Головним слідчим управлінням Служби безпеки України завершено досудове розслідування у справі Романа Червінського, що дає змогу привідкрити занавіс над юридичними обставинами справи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прізвище Романа Червінського, військовослужбовця, колишнього співробітника СБУ та ГУР, специфіка роботи якого не передбачала зайвої публічності, набуло розголосу після «Вагнергейту», або так званої операції «Авеню», де Червінський очолював операцію по захопленню найманців ПВК «Вагнер» причетних до злочинів на території ОРДЛО, зрив якої розвідник пояснював діями Офісу Президента за сприяння очільника ОПУ Андрія Єрмака.
Окрім цього, під керівництвом Романа Червінського відбулись операції по захопленню проросійського бойовика Володимира Цемаха, причетного до збиття малайзійського Boeing 777 у 2014 році неподалік Торезу Донецької області, ліквідації ватажків незаконних збройних формувань «Мотороли» та «Гіві» та інші операції.
Активна публічна критика Червінським дій чинної влади, зокрема посадовців Офісу Президента, в тому числі через зриви операцій по затриманню вагнерівців та щодо повернення росії воєнного злочинця Цемаха, призвела до звільнення Романа із посад в СБУ та ГУР, анулювання його закордонних паспортів та низки його колег, а також цькування Романа в ЗМІ.
Надалі публікації з інтерв’ю Романа щодо кримінального провадження за фактом ракетного обстрілу аеродрому «Канатове» у липні 2022, який, за версією слідства, був наслідком операції із захоплення російського літака, спонукало владу до рішучіших дій, стало підставою для кримінального переслідування Романа та обґрунтуванням для тримання під вартою понад 10 місяців у ІТТ СБУ.
За текстом кінцевого повідомлення про підозру Роману, який, найімовірніше, буде покладено в обвинувальний акт, слідство вважає встановленими та доведеними такі факти:
- нібито проведення Червінським розвідувальних заходів, які він не мав права проводити, так як операція не проводилася під керівництвом ГУР;
- організація операції по захопленню літака рф Червінським самостійно;
- зосередження Червінським особового складу на аеродромі «Канатове» та головне — повідомлення російській стороні про таке зосередження, що і є, на думку слідства, підтвердженням прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями Червінського та ракетним обстрілом аеродрому.
Відтак, слідство інкримінує Роману Червінському вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень вчинене в умовах воєнного стану).
Варто почати з головного, так званого факту, який ніби встановлений слідством та на якому ГСУ СБУ намагається вибудувати всю суть повідомлення про підозру та обвинувачення в подальшому.
Відомості про дислокацію, чисельність особового складу Збройних Сил України, його розташування, тощо, являються відомостями, що становлять державну таємницю, що прямо передбачено Наказом СБУ від 23.12.2020 № 383 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю».
Цілком логічним та правильним, з боку СБУ, як органу досудового розслідування, після «А» говорити «Б», а саме після тверджень про, начебто, повідомлення Червінським російській стороні про зосередження особового складу на аеродромі, інкримінувати Червінському вчинення правопорушення, передбаченого ст. 422 КК України (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю), а в умовах воєнного стану та з урахуванням наслідків — імовірно, ст. 111 КК України (державна зрада).
Оскільки саме цими кримінальними правопорушеннями охоплюються обставини, які стверджуються слідством.
Однак досудове розслідування у кримінальному провадженні вже завершено, але обвинувачення за цими статтями Червінському так і не були висунуті.
Інкримінувати (як окремий склад кримінального правопорушення) за ст. 111 чи за ст. 422 КК України слідство не спроможне, оскільки не має будь-яких доказів на підтвердження повідомлення Червінським росіянам відомостей про місце зустрічі літака та про зосередження там особового складу. Доказів імовірного повідомлення про місце зустрічі літака та про зосередження там особового складу будь-ким іншим слідство також не має.
Натомість із метою прив’язати дії Романа Червінського до ракетного обстрілу аеродрому «Канатове» так зване повідомлення про зосередження особового складу на аеродромі слідство використовує як незрозумілу юридичну конструкцію своєрідний поєднуючий елемент між діями, направленими на заволодіння літаком рф та, відповідно, ракетним обстрілом як наслідком цих дій.
Водночас доказів, що у діях Червінського навіть імовірно могла проглядатись така послідовність дій, зібрані матеріали розслідування не містять.
Зрозумілим є те, що для підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між операцією по заволодінню літака рф та обстрілом аеродрому є необхідність обізнаності росіян про зосередження особового складу та місця такого зосередження. Ба більше, така обізнаність має відбутися в результаті дій учасників робочої групи, яка працювала над виконанням заходів по заволодінню літаком.
На думку слідства, лише висунення тверджень про наявність причинно-наслідкового зв'язку (за відсутності доказів) є достатнім для того, щоб інкримінувати злочин за ст. 426-1 КК України та утримувати Червінського під вартою протягом 10 місяців.
Ступінь доказовості такого причинно-наслідкового зв'язку (як одного з елементів злочину), на їхню думку, є нижчим ніж доведення окремого складу кримінального правопорушення за ст.ст. 111, чи 422 КК України.
Матеріали кримінального провадження за кваліфікацією ст. 111 КК України, а саме за фактом повідомлення країні-агресору про місце зосередження військовослужбовців, були виділені в окреме кримінальне провадження і використовуються на сьогодні тільки для приховування доказів від захисників Червінського.
Одночасне використання тез про повідомлення російській стороні про зосередження особового складу на аеродромі, при кваліфікації за ст. 426-1 КК України та за ст. 111 КК України є взаємовиключним, оскільки лише кримінальним провадженням за фактом державної зради може охоплюватись таке повідомлення.
Твердження про зосередження особового складу на аеродромі та повідомлення про це Червінським росіян, використовується слідством тільки для нагнітання страху перед суспільством та слідчими суддями зокрема.
Вперше такі твердження в матеріалах провадження з'являються в рапортах оперативних співробітників СБУ. Проте без зазначень, коли, хто та яким саме чином повідомив російську сторону про таке зосередження.
На підтвердження самого факту спілкування Червінським з пілотом російської федерації слідство бере за основу матеріали з пропагандистських каналів російської федерації «росія 24» та «комерсант», які надалі з’являються в протоколі огляду слідчого ГСУ СБУ саме як доказ. Доказом повідомлення про місце зосередження особового складу слідство вважає тільки висновки коментатора російських пропагандистських каналів.
Однак, критично аналізуючи відео, які слідчі кладуть в основу обвинувачення — стає зрозумілим, що в них також відсутні відомості про безпосереднє повідомлення про місце, час зустрічі та дислокацію військовослужбовців ЗСУ державі-агресору.
Ба більше, за змістом спілкування робочої групи, спілкування відбувалось не тільки Червінським, а за участі інших членів групи, які в своїх показах аж ніяк не згадують про повідомлення кимось про місце зустрічі літака та зосередження особового складу.
За наявності тільки факту спілкування Червінського у складі членів робочої групи з пілотом російської федерації та так званої оперативної інформації про повідомлення росіянам місця зустрічі літака в повітряному просторі України, слідчий доходить висновку про таке повідомлення саме Романом Червінським.
Саме твердження про так зване повідомлення росіянам про місце зосередження особового складу слідчий кладе в основу процесуальних документів, зокрема і постанов про призначення судових військових експертиз, за результатами проведення яких експерти доходять висновків, закладених слідчим.
У матеріалах провадження наявні допити посадових осіб військової частини, які одноголосно на запитання слідчого щодо зміни кількості особового складу чи техніки, у зв'язку із проведенням операції, повідомляють, що окрім військовослужбовців ССО ЗСУ, які прибули з Червінським для забезпечення безпеки операції, кількість особового складу на аеродромі «Канатове» напередодні подій не змінювалась.
Водночас тяжкі наслідки, інкриміновані Роману, полягають у спричиненні різного ступеня ушкоджень військовослужбовцям Військово-повітряних сил ЗСУ, пошкодження літаків та майна ВПС ЗСУ, до яких Червінський не мав жодного відношення та не міг зосередити їх на аеродромі.
Ще одним важливим фактором для доведення наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією по заволодінню літака рф та обстрілом аеродрому є, не лише необхідність обізнаності росіян про зосередження особового складу та місця такого зосередження, а й час отримання ними такої інформації.
Слідство стверджує, що Червінським нібито було повідомлено російського пілота (або ж така інформація стала відома через гру фсб рф) про конкретне місце його зустрічі, а саме аеродром «Канатове» та зосередження особового складу — 22 липня 2022 року. Обстріл аеродрому відбувся 23 липня о 05 годині ранку ракетами типу «Калібр».
Водночас слідство продовжує ігнорувати докази, які вказують, що підготовка до запуску ракет типу «Калібр» у кількості 9 одиниць, вартістю орієнтовно 60 млн доларів, має здійснюватися включно з технічними характеристиками цілей.
Для того, щоб визначити технічні координати літаків (рухома ціль), потрібно встановити системність їх стоянки на одному і тому ж місці протягом тривалого часу, мінімум протягом тижня чи двох. Програмуванню маршруту руху ракет передує оцінка місць розташування протиповітряних комплексів (подекуди рухомих), що також, з урахуванням кількості та вартості ракет, займатиме тривалий час.
Отже, спланувати ракетний обстріл менш ніж за 24 години, як вважає обвинувачення, жоден російський пілот або навіть всі вкс рф не могли через технічні характеристики озброєння держави-агресора.
Якщо навіть припустити про повідомлення країні-агресору будь-ким про зосередження особового складу та місце такого зосередження на аеродромі, точні координати літаків, знищених в результаті ракетного обстрілу, повідомлені не були.
Слідством також проігноровано, що будь-який аеродром на якому можуть базуватися літаки є об'єктом критичної інфраструктури. Логічно, що в умовах триваючої війни, вони є першочерговою ціллю для ворога, зокрема сил авіації.
Для доведення абсурдності обвинувачення, стороною захисту надано слідчому відомості про розвідку орбітальними супутниками, які належать російській федерації, українських військових об’єктів у смузі розташування аеродрому та уточнення їхніх характеристик на території Кіровоградської області протягом періоду як до 23.07.2022 року так і після. Також надано докази обстрілів інших об'єктів на території Кіровоградської, Миколаївської областей ракетами аналогічного типу саме 23 липня о 5 годині ранку.
Виключно трагічне співпадіння часу ракетного обстрілу аеродрому «Канатове» та заходів по заволодінню літаком країни-агресора слідство використовує як привід для кримінального переслідування Червінського.
Чи є заходи проведені Червінським розвідувальними
Іншим, не менш разючим фактом, вигаданим слідством для підтвердження своїх тез про перевищення повноважень Червінським, є те, що Роман проводив розвідувальні заходи, які він не мав права проводити, з огляду на приписи Закону України «Про розвідку».
Хоча по тексту повідомлення підозри фігурують твердження про проведення заходів розвідувального характеру, у підсумку інкримінують проведення саме розвідувального заходу, не згадуючи водночас про розмежування розвідувальних заходів від заходів, які лише мають в собі ту чи іншу ознаку розвідувальних.
Будь-які заходи, які містять в собі елемент таємності, можна віднести до розвідувальних, зокрема оперативно-розшукові заходи та контррозвідувальні заходи, які за своєю правової природою подібні до розвідувальних, а їхня відмінність полягає в суб’єктах їх проведення.
Закон визначає розвідувальний захід як комплекс дій та рішень розвідувального органу та/або у випадках, визначених законом, іншого суб’єкта розвідувального співтовариства із застосуванням методів, сил і засобів розвідки.
Визначальним при кваліфікації заходу як «розвідувального» є не сам комплекс дій та рішень, а суб'єкт, який такі дії проводить чи приймає рішення.
Другою умовою розвідзаходу є проведення таких дій, чи прийняття рішень саме із застосуванням методів, сил і засобів розвідки.
Тобто, якщо методи, сили та засоби (особовий склад та техніка) розвідки не застосовуються при вчиненні дій чи прийняті рішень, такі дії чи рішення називати розвідувальним заходом немає підстав.
При цьому розвідувальний захід може таким називатись тільки у випадках, коли він проведений розвідувальним органом із застосуванням методів, сил і засобів розвідки, або ж іншим суб’єктом розвідувального співтовариства у випадку залучення його розвідорганом до таких заходів.
І ось тут є важливим встановити, хто і які дії вчиняв для заволодіння літаком російської федерації.
Робоча група та розмежування напрямків діяльності у ній
Цивільний ентузіаст, ІТ-вець за професією, на початку широкомасштабного вторгнення за допомогою OSINT-розвідки мережі «Інтернет» почав встановлювати контакти російських пілотів та пропонувати їм винагороду в розмірі та на умовах Закону України «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».
З наявною у нього інформацією про пілотів рф він звернувся до ГУР. Проте співробітниками розвідки було рекомендовано звернутися до СБУ, оскільки в наведеній ним інформації наявні ознаки контррозвідувальної діяльності, проведення якої відноситься до компетенції СБУ.
Такі можливості зацікавили СБУ та служба розпочала проведення заходів по збору та перевірці інформації, отриманої від пілотів рф, отримання фото та відео літаків на підтвердження справжності намірів пілотів передати такі літаки.
Але тільки своїми силами провести розпочату ними операцію по заволодінню літака рф Служба безпеки була неспроможна. Тому один з оперативних працівників звернувся до Червінського, як колишнього свого співробітника, для консультацій та, зокрема, допомоги у взаємодії сил Служби Безпеки, Повітряних сил та Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Такі дії СБУ та ССО ЗСУ не були самовільними та відповідні доповіді спочатку пройшли до вищого військового керівництва держави, включно з колишнім Головою СБУ Бакановим І.В. та Головкомом ЗСУ Залужним В.Ф.
Надалі, з метою реалізації заходу, ініційованого СБУ, Генеральним штабом ЗСУ було створено робочу групу, до якої увійшли представники Сил спеціальних операцій, Повітряних сил та Служби безпеки.
Для відкомандирування до робочої групи свого представника – ініціатора задуму, Генштабом до Служби безпеки було направлено окремого листа.
Факт відкомандирування Службою безпеки свого представника до робочої групи слідством довгий час заперечувався, допоки захист Червінського самостійно не надав відповідні докази.
Так, ще у травні 2023 року, Управління роботи з особовим складом СБУ повідомляло, що станом на 16 травня 2023 року лист від Головнокомандувача ЗСУ Залужного В.Ф. про відкомандирування співробітника СБУ до ЗСУ на адресу УРОС не надходив.
У вересні цього ж року Головним управлінням СБУ у Києві та Київській області повідомлено, що лист (про відкомандирування) надісланий на адресу Голови СБУ Івана Баканова за підписом Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, та направлений на опрацювання начальнику Управління роботи з особовим складом СБ України (оригінал) та начальнику Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області (копія), копія листа зареєстрована в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції Головного управління.
Вже у жовтні Управління роботи з особовим складом СБУ, змушені визнати факт відкомандирування співробітника та надають витяг з розпорядження ГУ СБУ у м. Києві та Київській області щодо його відрядження.
Робота у складі групи, створеної Генеральним штабом, була побудована таким чином, що кожне із відомств працювало за своїм напрямком.
ССО ЗСУ, одним із представників від якої був сам Червінський — за напрямком фізичного забезпечення безпеки заходів по захопленню літака. ПС ЗСУ — організація безпеки перетину лінії фронту пілотом рф (з урахуванням наслідків провокації пілотом), оцінка ризиків при застосуванні протиповітряної оборони та допомога в оцінці достовірності слів пілота рф. СБУ — проведення контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів, супроводження спілкування з пілотами рф, збір та перевірка отриманої від них інформації за допомогою власної агентурної мережі.
Саме такий формат роботи у складі групи підтверджено допитами її учасників під час досудового розслідування, а також, вже детальнішими протоколами опитувань адвокатами Червінського.
Під час численних допитів та опитувань адвокатами, учасники робочої групи підтверджують, що сама робоча група була створена Генеральним штабом саме для допомоги Службі безпеки в реалізації їхнього задуму по заволодінню літака, що операція як така, була ініційована та отримала свій розвиток з подачі працівників СБУ.
Дійсна роль СБУ під час операції
Один із ключових свідків справи, оперативний співробітник СБУ, який звернувся до Романа по допомогу, підтверджує факт того, що контррозвідувальні та оперативно-розшукові заходи, які згодом слідство називає розвідувальними, проводились безпосередньо ним за допомогою його власної агентурної мережі.
Контакт з пілотами підтримувала цивільна особа, залучена СБУ, яка постійно транслювала представнику СБУ отриману інформацію, при цьому повідомлення пілотам надсилались дозовано та попередньо погоджуватись СБУ.
Окрім цього, доведеним, але проігнорований слідством є факт того, що операція по заволодінню літака рф була ініційована СБУ та, що саме для допомоги СБУ в цьому, Генштабом ЗСУ було створено робочу групу, кожен із членів якої працював за своїм напрямком. До складу робочої групи входили посадові особи Сил спеціальних операцій ЗСУ, посадові особи Повітряних сил ЗСУ, які за посадами та офіцерськими званнями є вищими за Романа Червінського.
Слідство, повністю ігноруючи принцип єдиноначальності, чітко визначених повноважень між посадами, званнями, родами військ, продовжує стверджувати, що Червінський, в обхід своєї посади та функціональних обов’язків, залучив до проведення ним розвідувальних заходів посадових осіб Сил спеціальних операцій ЗСУ та Повітряних сил ЗСУ.
Відтак самостійно ні юридично, ні фактично, Червінський не в змозі був залучити будь-кого із іншого роду військ та вищих за посадою, званням осіб до так званих проведених ним розвідувальних заходів.
Спроби приховати участь та ініціативу СБУ у проведенні заходів по заволодінню зразком літака вкс рф, а також залучення ними цивільної особи до проведення заходів, здійснюється з метою звинуватити Червінського в ініціативі проведення операції та залученні цивільних до операції, що слідством розцінено як проведення розвідувальних заходів.
Маніпуляції з підслідністю як спроба дотриматись чистоти процесу
Наведемо ще одну із грубих процесуальних помилок слідства, які насправді не є помилкою як такою, а свідомим порушенням кримінального процесуального законодавства для досягнення мети, непов'язаної із завданнями кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення інкриміноване Роману Червінському за ст. 426-1 КК України належить до військових кримінальних правопорушень, підслідність яких визначена за Державним бюро розслідувань.
Представниками СБУ, яка проводила досудове розслідування, та прокурорами Офісу генерального прокурора, як процесуальними керівниками, були спроби зімітувати дотримання законності та спроби визначити підслідність за ДБР у грудні 2022 року.
12 грудня 2022 року ОГП підслідність була визначена за ДБР. Матеріали провадження, у кількості лише одного тому, були отримані ДБР 20 грудня 2022 року. Інша частина матеріалів провадження — 26 грудня, у кількості трьох томів, Службою безпеки були скеровані до Офісу генпрокурора.
Вже 29 грудня Офісом генпрокурора підслідність визначається знову за СБУ у зв’язку із, начебто, неефективністю досудового розслідування проведеного ДБР.
Абсурдним є твердження Офісу генпрокурора про неефективність досудового розслідування та непроведенням необхідних негласних слідчих (розшукових) дій, відсутністю допитів учасників подій та не призначенням експертиз, так як ДБР проводило розслідування менше ніж тиждень часу та за наявністю у бюро лише третини матеріалів.
Ще більш позбавленим глузду є проведення досудового розслідування Службою безпеки України, оскільки саме за ініціативою цього органу була проведена операція по заволодінню літака рф, саме в підпорядкуванні цієї служби перебуває більшість ключових свідків провадження, один з яких являвся очільником служби на час його допиту.
Але, хоч і не прийнятним, але зрозумілим є визначення підслідності за СБУ зважаючи на позицію керівника Служби — Василя Малюка.
Напередодні повідомлення про підозру Роману Червінському, Василь Малюк, коментуючи ЗМІ обставини проведення операції із заволодіння літака та ракетного обстрілу аеродрому, заявив, що Червінський «фактично є дезертиром», «негідником, дії якого призвели до смерті».
Окрім поспішності висновків, щодо вчинення правопорушення Червінським, в словах керівника державного органу наявні ознаки порушення презумпції невинуватості, так як такі судження створюють хибне враження про винуватість (причетність) Червінського до вчинення злочинів та слугують командою «до виконання» своїм підлеглим.
Затягування розгляду скарг Червінського та намагання самоусунутись від їх розгляду
Оцінюючи дії органу досудового розслідування та прокуратури у кримінальному провадженні, не можна обійти стороною і слідчих суддів Шевченківського районного суду та суддів апеляційної інстанції.
Всі ухвали слідчих суддів Шевченківського суду про продовження строку тримання під вартою Червінського використовують одні і ті самі підстави для продовження строку, сформовані загально та містять повторювані фрази.
За повної ідентичності тексту, зокрема і щодо висловлювань самих захисників Червінського, які апріорі не можуть бути ідентичними, видно, що деякі судді використовують один і той самий текст у своїх рішеннях про продовження тримання під вартою Романа, що може вказувати на узгодженість позицій, зокрема і суддями різних інстанцій.
Київський апеляційний суд у спробі усунутись від розгляду апеляційної скарги на відмову у скасуванні повідомлення про підозру Роману, пішов далі та, фактично, в ручному режимі змінив спеціалізацію суддів, які мають право на розгляд таких скарг. Через обмежену кількість суддів та заявлені згодом ними самовідводи, апеляційним судом було направлено подання до Верховного Суду з проханням визначення підсудності за іншим найбільш наближеним апеляційним судом.
Верховним Судом відмовлено у поданні та, фактично, звернута увага про необхідність зборів суддів Київського апеляційного суду для визначення спеціалізацій суддів, які матимуть можливість розглянути справу.
Незважаючи на висновки Верховного Суду, зокрема і щодо неможливості затягування розгляду апеляційної скарги, Київським апеляційним судом розгляд скарги не призначено, апеляційна скарга залишається не розглянутою понад 5 місяців.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі »Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану” висловив декілька із основних ознак політичного переслідування.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не визначає поняття саме політичного переслідування, але встановлює неможливість застосування обмежень, дозволених Конвенцією для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені (ст. 18 Конвенції).
Тобто є грубим порушенням ст. 18 Конвенції початок кримінального переслідування особи не з метою виконання завдань кримінального провадження, а з метою змусити особу мовчати, відмовитися від активної соціальної, чи політичної діяльності.
Важливим є те, що ЄСПЛ говорить не лише про політиків, чи представників політичних партій, але і про можливість переслідування з іншою ніж визначає Конвенція метою журналістів, чи осіб із активною соціальною позицією.
Порушення підслідності якраз і визначається ЄСПЛ саме як особливе ставлення до розслідування, як одна із ознак політичного переслідування.
Ще однією із ознак такого переслідування ЄСПЛ визначає поспішність заяв чиновників. «Дезертиром», «негідником, дії якого призвели до смерті» Голова СБУ називає Червінського ще до офіційного повідомлення йому про підозру, що також становить одну із ознак політичного переслідування, визначену ЄСПЛ.
Наявні недосказаності у неякісних допитах свідків слідство не бажає виправляти, клопотання захисників про усунення можливих розбіжностей у допитах слідством залишаються не розглянутими, а вказівки слідчих суддів не виконаними.
Враховуючи поведінку органу досудового розслідування та його керівників, прокуратури та слідчих суддів, стає очевидним, що кожен із них не є самостійним при прийнятті процесуальних рішень.
Стає очевидним, що здійснюється цілеспрямована координація дій самостійних та незалежних у своїй діяльності інституцій. То чи є ці інституції самостійними та незалежними?
А з урахуванням активної публічної критики Червінським дій чинної влади, є очевидним, хто ж являється бенефіціарами кримінального переслідування Червінського та координаторами дій всіх інституцій, задіяних у такому переслідувані.