7 грудня 2023 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт «Про проведення дослідження із застосуванням поліграфа стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Метою даного законопроєкту є визначення правових та організаційних засад проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України з метою запобігання та виявлення протиправної діяльності таких осіб в інтересах російської федерації та республіки білорусь як учасника Договору про створення союзної держави з російською федерацією. Простими словами, посадові особи та кандидати на керівні посади у владні структури повинні будуть пройти дослідження на детекторі брехні стосовно виявлення можливого відношення до агентури російської федерації та республіку білорусь.
Практика використання поліграфа добре себе зарекомендувала та широко застосовується в деяких країнах світу, таких як, США, Велика Британія, Японія, Польща, Латвія, Литва, Франція, Італія, Бельгія, Канада, Молдова та інших.
За загальним принципом тестування на поліграфі проводять лише за добровільною згодою опитуваної особи. Проте існують випадки, коли проходження такого тестування є імперативною умовою: в межах окремих кримінальних проваджень або для доступу до певної професії, пов’язаною з публічною або державною службою, умова про проходження поліграфа може міститися в трудовому договорі (США, Велика Британія, Канада, Латвія, Литва, Польща, Молдова). В окремих країнах для зайняття посади судді особа має пройти тестування на поліграфі (Молдова).
Фактично закон буде направлений на відбирання та забезпечення комплектування усієї вертикалі органів державної влади, а також силових структур особами, які не матимуть зв’язків із державою-агресором та щодо яких не буде жодних сумнівів щодо можливого співробітництва із російською федерацією чи республікою білорусь.
З початком повномасштабного вторгнення в нашій державі стало вкрай необхідним не допустити витоку важливої та конфіденційної інформації, яка за певних обставин може бути використана проти самої України та позбавити можливості доступу до влади та керівних посад правоохоронних органів осіб, які ймовірно мають причетність до російської федерації.
Саме для запобігання виникнення такої ситуації й був прийнятий законопроєкт, який надасть змогу позбутися ворогів народу, які можуть мати відношення та працювати проти власної держави та не допустити притоку нових людей, які будуть лише шкодити Україні, співпрацюючи із країною-агресором.
Вже не є секретом, що російська агентурна діяльність за всі роки незалежності активно та досить плідно працювала у напрямку розповсюдження власної агентурної сітки у владних структурах України, які забезпечували виток конфіденційної інформації та використовували її проти самої України.
Зупинімося на самому законопроєкті та його основних положеннях.
Пропонується встановити наступні сім категорій осіб, щодо яких будуть проводитися дослідженні на поліграфі:
1) народні депутати України;
2) Прем’єр-міністр України, Перший віцепрем’єр-міністр України, віцепрем’єр-міністри України, а також міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, їх перші заступники, заступники, державні секретарі міністерств, керівник Офісу Президента України та його заступники;
3) Генеральний прокурор, керівник Національної поліції, директор Державного бюро розслідувань, директор Бюро економічної безпеки України, директор Національного антикорупційного бюро України, голова Державної митної служби, голова Державної міграційної служби України, їх перші заступники, заступники;
4) Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України; командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувач видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, Голова Служби безпеки України, керівники розвідувальних органів, начальник Управління державної охорони України, начальники обласних та міських військових адміністрацій, їх перші заступники, заступники, а також посадові осіб цих органів, що мають військове звання вищого офіцерського складу;
5) судді Конституційного Суду України;
6) судді Верховного Суду;
7) члени Вищої ради правосуддя;
8) члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Окрім чинних посадових осіб, дослідження на поліграфі будуть проводитися також і стосовно кандидатів на зайняття відповідних посад, окрім осіб, що обираються шляхом виборів.
Як зазначається у законопроєкті, результати дослідження не є підставою для прийняття рішення про звільнення особи з посади (припинення її повноважень), прийняття рішення про відмову особі у зайнятті посади або для участі у конкурсі чи виборах, якщо інше не передбачено цим та іншими Законами України.
Також результати дослідження не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак можуть бути певним чином використані проти такої особи.
На мою думку, не є логічним, що у разі відмови особи, яка належить до перелічених вище семи категорій осіб від проходження дослідження на поліграфі, до такої особи не можуть бути застосовані такі заходи як звільнення чи відсторонення від займаної посади, оскільки особа, яка може бути причетна до російської федерації, та яка займає певну посаду в органах державної влади України, просто відмовиться від проходження дослідження на поліграфі.
Прикінцевими положеннями закону встановлюються строки проведення дослідження на поліграфі відповідно до рівня потенційних загроз, які пов’язані з діяльністю посадових осіб тих чи інших категорій.
Відтак дослідження на поліграфі здійснюються:
1) у першу чергу: Голова Верховної Ради України, перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України; голови комітетів Верховної Ради України, члени Комітету Верховної Ради України до предмета відання якого віднесено питання національної безпеки, оборони та розвідки; посадові особи Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, посадових осіб у Збройних Силах України, Службі Безпеки України – не пізніше як через 2 місяці з моменту набрання чинності цим Законом;
2) у другу чергу: народні депутати (крім осіб, які визначені у першій черзі), Генеральний прокурор, керівник Національної поліції, директор Державного бюро розслідувань, директор Бюро економічної безпеки України, директор Національного антикорупційного бюро України, голова Державної митної служби, голова Державної міграційної служби України, їх перші заступники, заступники — не пізніше ніж через 3 місяці з моменту набрання чинності цим Законом;
3) у третю чергу: судді Конституційного Суду України, судді Верховного Суду, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — не пізніше ніж через 4 місяці з моменту набрання чинності цим Законом.
Підсумовуючи, хочеться відзначити, що законопроєкт має на меті вкрай важливі та необхідні державотворчі процеси, оскільки розв'язує питання, які пов’язані із забезпеченням гідних та патріотично налаштованих кадрів на керівних посадах органів державної влади, однак він все ж потребує певного вдосконалення, насамперед в аспекті відповідальності за відмову у проходженні дослідження на поліграфі.