Зазвичай настає етап, коли майбутні підприємці та навіть вже діючі бізнесмени замислюються над значенням статутного капіталу. Чи обов’язковий він в їх практичній діяльності? Чи можливо його збільшити або зменшити? А також ще багато і багато різних питань.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Водночас одні звертають увагу лише на пропорцію часток між ними і поспіхом пропускають поза увагою розмір статутного капіталу, бо не вважають його важливим. Інші вважають, що на старті бізнесу розмір статутного капіталу не має очевидної важливості, проте це помилковий підхід, корінь якого у неповному розумінні значення статутного капіталу.
Саме тому важливо вчасно знайти відповідь на запитання щодо правового та практичного значення статутного капіталу, адже вимоги до сучасного успішного бізнесу зараз високі, і для того, щоб їм відповідати, потрібно постійно розвиватися.
Що таке статутний капітал?
Насамперед, що необхідно відзначити це те, що законодавство на сьогодні не містить однозначного визначення поняття «статутний капітал». Саме тому його зміст прийнято визначати на підставі практики та загального розуміння цього терміну.
Розкриваючи розуміння правової природи статутного капіталу простою мовою — це «фінансовий фундамент юридичної особи», який засновники або учасники передають для її створення та функціонування.
На першому етапі заснування підприємства статутний капітал формується за рахунок внесків засновників. Такими внесками можуть бути:
- будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери;
- права користування, включаючи інтелектуальну власність;
- грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Величина вкладу оцінюється в гривнях і становить частку (пай) учасника у статутному капіталі, розмір якого вказується в установчих документах юридичної особи з подальшим обов’язком його обліку.
Статутний капітал використовується для забезпечення фінансової стабільності юридичної особи та покриття її зобов'язань перед кредиторами. Цей капітал не є стартовим, але він може бути збільшений або зменшений за рішенням учасників компанії.
Варто пам’ятати, що при збільшенні статутного капіталу учасники повинні прийняти відповідні рішення і виконати необхідні процедури.
Підсумовуючи сказане, можливо дійти висновку, що статутний капітал є одним з ключових показників фінансового стану юридичної особи, відображає її здатність виконувати свої зобов'язання.
Який мінімальний розмір статутного капіталу?
Мінімальний розмір статутного капіталу є важливим аспектом встановлення та функціонування юридичних осіб, таких як товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств. Мінімальний розмір статутного капіталу визначається законодавством країни, в якій зареєстрована компанія. Ця сума встановлюється з метою забезпечення фінансової стабільності та відповідальності юридичних осіб перед їхніми кредиторами та партнерами.
У багатьох країнах, таких як Україна, мінімальний розмір статутного капіталу для товариства з обмеженою відповідальністю є символічним і становить лише 1 гривню. Це дозволяє підприємцям створювати бізнес з мінімальними фінансовими зусиллями.
Водночас акціонерні товариства мають визначену мінімальну суму статутного капіталу, яка з 1 квітня 2024 року становить 1 600 000 гривень (200 розмірів мінімальної заробітної плати) (ст. 18 Закону України «Про акціонерні товариства» від 27 липня 2022 року № 2465-IX). Це рішення спрямоване на забезпечення фінансової стабільності та відповідальності акціонерного товариства перед його учасниками та сторонніми зацікавленими особами.
Звісно, слід враховувати наявність окремих категорій юридичних осіб, таких як страхові компанії та фонди, які часто мають специфічні вимоги до статутного капіталу. Ці вимоги можуть бути обумовлені ліцензійними умовами або іншими регулятивними нормами, які регулюють діяльність цих організацій.
Наприклад, страхові компанії зобов'язані мати достатньо великий статутний капітал, щоб забезпечити фінансову стійкість та здатність виплачувати страхові виплати своїм клієнтам в разі потреби. Це може включати вимоги до мінімального обсягу капіталу або встановлення спеціальних резервів.
Фонди, зі свого боку, також можуть підлягати специфічним вимогам до статутного капіталу відповідно до законодавства, яке регулює їхню діяльність. Щодо акціонерних товариств, які є інститутами спільного інвестування (наприклад, корпоративні фонди), мінімальний розмір статутного капіталу збільшується до 10 000 000 гривень (1 250 мінімальних заробітних плат) на дату державної реєстрації фонду як юридичної особи. Це обумовлено специфічними вимогами і потребами інститутів спільного інвестування в забезпеченні надійності та стійкості їхньої діяльності та в подальшому слугують захистом інтересів кредиторів, які теоретично можуть задовольнити свої вимоги до компанії за рахунок його статутного капіталу.
Закон також передбачає обов’язок компанії перевіряти вартість своїх чистих активів з розміром статутного капіталу після завершення другого року фінансової діяльності та на кожен наступний фінансовий рік. Це важливий етап, що забезпечує відповідність між статутним капіталом компанії і її фактичною фінансовою позицією.
Перевірка вартості чистих активів є необхідним заходом для визначення, чи відповідає статутний капітал компанії її реальній фінансовій стабільності та можливості виконання зобов'язань перед кредиторами.
Під час перевірки вартості чистих активів з розміром статутного капіталу, компанія повинна ураховувати всі аспекти своєї діяльності, включаючи зміни вартості активів, забезпечення достатнього капіталу для покриття можливих зобов'язань та ризиків, а також виконання всіх законодавчих вимог щодо статутного капіталу.
Якщо активи будуть нижче, товариство зобов'язане зменшити статутний капітал до необхідного рівня і внести відповідні зміни до статуту. В іншому випадку (або якщо активи зовсім впадуть і стануть нижче мінімального рівня), компанію може чекати ліквідація.
Важливо пам’ятати, що на мінімальний розмір статутного капіталу можуть впливати законодавчі зміни, тому важливо перевірити актуальність вимог на момент реєстрації. Юристи, які готують документи для реєстрації, повинні бути уважні до змін у законодавстві, адже недотримання вимог може призвести до проблем при державній реєстрації, навіть її скасування.
Отже, встановлення мінімального розміру статутного капіталу різних видів акціонерних товариств має на меті забезпечити фінансову стійкість та ефективне функціонування цих організацій у відповідності до вимог законодавства та регулятивних норм.
Хто у такому разі перевіряє дотримання розміру статутного капіталу?
Варто відзначити, що перевірка дотримання розміру статутного капіталу є ключовою складовою легального створення підприємства в Україні. Тому в Україні визначена чітка система перевірки дотримання розміру статутного капіталу.
Насамперед дотримання мінімального розміру статутного капіталу під час реєстрації юридичної особи перевіряють органи державної реєстрації, до яких належать як державні реєстратори при органах місцевого самоврядування, так і приватні або державні нотаріуси.
При цьому, незважаючи на роль органів державної реєстрації у перевірці розміру статутного капіталу, інші державні органи, як-от фінансові та податкові органи, також можуть здійснювати контроль за дотриманням цієї вимоги під час своєї діяльності.
Зокрема, у разі якщо товариство з додатковою відповідальністю отримує ліцензію, її перевірка здійснюється державними органами відповідного профілю, як-от страховий нагляд. У цьому разі перевірка включатиме перевірку дотримання всіх вимог, включаючи мінімальний розмір статутного капіталу, що може бути встановлений для певних видів діяльності.
Важливо пам’ятати, що державний реєстратор не перевіряє дотримання відповідних ліцензійних умов. Це дає підстави вважати, що компетенції реєстратора й інших державних органів потрібно чітко розмежовувати.
Згідно з чинним законодавством України, визначення мінімального розміру статутного капіталу може бути змінено через прийняття нових законодавчих актів або регулюючих нормативних документів. Тому важливо для засновників підприємства та їхніх юридичних консультантів регулярно оновлювати знання щодо вимог до статутного капіталу на момент реєстрації.
Узагальнюючи, дотримання вимог щодо розміру статутного капіталу в Україні має вирішальне значення для успішної реєстрації та легального функціонування підприємства.
Загалом при створенні юридичної особи варто врахувати всі аспекти, тому бажано проконсультуватися з юридичними експертами або уважно вивчати та дотримуватися всіх вимог законодавства для уникнення можливих проблем та забезпечення безперешкодного реєстраційного процесу.
Дотримання всіх вимог є гарантією безпроблемного реєстраційного процесу.
Тобто для всіх організаційних форм юридичної особи передбачається обов'язковість вказувати розмір статутного капіталу? Навіть для приватного підприємства?
Доволі цікавий момент є щодо приватних підприємств в Україні. Тут законодавець не встановив конкретний мінімальний розмір статутного капіталу для приватних підприємств.
Так, на перший погляд, відсутність конкретного мінімуму статутного капіталу дозволяє бізнесу бути гнучкішим та адаптивним до змін на ринку. Це дозволяє підприємству реагувати на різні економічні умови та швидко адаптуватися до змінних умов ділового середовища.
Однак статутний капітал є обов'язковим елементом структури підприємства, незалежно від його розміру. Якби-то абсурдно не здавалося, але навіть номінальна вартість статутного капіталу в 1 копійку забезпечує підприємству певний фінансовий початок і дозволяє робити ставку на власний розвиток.
Ця невелика сума статутного капіталу може бути важливою для ведення діяльності підприємства, оскільки вона надає певну фінансову базу для початку діяльності й може бути використана для вирішення питань, пов’язаних з фінансовими аспектами діяльності.
Отже, хоча законодавство не встановлює конкретний мінімальний розмір статутного капіталу для приватних підприємств, присутність статутного капіталу є такою «прихованою» обов'язковою умовою для їх реєстрації та подальшого успішного функціонування.
У цьому разі яким чином здійснюється поділ статутного капіталу приватного підприємства на частки?
Розкриваючи зміст цього питання, важливо почати з того, що законодавство України встановлює різницю між унітарними та корпоративними підприємствами, що має значний вплив на їхню структуру та функціонування (ст. 63 Господарського кодексу України).
Унітарне підприємство має одного засновника, що надає цьому єдиному засновнику широкі повноваження щодо прийняття рішень і контролю над діяльністю підприємства.
Тому статутний капітал унітарного підприємства в цьому разі не поділяється на частки й участь в статутному капіталі унітарного підприємства не виражається у відсотках.
З іншого боку, корпоративне підприємство може мати двох або більше засновників, і його статутний капітал може бути поділений на частки. У такому разі у статуті може бути вказано розподіл часток для кожного засновника, що визначає їхні права та обов'язки в рамках підприємства.
Нещодавні зміни у господарському законодавстві відкривають нові можливості для адаптації структури підприємств. Корпоративне підприємство використовує органи корпоративного управління для прийняття рішень і має складнішу структуру власності з різними частками у статутному капіталі, заразом як унітарне підприємство має єдиного засновника, який приймає всі рішення.
Саме тому власники корпоративних підприємств можуть мати різні частки у статутному капіталі.
При цьому важливо пам’ятати, що у статуті приватного підприємства доречно передбачити поділ статутного капіталу на частки. Адже у разі, якщо в статуті приватного підприємства зазначено, що статутний капітал поділяється на частки, і відомо, що кількість учасників цього підприємства може бути будь-якою, навіть якщо це значна кількість осіб, це не викликає проблем. Така оборотна частка в статутному капіталі є допустимою, оскільки відбулися зміни у господарському законодавстві, які регулюють цю ситуацію. Відтепер це не є незвичним або неприпустимим, а отже, є допустимим.
Однак, якщо у статуті приватного підприємства передбачено лише одного засновника і немає згадки про поділ статутного капіталу на частки, необхідно робити акцент на майнових правах, які відповідають внеску у статутний капітал цього підприємства.
Тобто у юридичній практиці саме майнові права становлять структуру статутного капіталу та визначаються як майно, яке може бути об'єктом цивільного обороту. Ці майнові права можуть бути відчужені, успадковані або передані у заставу.
Саме тому важливо коректно визначити та оформити ці права у статутних документах юридичної особи для їх захисту та використання.
Чи є нюанси у здійсненні вкладів і внесків до статутного капіталу, зокрема, в іноземній валюті?
Формування статутного капіталу є складним процесом, особливо коли використовується іноземна валюта.
Розглядаючи це питання, можна виділити деякі нюанси, які потрібно враховувати:
- Курсові ризики: зміни валютного курсу можуть вплинути на вартість внесків у місцевій валюті. Зафіксувати вартість внесків можна лише на момент їх здійснення, а отже, курсові коливання можуть призвести до змін у фактичній вартості статутного капіталу.
- Банківські вимоги: банки можуть мати свої власні вимоги та процедури щодо здійснення внесків в іноземній валюті. Це може включати додаткову документацію або звіти, що підтверджують походження коштів, а також оплату комісійних відрахувань за обслуговування.
- Додаткові витрати: здійснення внесків в іноземній валюті може призвести до додаткових витрат на конвертацію валют та інші банківські послуги.
- Податкові аспекти: іноземні внески можуть мати податкові наслідки, які слід враховувати. Це може включати оподаткування прибутку від валютних операцій або сплату податків на дивіденди.
Рекомендується реєструвати юридичну особу якомога швидше після ухвалення відповідного рішення, а для точних розрахунків використовувати офіційні курси Національного банку України. Також можна враховувати курс, який був на момент ухвалення рішення про формування статутного капіталу. Важливо розглядати різні стратегії управління курсовими ризиками, а в разі виникнення проблем рекомендується звертатися до кваліфікованих фахівців з фінансового та банківського сектору.
Як документально оформлюються внески у статутний капітал?
Процедура внесення майнових вкладів до статутного капіталу здійснюється за допомогою акта приймання-передачі, який складається у довільній формі з обов’язковими реквізитами, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В цьому акті докладно описується передане майно, що дозволяє однозначно ідентифікувати об'єкт, якщо він є унікальним, наприклад:
- для автомобіля — марка та його державний номер (чи VIN-код), модель, рік випуску, колір;
- для нерухомості — площа й тип, місце знаходження (адреса), посилання на документ, який підтверджує право власності;
- для грошових коштів — валюта, розмір.
У процесі складання акта приймання-передачі внесків до статутного капіталу необхідно, щоб його склали та підписали учасник товариства або особа, що має відповідне повноваження від нього, а також представник товариства-отримувача. Останній може бути уповноваженою особою від загальних зборів чи директора компанії.
Крім того, у цьому акті може бути зафіксована передача супровідних документів, які стосуються майна, наприклад, сервісної книжки для автомобіля та інших подібних документів.
Якщо підприємство має лише одного засновника, наприклад, у формі приватного підприємства, то тоді акт приймання-передачі з двох сторін — як приймаючої, так і передаючої — підписує він один (ці положення викладені у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10.09.2008 № 7667).
Підписи в акті приймання-передачі мають бути засвідчені нотаріально, задля проведення подальшої державної реєстрації та внесення оновлених відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Варто звернути увагу, що акт приймання-передачі є засобом фіксації всіх майнових внесків, включаючи нематеріальні активи та цінні папери. Щодо грошових внесків, їхню достовірність можна підтвердити за допомогою стандартних документів, таких як банківські виписки, прибуткові касові ордери та банківські квитанції.
Підсумовуючи, важливо визначити, що статутний капітал є:
- Основою майнових відносин підприємства, він встановлює частку кожного учасника в управлінні компанією та забезпечує захист інтересів кредиторів.
- Основне призначення статутного капіталу — забезпечення матеріальної бази діяльності підприємства як у період становлення, так і в ході подальшої виробничо-господарської діяльності.
- Наявність статутного капіталу є обов'язковою умовою для функціонування господарських товариств.
- Під час створення підприємства капітал спрямовується на придбання майнових активів, таких як матеріальні цінності, основні засоби, та інші необоротні активи, які у сукупності становлять статутний капітал.