Шалена популярність соціальних мереж і розвиток штучних технологій змушує бізнес адаптуватися під сучасні запити суспільства. Привернути увагу потенційного клієнта стає все важче, а вимоги до реклами — все вимогливіші. А коли тенденції в рекламі змінюються зі швидкістю світла, бізнесу доводиться приймати оперативні рішення, щоб інформація про власний бренд чи продукт надалі привертала увагу аудиторії та спонукала у споживачів бажання дізнатися про товар або послугу. В такому разі штучний інтелект відкриває безліч можливостей для створення рекламного контенту. Наприклад, такі сервіси, як Midjourney, DALL-E, Stability Diffusion, Craiyon, Fotor та інші можуть згенерувати високоякісні ілюстрації, навчаючись на базі картин чи зображень, які знаходять у відкритому доступі в інтернеті. Така автоматизація повсякденних завдань дасть змогу зосередитися на інших, більш складніших аспектах бізнесу. Але чи можуть виникнути ризики при використанні штучного інтелекту? Давайте розбиратися.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Загальноприйнятого визначення «штучний інтелект» немає. З науково-технічного погляду штучний інтелект (далі — ШІ) — сукупність наук і методів, які здатні аналізувати інформацію, обробляти дані для розробки дуже складних комп’ютерних завдань, розпізнавати образи, розуміти мову та приймати рішення відповідно до певних критеріїв (Василенко М.Д., Слатвінська В.М. Штучний інтелект у судовій практиці: особливості та його можливості (міжгалузеве дослідження). Право і суспільство. №4. 2022. с. 271–278).
ШІ навчається шляхом обробки великої кількості даних і працює за принципом змішування декількох варіантів. Зображення, згенероване внаслідок такого змішування, матиме достатньо відмінностей від оригінальних творів, щоб вважатися новим об’єктом.
Оскільки реклама зазвичай є візуальним або аудіовізуальним твором, під час її розробки необхідно дотримуватися встановлених законодавством України вимог щодо використання об’єктів інтелектуальної власності, адже саме вони можуть стати для бізнесу причиною скарг, судових суперечок, штрафів та іміджевих втрат.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про рекламу» використання об’єктів права інтелектуальної власності в рекламі здійснюється відповідно до вимог законодавства України про інтелектуальну власність.
Визначення права інтелектуальної власності наведено у ст. 418 Цивільного кодексу України, за якою право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор — це фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір.
Хоча у більшості країн зображення, згенеровані ШІ-алгоритмами, не вважаються об’єктами авторського права (адже вони не є оригінальними та не є результатом творчої діяльності людини), в Україні з 1 січня 2023 року набув чинності новий Закон України «Про авторське право і суміжні права», який запровадив спеціальне право sui generis (право особливого роду) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. Згідно з абз. 2 ст. 33 цього Закону твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою. Тобто якщо до процесу створення зображення була залучена людина, яка визначила певні параметри (запити) для ШІ, підібрала певний твір і внесла після генерації корективи, то результат такої роботи теоретично може вважатися творчою діяльністю. Як свідчить практика, щоб твір вважався оригінальним, у ньому має бути певний рівень новизни та результату інтелектуальної діяльності автора. Варто підкреслити, що чітких загальних критеріїв, аби визначити оригінальність твору, наразі немає, а рішення щодо оригінальності творів породжують безліч дискусій навіть у судах.
А тепер розглянемо темну сторону, з якою бізнес може зіткнутися при використанні ШІ у своїх внутрішніх процесах, пов’язаних із підготовкою рекламних матеріалів для контенту. Якщо при генерації нових зображень ШІ навчається на об’єктах інтелектуальної власності, то чи не порушуються при цьому права цих авторів?
Насамперед авторське право захищає матеріальне вираження ідеї, а не саму ідею. ШІ лише навчається на творах авторів, які знаходяться у відкритому доступі, та не копіює їхні елементи. Однак не варто виключати випадки, коли твори авторів без відповідних дозволів можуть бути розміщені в публічному доступі. У такому разі використання результатів роботи ШІ може зумовити негативні наслідки: від цивільно-правової до кримінально-правової відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність. Згідно зі ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Адміністративно-правова відповідальність. Згідно зі ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняються законом. Це тягне за собою накладення штрафу від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.
Також у випадку вчинення дій, визначених ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» як недобросовісна конкуренція, Антимонопольний комітет України може накласти штраф у розмірі до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Кримінально-правова відповідальність. Згідно з п. 1 ст. 229 Кримінального кодексу України за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підсумовуючи вказане вище, перед початком роботи зі ШІ бізнесу необхідно ретельно ознайомитися з ліцензійними умовами використання відповідного сервісу. Зазвичай ліцензійні політики ШІ дозволяють використовувати зображення в комерційних цілях, однак варто зауважити, що відповідальність за користування послугою несе користувач. Наприклад, згідно з розд. 10 Умов використання сервісу Midjorney користувач погоджується з тим, що сервіс не несе жодної відповідальності перед користувачем чи будь-якою третьою особою за будь-яку шкоду, втрату прибутку, завдання збитків тощо. Також варто самостійно перевірити, чи згенероване ШІ не є плагіатом. Для цього можна використовувати такі сервіси з пошуку схожих зображень у мережі «Інтернет», як Google Reverse Image Search, TinEye, Bing Image Match тощо.