують невідкладного розгляду з метою забезпечення додержання прав учасників процесу, упродовж певного часу перебувають невирішеними.
Отже, як ми бачимо, враховуючи нинішні реалії життя, практика з кримінального права зазнала певних змін. Наскільки виправдані такі зміни покаже час. Але, попри вказане, цілком очевидно, що за таких умов має бути додержано баланс цінностей та інтересів у кримінальному провадженні. На законодавчому рівні з одного боку має бути максимально забезпечене виконання завдань кримінального судочинства, а з іншого – створені ефективні важелі запобігання зловживанню такими процесуальними правами.