ІТ‑бізнес розвивається в Україні з неймовірною швидкістю. Такий сплеск спричинили побудова цифрової України, запровадження Міністерством цифрової трансформації проєкту Diia City, що передбачає спеціальний правовий та податковий режим для ІТ‑бізнесу. Створення сприятливого інвестиційного клімату для нерезидентів ІТ‑компаній, їх релокація з країн СНД та Європи — все це змушує переглядати законодавство у сфері регулювання відносин, які пов'язані з інноваційними технологіями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Не секрет, що серед компаній в ІТ‑сфері існує досить велика конкуренція. Це пов'язано з тим, що деякі з них можуть розробляти суміжні або навіть аналогічні продукти. Кожна компанія прагне бути першою, продати свій продукт якнайкраще та зайняти лідируючі позиції на ринку. І кожен власник ІТ‑компанії в таких умовах має розуміти, що інформаційна безпека виходить на перше місце. З метою захисту своїх ідей та програмних продуктів, задля убезпечення їх від крадіжок конкурентів виникає необхідність у створенні та застосуванні всіх можливих засобів та методів, серед яких укладення договору про конфіденційність (NDA) та договору про неконкуренцію — заборону конкурувати (NCA).
Договір NDA в ІТ‑бізнесі
Угода про нерозголошення інформації — це гарантія для бізнесу від недобросовісної поведінки співробітника, підрядника та клієнта.
У процесі співпраці часом виникають конфлікти. Що заважає співробітникові піти до конкурента, забравши результати роботи? Щоб уникнути конфліктів, а також заздалегідь встановити відповідальність за недобросовісні дії співробітників, підрядників і клієнтів, і підписується договір про нерозголошення інформації. Він може бути частиною контракту на розробку програмного забезпечення, а може виступати окремою угодою. Наша порада — передбачити в основному договорі окремий пункт, а докладні аспекти викласти в окремій угоді, яка буде присвячена питанням роботи з конфіденційною інформацією.
Договір NDA має передбачати наступні пункти: поняття конфіденційної інформації, яка інформація не вважається конфіденційною, правомірне розголошення конфіденційної інформації, способи передачі інформації, штраф за порушення договору та обов'язок відшкодувати шкоду, місце розгляду спору.
Договір про нерозголошення інформації має бути викладений у такій формі, щоб у разі його порушення співробітником, клієнтом чи розробником цей факт можна було довести у суді. Для того, щоб довести, що розголошена інформація дійсно була конфіденційною, в угоді має бути визначено, яка саме інформація є конфіденційною. Аналізуючи судову практику в Україні, можна помітити, що є дуже багато відмов з боку суду з посиланням на те, що у документах не було чітко зазначено, яка саме інформація є конфіденційною. Були відсутні будь-які внутрішні документи, які визначали б, яка інформація є конфіденційною, а також режим поводження з конфіденційною інформацією.
Як приклад, можна навести постанову Верховного Суду від 28.02.2019 р. у справі №752/5775/16‑ц, в якій, відмовляючи в задоволенні позову, суд посилався на наступні обставини: «Факт розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці було визнано недоведеним у зв'язку з відсутністю його документального підтвердження, а також вказівки на конкретну інформацію, яка була розголошена. За матеріалами справи працівниця під час перебування у відпустці по догляду за дитиною здійснила доступ до корпоративної системи Redmine, що містить комерційну таємницю».
Тож радимо не тільки підписувати договір про нерозголошення конфіденційної інформації, а й мати затверджену повноцінну внутрішню політику, де визначено, що таке конфіденційна інформація та як з нею поводитися.
Договір NCA в ІТ‑бізнесі
Договір про уникнення конкуренції укладається між роботодавцем і працівником, та обмежує останнього у праві роботи в будь-якому подібному бізнесі на певний період часу після припинення трудових відносин. Зазвичай NCA підписують разом з NDA.
Договір про неконкуренцію виконує наступні функції: захищає замовника/роботодавця від можливої конкуренції з боку підрядника/працівника, який після закінчення співпраці вирішить створити бізнес у тій самій сфері або на тій самій території чи працювати на прямого конкурента; запобігає витоку унікальних знань, навичок, ідей, технологій замовника/роботодавця, контактів клієнтів, бізнес-практики; допомагає замовнику/роботодавцю утримати кваліфікованих спеціалістів; здійснює психологічний вплив на працівника/підрядника.
В Україні застосування договорів NCA не має достатнього правового регулювання, тому, на відміну від європейських країн, не знайшло широкого застосування. Багато питань виникає у разі укладення договору про неконкуренцію між працівником та роботодавцем. Суди у разі виникнення спорів, як правило, визнають такі договори недійсними, розглядаючи їх як обмеження права на вільний вибір праці, гарантованого ст. 43 Конституції України. Те ж стосується і врегулювання відносин між замовником та виконавцем.
Укладення договору про неконкуренцію є однією з обов'язкових умов співпраці замовників-нерезидентів з українськими ІТ‑компаніями чи окремими розробниками та є нормальною практикою для багатьох країн Європи і США (в деяких штатах). У такому разі вирішення спорів про неконкуренцію підпорядковується праву іноземної держави та захищає, в першу чергу, інтереси замовника.
Підсумовуючи, можемо з повною впевненістю рекомендувати ІТ‑бізнесу не нехтувати укладенням договорів NDA та NCA, адже такі договори спрямовані на збереження інформації, ідей, продуктів, створених розробником, клієнтської бази компанії, що, безумовно, є одними з основних найбільш цінних активів будь-якої ІТ‑компанії.