31 березня 2020, 16:19

Реформа судової системи: висновки та плани на майбутнє

Олег Горецький
Олег Горецький «Горецький і Партнери, ЮФ» керуючий партнер, к.ю.н. (доктор філософії у сфері права), голова комітету з питань медіації Асоціації адвокатів України, адвокат, медіатор

У листопаді 2019 року набув чинності президентський законопроект, який вносить зміни у деякі нормативно-правові акти щодо діяльності органів суддівського самоврядування. Цим документом президент України та його команда мають намір запустити власну судову реформу.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як відомо, найнижчою довірою серед усіх гілок влади користується судова система. Це відбувається тому, що судді є залежними, а це прямо суперечить ст. 126 Конституції України щодо незалежності та недоторканності судді. Кожна реформа нині робиться не для того, щоб покращити рівень доступу до правосуддя «звичайного» суспільства, а для того, щоб «перемотивувати» суддів та зробити їх залежними від тієї чи іншої влади.

По-перше, дана президентська судова реформа передбачає зменшення кількості суддів Верховного Суду з 200 осіб до 100. Якщо взяти, приміром, США чи Японію, чи будь-яку  європейську країну ми не побачимо такої кількості суддів у Верховному суді. У Японії, наприклад, 15 суддів, у США – 9. Вони формують саме судову практику у спірних питаннях, а не переглядають всі справи, як це відбувається в нашій країні. Адже частіше буває так, що Верховний Суд скасовує рішення судів попередніх інстанцій і направляє справу до суду першої або апеляційної інстанції. І все йде по колу.

По-друге, скорочення їх заробітної платні з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто зі 170 тисяч гривень до 124 тисяч гривень, для порівняння із середньою заробітною платою в Україні, даний розмір заробітної платні був можливий, якщо штат суддів складав 16–20 осіб.

По-третє, Вища кваліфікаційна комісія суддів України 7 листопада 2019 року припинила свою діяльність. Відтепер вона повинна стати колегіальним органом, який буде скорочено із 16 осіб до 12 та формуватиметься Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу.

По-четверте, судова реформа передбачає формування Комісії доброчесності та етики – новий орган при Вищій раді правосуддя (ВРП). Вона складатиметься з трьох представників ВРП та трьох міжнародних експертів, запропонованих іноземними організаціями, з якими держава співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Головним її завданням буде моніторинг діяльності членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. 

11 березня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційним деякі положення судової реформи президента Володимира Зеленського. А саме в частині скорочення кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100 чоловік. Також, КСУ визнав неконституційним «Прикінцеві та Перехідні положення» та інші частини Закону № 193-IX. У зв’язку з цим Конституційний Суд України рекомендував Верховній Раді у найближчий час привести положення законодавства України у відповідності до ухваленого рішення, тому реформа буде скоригована.

На сьогоднішній день Верховний Суд завантажений великою кількістю справ. При цьому, лише з 11 лютого 2020 року до процесуальних кодексів були внесені зміни щодо конкретних підстав для касаційного оскарження рішень. Зменшуючи кількість суддів ВС, судова реформа продовжує термін розгляду спору у суді.

На жаль, сьогодні найбільша проблема суддів – неготовність і страх брати на себе відповідальність за прийняті рішення, що призводить до формального підходу при вирішенні справ. Тому в подальшому будемо сподіватися, що залучення міжнародних експертів для формування незалежної судової системи в України принесе позитивні результати та довіра громадян піднімиться в рази, а корупція зовсім зникне з просторів судової діяльності країни.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати