Правильно, грамотно оформлена позовна заява, потужна доказова база – це запорука швидкого, повного та всебічного розгляду справи судом
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Конституцією України, кодексами, законами передбачено право громадян, юридичних осіб на судовий захист своїх порушених, оспорюваних або таких, що не визнаються, прав.
Захист та відновлення прав відбувається не автоматично, а виключно за зверненням особи, до якого нормами процесуального права висуваються певні вимоги. Наприклад, принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Цивільним кодексом випадках.
В даній статті пропонуємо ознайомитися з порядком, основами підготовки позову у цивільному судочинстві.
Звичайно, цивільні спори досить різноманітні (сімейні, страхові, банківські, трудові тощо) і «єдиної формули» позову немає, адже кожен спір - індивідуальний, але норми процесуального права висувають до позову як процесуального документу, першого документу по суті, певні обов’язкові вимоги.
Позовна заява – це письмовий, офіційний документ, в якому позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування до відповідача.
Одразу зазначимо, що не варто довіряти зразкам документів, що розміщені в мережі інтернет, адже їх правильність та відповідність вимогам закону ніким не перевірені, не гарантовані, справи не можуть бути ідентичними, - немає універсального підходу, і позивач може просто витратити свій час. Як мінімум, в таких зразкам може убути посилання на норми законів, які вже втратили чинність.
Звичайно, позов пов'язаний із юридичними знаннями, навиками, професійними тонкощами, тому його підготовку варто довірити юристу або адвокату, який досконало розбереться в проблемі та допоможе скласти грамотний, обґрунтований позов. Обрання стратегії у справі залежить від багатьох факторів, обставин справи, від судової практики, статусу позивача тощо.
Подання позову є визначальною стадією цивільного процесу, фундаментом процесу, адже саме після його подання відносини переходять в судову площину.
Елементи позову
Елементи позову - це його складові частини, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача, складається з грошової суми в гривнях, яка відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, встановленими ст. 176 ЦПК України. Від ціни позову залежить розмір судового збору, який позивач має сплатити перед поданням позову.
Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову – обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача.
Судовий збір
Судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Порядок сплати судового збору за подання позовної заяви визначається нормами Закону України «Про судовий збір».
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Варто відмітити, що у разі, якщо разом із позовом подається заява про забезпечення доказів або позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір і за подання цих документів.
І головне: сплата судового збору підтверджується оригіналом квитанції (платіжного доручення) про його сплату, який додається до позову.
Судовий збір, як вид судових витрат, має бути зазначений в попередньому розрахунку судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Найчастіше позивачі просять стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. Якщо такий розрахунок позивачем не наведений саме у позові, суд може відмовити у стягненні витрат з відповідача.
Етапи підготовки та складення позову
Напрацьованою практикою вже вироблено певні етапи підготовки позовної заяви:
1) обрання способу захисту права;
2) визначення кола учасників справи;
3) визначення підсудності;
4) вирішення питання щодо забезпечення позову;
5) вирішення питання про витребування / забезпечення доказів;
6) підготовка та оформлення додатків для суду та відповідно до кількості учасників, правильне завірення копій документів;
7) розрахунок судового збору;
8) подання позовної заяви до суду.
Власний досвід свідчить, що значна кількість тексту, цитування нормативно-правових актів сторінками лише відвертає увагу суду від важливих моментів. Обставини справи мають бути викладені чітко, послідовно, з посиланням на конкретні докази.
У позові не має бути ліричних відступів, адже судді завантажені великою кількістю справ і час, відведений на розгляд однієї справи не дає можливість судді відволікатися на обставини, які не мають відношення до предмету та підстави позову.
З грудня 2017 року діє нова редакція процесуальних кодексів, норми якої в певній мірі змінили підхід при поданні позову, а саме: за загальним правилом позов, як перша заява позивача по суті, має містити не лише прохальну частину, а і клопотання позивача; до позову мають бути всі можливі докази.
Щодо клопотань, то вони можуть бути зазначені як в прохальній частині, так і викладені окремим документом – додатком до позову. Незазначення позивачем клопотань у позові має наслідком поновлення строку на їх подання в подальшому із зазначенням неможливості подання разом із позовом.
Позовна заява має містити нормативно-правове обґрунтування позовних вимог – норми права, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог. Тут позивач може навести судову практику щодо застосування цих норм права в аналогічних спорах, що дещо спрощує розгляд справи для судді.
В позовній заяві має бути зазначений суд, до якого подається позов, з урахуванням правил підсудності, передбачених ст. 26-30 ЦПК України. За загальним правилом позови пред’являються за місцем реєстрації відповідача.
Наступні реквізити: інформація про учасників справи: позивача, відповідача, третіх осіб тощо. Чим більше інформації про відповідача та третю особу (ПІБ, адреса реєстрації, адреса фактичного проживання, номер телефону, електронна адреса, серія та номер паспорту, ідентифікаційний код) буде зазначено, тим скоріше суд відкриє провадження у справі. Адже після подання позову суд має зробити запит до підрозділів Державної міграційної служби України з метою отримання актуальної інформації про адресу реєстрації учасників справи, і чим більше відомостей про осіб буде зазначено, тим простіше їх буде ідентифікувати, а в подальшому – належним чином повідомляти про судові засідання у справі, направляти судові рішення.
При обранні вірного способу захисту, паралельно необхідно визначитися із відповідачем та третьою особою: адже важливо, щоб в прохальній частині позову було зазначено які конкретні дії має вчинити конкретна особа з метою відновлення порушених прав позивача. Помилки на даному етапі можуть мати незворотні наслідки, адже у разі, якщо позивачем невірно обрано спосіб захисту суд може відмовити у задоволенні позову.
Доказова база , поряд із грамотно складеним позовом, має вирішальне значення для вирішення справи. На кожний доказ бажано постилатися по тексту позовної заяви. Нова редакція процесуальних кодексів (що діє з грудня 2017 року) передбачає обов’язок зазначення учасниками в заявах по суті місцезнаходження оригіналу письмового доказу, завірена копія якого додається.
Окрему увагу позивачу варто приділити прохальній частині позову: вся інформація, реквізити та відомості мають бути актуальними, вірно викладеними, суми – зазначені прописом. У разі задоволення позову суд наведе в рішенні (в його резолютивній частині) прохальну частину позову. Тому помилки, допущені позивачем можуть затягнути, утруднити, або взагалі унеможливити виконання рішення в подальшому.
Цілком логічно та очевидно, що у позові не може бути орфографічних помилок, виправлень, адже незначна, на перший погляд, помилка або неточність, може мати негативні наслідки для позивача, які неможливо буде усунути ні додатковим рішенням, ні шляхом виправлення описки.
Позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. На підтвердження повноважень представника до позову обов’язково мають бути подані документи: довіреність, договір про надання правової допомоги, ордер тощо.
Позовна заява може бути подана до суду нарочно або направлена засобами поштового зв'язку – шляхом направлення цінного листа із описом вкладення. Станом на сьогодні передбачено можливість подання позову через «Електронний суд» в режимі онлайн, проте повноцінного та розповсюдженого застосування цей альтернативний спосіб ще не набув.
Нововведення у ЦПК України, що діють з 15 грудня 2017 року, мали на меті пришвидшення розгляду справ, зокрема, положення щодо подання всіх доказів, клопотань позивачем саме разом із позовом. Недотримання будь-якої вимоги, яка ставиться до позовної заяви нормами ЦПК України, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі може мати наслідком залишення позовної заяви без руху, її повернення, що, звичайно, затягне час.
Отже, можна зробити наступні висновки. Позовна заява – цей перший документ по суті, в якому позивачем викладаються вимоги до відповідача, обґрунтування цих вимог, посилання на докази, які підтверджують позицію позивача. Нормами ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту позову, недотримання яких затягне вирішення спору, тому складення позову варто довірити юристу чи адвокату, який обере правильну стратегію, допоможе визначитися зі способом захисту.