Протягом тривалого часу податкові органи наполягають на тому, що у випадку отримання авансу за товари/послуги одним платежем постачальник повинен скласти одну податкову накладну. Якщо ж таких податкових накладних буде складено дві і більше, вони не відповідають вимогам податкового законодавства і не дозволяють ідентифікувати операції з постачання товарів/послуг. Відтак, за цими податковими накладними покупець не матиме права на формування податкового кредиту, оскільки вони не відповідають первинним документам. Такий висновок був відображений, зокрема, в індивідуальних податкових консультаціях ДФС України від 06.11.2017 р. №2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 26.03.2018 р. №1230/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 12.07.2019 р. №3241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нечисленна судова практика з цього питання все ж дозволяла сподіватися, що суди у таких спорах стануть на бік платників податків. Так, у справі №440/17/19 суди першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях дійшли висновку, що нормами чинного законодавства не передбачено заборони складати кілька податкових накладних навіть у разі оплати товару однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг. Окрім того, суди у своїх рішеннях у цій справі відхилили аргументацію контролюючого органу, що за такими податковими накладними неможливо ідентифікувати операцію, оскільки з платіжних доручень платника за оплату придбаних товарів без будь-якого сумніву можна визначити призначення платежу, рахунок, на яких кошти перераховуються, найменування отримувача коштів.[1]
Проте 15 червня 2020 р. Верховний Суд повернув цю справу на новий розгляд, оскільки дійшов абсолютно протилежних висновків. Зокрема, він зазначив: «Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПК України. На думку колегії суддів, висновок відповідача про те, що при складанні декількох податкових накладних постачальником у випадку оплати товару однією сумою покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам, є правильним».
Тобто фактично Верховний Суд у своєму рішенні у справі №440/17/19 процитував висновки з індивідуальних податкових консультацій. Водночас у цьому рішенні не було враховано, що згідно п. 198.1 та 198.6 ст. 198 ПК України, платник може формувати податковий кредит за наявності двох обов’язкових умов: придбання товару/послуги за певну суму коштів та зареєстрованої постачальником податкової накладної. При цьому у даній справі ні платник, ні контролюючий орган не заперечували факту придбання товару та його оплати. Податкові накладні, згідно з текстом рішення, теж були зареєстровані в ЄРПН.
Верховний Суд, підтримуючи позицію податкової щодо необхідності скасування податкового кредиту, фактично аргументував це тим, що сплата однією сумою авансу та складення двох податкових накладних призводить до невідповідності таких податкових накладних первинним документам. Однак платіжне доручення на оплату товару чи послуги не є первинним документом. І навіть якщо припустити, що платником була допущена помилка у вигляді складення двох податкових накладних замість однієї, не враховано те, що починаючи з липня 2017 р. положення п. 201.10 ст. 201 ПК України були змінені. Так, якщо до 01.07.2017 р. певні помилки у податковій накладній могли були причиною скасування податкового кредиту, то тепер такі недоліки є лише причиною для нереєстрації податкової накладної.
Незважаючи на вказані вище питання, очевидно, що зазначене рішення Суду вплине на результати оскарження й у інших справах. Наприклад, Восьмий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги платника податків у справі №1.380.2019.005820, прямо посилається на рішення Верховного Суду від 15.06.2020 р. у справі №440/17/19.
Що ж у такому випадку залишається роботи платникам податків? Очевидно, що ті платники, на яких податкові накладні були складені постачальниками подібним чином і до яких ще не прийшов податковий інспектор, швидше за все, не захочуть ризикувати і постараються привести свою документацію у відповідність до «рекомендацій» контролюючих органів. Водночас тим платникам, які зараз оспорюють свій податковий кредит у суді, доведеться складніше, оскільки необхідно буде шукати додаткові аргументи, чому висновки у справі №440/17/19 не можуть бути застосовані.
[1] Детальніше про ці рішення читайте у матеріалі «Одна платіжка — дві податкові накладні. Чи буде право на податковий кредит?» — Юридична Газета (yur-gazeta.com)