Російська Федерація грає «м’язами» та «на нервах» не тільки вздовж сухопутних кордонів України, але й на морі. В акваторії Чорного моря нині перебувають три російські десантні кораблі зі складу Північного флоту РФ. У період 13-19.02.2022 р. під приводом своїх військових навчань із ракетними та артилерійськими стрільбами Росія планувала закрити значні ділянки в північно-західній частині Чорного моря та в Азовському морі. Були навіть оприлюднені прибережні навігаційні попередження. Ввечері 10.11.2021 р. росіяни їх скасували щодо Азовського моря. Це сталося тоді, коли в Берліні проходила зустріч радників лідерів держав «Нормандської четвірки».
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як заявили у Військово-морських силах України, подібні дії є провокативними, вони фактично унеможливлюють свободу судноплавства у вказаних районах, «є порушенням як духу, так і букви Конвенції ООН з морського права 1982 р.».
«Юридична Газета» вирішила нагадати про ключові позиції міжнародного договору, який інколи неофіційно називають «Конституцією морів», та проаналізувати поточну ситуацію.
Що передбачає Конвенція ООН з морського права 1982 р.?
Конвенція містить універсальні принципи та норми поведінки держав у Світовому океані, пропонує систему вирішення міжнародних спорів тощо. Приєднуючись до Конвенції, держави погоджуються на одну з передбачених обов’язкових процедур вирішення спорів. Вибір може бути зроблений з-поміж Міжнародного трибуналу з морського права, Міжнародного суду ООН, загального та спеціального арбітражу.
Також Конвенція ООН з морського права 1982 р. гарантує військовим кораблям імунітет – «де військовий корабель, там держава». Збройний напад корабля однієї держави на військовий корабель іншої може бути кваліфікований як акт агресії.
Події в Керченській протоці в листопаді 2018 р.: чи є судове рішення?
В листопаді 2018 р. кораблі РФ захопили в Керченській протоці три українські військові кораблі та їхні екіпажі. У російський полон потрапили 24 українських військовослужбовців.
У квітні 2019 р. Україна звернулася до міжнародного арбітражу. Арбітражний трибунал на той момент ще не був сформований. Тому відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 р., Україна звернулася до суду, що постійно діє у структурі ООН. Це Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі (ITLOS). У травні 2019 р. Трибунал у Гамбурзі зобов'язав Росію звільнити «Нікополь», «Бердянськ», «Яни Капу» та їхні команди «негайно» та безумовно». Росія знехтувала приписом ITLOS з юридичної позиції, адже українські військові моряки повернулися з російського полону разом із політичними в’язнями Кремля через кілька місяців після оприлюднення судового рішення.
Восени 2021 р. в Арбітражному трибуналі в Гаазі пройшли слухання, необхідні для того щоб Арбітраж визнав свою юрисдикцію у справі про порушення Росією імунітету українських військових кораблів і надалі розглянув її по суті. Практика розділення провадження на дві стадії (юрисдикційну та по суті) є поширеною в міжнародному арбітражі.
Чи траплялися випадки, коли Росія під виглядом військових навчань закривала ділянки моря?
Неодноразово. Зазвичай це відбувалося у відповідь на українсько-американські навчання «Сі Бриз». Маневри зі значною міжнародною представленістю проводяться щоліта. У 2019 р.на час проведення «Сі Бриз-2019» Російська Федерація майже на чверть закривала райони в північно-західній частині Чорного моря. В Азовському морі станом на 10.12.2021 р. Російська Федерація перекрила близько 70% його акваторії. Це дані ВМС ЗСУ.
Подібні закриття порушують свободу судноплавства у Чорному морі та права України як прибережної держави. Також це є порушенням чинного двостороннього Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки.
Чи гірша нинішня ситуація?
Після перетворення Росією окупованих газових платформ у Чорному морі на військові об’єкти транспортний коридор до Одесько-Миколаївського портового хабу суттєво зменшився. Якщо зараз відбудеться перекриття, то в Чорному морі не залишиться коридорів для торговельного судноплавства. Рух торговельних суден в українські порти/з них стане можливим лише в обхід зон проведення росіянами бойових стрільб та, відповідно, з обмеженнями за осадкою суден. Йдеться про масштабні простої. Наприклад, станом на 11.02.2022 р. лише в порту «Південний» (Одеська обл.) на обробці перебувають 8 суден (це близько 500 тис. тонн вантажів).
Щодо Азовського моря, воно є акваторією спільного використання України та Росії. Тому оголошення навігаційних попереджень Російською Федерацією у безпосередній близькості до пунктів базування українських ВМС та цивільних портів є провокативними, тобто такими, що підтверджують прагнення РФ перетворити Азовське море на своє внутрішнє «озеро».
Що пропонують вітчизняні експерти?
Ексзаступник Генерального прокурора України Гюндуз Мамедов вважає, що нинішній прецедент агресії з боку РФ вимагає нових міжнародних механізмів реагування. Світова спільнота має шукати нові дієві рішення, а Україна мусить готувати ініціативи щодо нових механізмів міжнародно-правового захисту та стримування агресії. Про це Мамедов зазначив у коментарі «Дзеркалу тижня». За його словами, Україна має приєднатися до Римського Статуту Міжнародного кримінального суду: «Це стане важливою умовою подальшого міжнародно-правового діалогу та надійнішим захистом від злочину агресії, воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду».