Удосконалення правоохоронної системи в Україні розпочалося ще до Революції Гідності, пройшовши через призму дискусій, суперечок та міжнародного досвіду. 13 квітня 2012 р. на виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України Верховною Радою було прийнято нову редакцію Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На мою думку, статус ключової сторони досудового розслідування — слідчого в сучасному КПК України найменше відображений. Ст. 40 Кодексу має декларативний характер і в повній мірі не відображає права та обов'язки слідчого. Постає питання, чи самостійна фігура слідчого під час досудового розслідування. Неодноразово у різних засобах масової інформації ми могли знаходити статті, що на слідчого можуть здійснювати вплив керівник органу досудового розслідування або прокурор, що повністю нівелює самостійність та неупередженість слідчого.
У більшості випадків для отримання доказової бази слідчий користується своїм правом звертатися до слідчого судді під час досудового розслідування чи до суду під час судового провадження з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, попередньо узгодивши такі дії з прокурором. Та навіть якщо слідчий суддя задовольнить таке клопотання, відповідно до ст. 164 КПК України, строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів не може перевищувати 2 місяців з дня постановлення ухвали. Звертаю увагу, що до 16.12.2019 р. цей строк взагалі становив місяць.
Виконання ухвали є обов'язковим, але практика показує, що деякі підприємства знаходять величезну кількість причин, щоб її не виконувати. Наприклад, під час вилучення фінансових виписок у деяких установах слідчому можуть надати не всю запитувану інформацію, що в подальшому призводить до затягування досудового розслідування і змушує слідчого повторно звертатись з клопотанням до суду. Статистика в таких ситуаціях зовсім невтішна: із 100% запитуваної в ухвалі інформації слідчий у кращому випадку може отримати близько половини. Здебільшого це стосується злочинів у сфері white collar crime, де збирання доказової бази може розтягуватись на роки.
Щоб скоротити процес отримання доказів, слідчий надсилає до різних установ, незалежно від форми власності, запити про надання інформації, яка необхідна для отримання позитивного результату під час розслідування. Однак слід зауважити, що так звані запити фактично не передбачені КПК України, а саме не встановлено строк для надання відповідей на них. Відповідно, зазвичай вони обробляються підприємствами, установами відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» і вирішуються у строк не більше місяця від дня надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня отримання. Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Для прикладу, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, у яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України», Президент України, керівники органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у 15‑денний строк з дня його одержання або в інший встановлений Верховною Радою України строк.
З огляду на викладене можна зробити висновок, що чинним законодавством, у т. ч. КПК України не виокремлено можливість для слідчого органу досудового розслідування робити під час досудового розслідування запити про надання інформації до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань тощо, конкретний строк відповіді на які було б встановлено КПК України. Відсутність такого механізму здійснення досудового розслідування порушує одну з ключових засад кримінального провадження, а саме розумність строків. У зв'язку з тим, що органи досудового розслідування, у т. ч. слідчі перезавантажені покладеними на них обсягами кримінальних справ, внесення змін до КПК України, які регулювали б порядок надання інформації слідчим під час досудового розслідування, значно спростило б процес збирання доказів для встановлення дійсних обставин справи.
Ч. 1, 2 ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення мають бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Звертаю увагу, що відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі №1‑12/2003 від 30.01.2003 р., поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. На мою думку, задля того, щоб не порушувати «розумний строк» досудового розслідування, необхідно внести зміни до КПК України та передбачити порядок звернення слідчого за інформацією до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань та встановити чіткий строк для надання відповіді на такі запити. Вважаю, що в нормах КПК України варто чітко зафіксувати строк для надання інформації, який на практиці має становити не більше 5 днів.
Такий механізм дасть змогу дотримуватися принципу «розумності строків» та ефективно проводити досудове розслідування, що буде сприяти збільшенню кількості розкритих злочинів на території України.