Як відомо, з 2 січня 2020 р. запрацював офіс Генерального прокурора, з 11 вересня — обласні прокуратури, а 15 березня 2021 р. — окружні прокуратури. Це стало можливим завдяки проведеній реформі, яку було започатковано колишнім Генеральним прокурором України Р.Г. Рябошапкою і завершено уже нинішнім Генеральним прокурором І. В. Венедіктовою. Та чи вплине ця реформа на якість роботи вказаних структур? Гадаю, більше ні, ніж так, але говорити про це поки що зарано.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У першу чергу, слід нагадати, що кожен прокурор проходив 3 етапи перевірки: здача тестів на знання законодавства, IQ-тести та співбесіда на доброчесність. Якщо аналізувати рівень складності тестів на знання законодавства, на мою думку, в основному вони призначені для студентів 4–5 курсів юридичних факультетів, які завершили базовий курс кримінального права та процесу, а не для прокурорів, у яких за плечима сотні годин практичної роботи.
Дещо інакше було з IQ-тестами, хоча яким чином уміння розв'язувати подібного роду логічні зав дання доз волить прокурорам якісно виконувати свої обов'язки у рамках кримінального процесу, незрозуміло. Більшість з них напередодні вказаного етапу ґрунтовно вивчали методики розв'язання подібного роду зав дань, що дозволило подолати вказаний етап тестування, та дехто в силу високої завантаженості по основній роботі не мав часу на підготовку і вивчення методик, що призвело до непроходження цього етапу перевірки та подальшого звільнення незалежно від високого рівня професій них навичок і умінь.
І найголовніший етап — співбесіда на доброчесність, яка мала надати кадровим комісіям можливість перевірити кандидатів на питання доброчесності, виходячи з їхніх характеристик, декларацій про майновий стан та наявності попередніх стягнень. Цей етап був суб'єктивним, що призвело до прийняття по деяким працівникам прокуратури, на мою думку, суперечливих рішень. Такі висновки були зроблені мною на підставі аналізу деяких з цих рішень при підготовці позовів до суду від імені клієнтів.
Станом на сьогодні адміністративні суди завалені позовами колишніх законників, яким з тих чи інших причин не вдалось пройти один з етапів перевірки. Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень, більшість з них завершуються перемогою звільнених прокурорів, тож через деякий час доведеться поновити їх на посадах і найголовніше — виплатити їм компенсації з державного бюджету. Враховуючи масовість таких рішень, виплат буде на чималі суми.
Навіть суди у своїх рішеннях констатують, що насправді відбулося лише перейменування органів прокуратури, а факти ліквідації, реорганізації чи скорочення кількості прокурорів відсутні. У своїх рішеннях суди посилаються на рішення ЄС з прав людини «Полях та інші проти України» та проводять аналогію між незаконним звільненням на підставі ЗУ «Про очищення влади» та звільненням прокурорів за результатами вказаної реформи.
Наразі анонсовано новий набір в органи прокуратури за конкурсом, що дозволить замінити звільнених прокурорів. Водночас доля тих, кого суди згодом зобов'яжуть поновити, невідома, а судячи з кількості судових процесів, їх буде велика кількість. Відтак, очевидними, на моє переконання, поки є лише такі наслідки реформи: процедура переведення та атестації прокурорів містила суттєві недоліки та порушила гарантовані Конституцією України трудові права працівників. Крім того, непідготовлена реформа призвела до надходження значної кількості судових справ до й без того перевантажених судів.