Реалії воєнного часу внесли свої корективи у життя звичайних людей, які зазнали кожен своїх тягот. Одні втратили житло, інші втратили джерела доходу, хтось вимушений був поїхати за кордон, а хтось є тимчасово внутрішньо переміщеною особою. Кожен шукає шляхи покращення свого стану (своєї родини) та вихід зі скрутного становища. І дуже часто на допомогу приходять небайдужі люди, благодійні фонди, міжнародні організації та донори. З їх допомогою можна вирішити великі та малі проблеми. Проте свідомого громадянина разом із тим непокоїтиме питання: а які виникають у нього обов’язки як у платника податків з приводу отриманої благодійної чи гуманітарної допомоги? Чи з’явиться у нього обов’язок сплачувати податки із отриманої допомоги? Можливо, є певні пільги та винятки у зв’язку із воєнним станом і податки сплачувати не потрібно? Чи треба зберігати документальні свідчення про отриману благодійну допомогу?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на той факт, що переважно гуманітарними та благодійними питаннями опікуються юридичні утворення (фонди, організації, товариства), тобто саме вони мають виступати податковими агентами під час надання благодійної/гуманітарної допомоги, фізична особа все ж має володіти достатніми знаннями стосовно своїх обов’язків, оскільки зрештою саме вона є отримувачем доходу та платником податків з нього і саме стосовно неї можуть бути звернення щодо можливих стягнень податків.
Тож спробуємо узагальнити основні моменти, які можуть виникнути у громадян із приводу отримання благодійної чи гуманітарної допомоги.
Найперше, на чому хотілося б наголосити: попри той факт, що гуманітарна допомога є різновидом благодійної допомоги (гуманітарна допомога визначається як безвідплатна допомога засобами для життя, що безкоштовно поширюються серед населення районів, охоплених гуманітарною катастрофою, або тих, що перебувають на її межі, а для умов озброєного конфлікту гуманітарною допомогою є надання продовольства, одягу, ліків та іншої гуманітарної допомоги, крім воєнної), Податковий кодекс України (ПКУ) не вирізняє окремо гуманітарну допомогу та фактично містить опис порядку оподаткування саме благодійної допомоги. Переважно гуманітарну допомогу можуть надавати міжнародні організації та донори, які зобов’язані дотримуватись спеціальної процедури реєстрації такої гуманітарної допомоги. Реєстр отримувачів гуманітарної допомоги ведеться та оприлюднюється Мінсоцполітики.
Оподаткування благодійної допомоги регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, а у поєднанні з п.п. 165.1.54 та п.п. 165.1.56 ст. 165 ПКУ ідентифікує положення, що визначають, за яких підстав благодійна допомога не підлягає оподаткуванню. Відіграє роль і мета надання благодійної допомоги, і джерело її отримання, і її величина. Отже, фізична особа, аби визначити свої обов’язки як платника податків при отриманні різних видів благодійної допомоги, має також чітко ідентифікувати, що і від кого вона отримує. Саме від виду допомоги та джерела її отримання залежатиме і її обов’язок щодо подальшої сплати податків.
Отримання нецільових грошових виплат від міжнародних організацій на рахунок фізичної особи в банку. Такий вид благодійної допомоги звільнено від оподаткування на підставі п.п. 165.1.56 та п.п. 170.7.2 ПКУ. Зокрема, якщо виплату отримано з державного чи місцевого бюджету або через банківські рахунки благодійних організацій (в тому числі міжнародних), Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ, то така допомога незалежно від її розміру не підлягає оподаткуванню. Як правило, при здійсненні зазначеної виплати благодійник має виконати функцію податкового агента та надати податковому органу відомості щодо виплаченої неоподатковуваної благодійної допомоги. Проте навіть якщо благодійник і не виконав свого обов’язку, то громадянин також може не подавати декларацію про майновий стан та доходи, оскільки платник податку отримував доходи від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Отримання нецільових грошових виплат від інших благодійників (які не мають статусу благодійної організації). Оподаткування такого виду благодійної допомоги регламентовано п.п. 170.7.3 ПКУ. Зокрема, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році – 3 470 грн). Сума нецільової благодійної допомоги, що перевищує вказаний обсяг, оподатковується ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5% (а у випадку негрошової виплати – із застосуванням для ПДФО «натурального» коефіцієнту 1,21951). Як правило, при здійсненні такої виплати благодійник має виконати функцію податкового агента та надати податковому органу відомості щодо виплаченої благодійної допомоги (в оподатковуваному та неоподатковуваному обсязі). Проте, якщо благодійник не виконав свого обов’язку, то громадянин має подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити суму ПДФО й ВЗ.
Отримання продуктів харчування, товарів першої необхідності, а також послуг від благодійних фондів чи волонтерів. Такий вид благодійної допомоги оподатковується ПДФО та ВС із застосуванням натурального коефіцієнту. Щодо правових підстав для застосування податкових пільг слід зазначити наступне. Редакцією ПКУ, яка діє на початок серпня 2022 року, передбачено, зокрема але не виключно, застосування податкової пільги (відсутності обов’язку оподаткування) для осіб, які мешкають/мешкали на територіях, де велись чи ведуться бойові дії, та/або вимушено покинули ці місця, на підставі п.п. 165.1.54 в парі з п.п. 170.7.8 ПКУ. Процедура/порядок підтвердження статусу постраждалої особи регламентується відповідною постановою КМУ, яка ще не прийнята та не оприлюднена. До цього моменту всі учасники: як надавачі, так і отримувачі благодійної допомоги, повинні самостійно визначати відповідність статусу постраждалих осіб. Але й це не остання невизначеність щодо оподаткування такого виду благодійної допомоги. 15 серпня підписано Закон України (проєкт № 7364 від 10.05.2022) про внесення змін до ПКУ щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ в умовах збройної агресії росії, ще не підписаний Президентом України та не опублікований, яким внесені зміни до вищезазначених пунктів ПКУ стосовно розширення переліку підстав для застосування пільг, та більше, можливість керуватися ним передбачено з 01.01.2022. У будь-якому випадку, остаточне вирішення питання щодо оподаткування зараз перебуває на стадії законодавчої трансформації.
Отримання цільової благодійної допомоги у вигляді грошових виплат для цілей відновлення зруйнованого майна. Оподаткування благодійної допомоги у вигляді коштів на відновлення втраченого майна регулюється п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ та п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ. Зокрема, п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ передбачає, що не оподатковується благодійна допомога на відновлення втраченого майна, надана особам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2022 році – 500 х 6 500 грн = 3 250 000 грн). Допомога у такому ж розмірі може надаватись на інші потреби – згідно з переліком, наведеним у Постанові КМУ № 653. Наприклад, у цьому переліку є такі потреби, як забезпечення речами індивідуального користування, продуктами харчування тощо. Разом з тим в п.п. 170.7.8 ПКУ не встановлено обмеження щодо благодійника. Тобто таким благодійником може виступити будь-яка організація. Також не регламентовано процедуру надання допомоги. Отже, отримувач допомоги має самостійно подбати про документальні підтвердження та підтвердити, що кошти від отриманої допомоги пішли на відновлення саме втраченого майна. Також отримувач має самостійно відслідкувати, чи сума отриманої допомоги від усіх благодійників протягом звітного періоду (кількість благодійників законодавчо не обмежена) не перевищуватиме суму в 500 РМЗП. І у випадку, якщо матиме місце перевищення, фізична особа зобов’язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити із суми перевищення ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5%.
Отримання цільової благодійної допомоги у вигляді оплаченого лікування чи грошових коштів для компенсації витрат на лікування. Оподаткування благодійної допомоги у вигляді коштів на лікування регулюється п.п. 165.1.19 та п.п. 170.7.4 ПКУ. Зокрема, п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ передбачає, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Також у п.п. 165.1.19 ПКУ вказано, що не включаються до доходів платника податку кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення. Тобто благодійник може самостійно оплатити на рахунок медичного закладу вартість лікування платника податку або членів його родини або надати такому платнику податків матеріальну допомогу на лікування на підставі його заяви. При цьому сума допомоги на лікування не обмежується, не оподатковується ПДФО і військовим збором. Така допомога надається за наявностi вiдповiдних пiдтвердних документів (чеки, платіжні доручення, виписки з банку про сплату з карткового рахунку), а також виписки з амбулаторних карток тощо. Оскільки допомога на лікування не оподатковується, то і подавати декларацію про майновий стан та доходи платнику податків не потрібно.
У випадку коли сума отриманої допомоги є суттєвою, незважаючи на те, що вона не підлягає оподаткуванню, на нашу думку, декларацію про майновий стан та доходи платнику податків доцільно все ж таки подати.