Під час війни бізнес показав високий потенціал для подальшого росту. У 2022 році компанії активно відкривали нові вакансії, збільшували експортні можливості та адаптувалися до нових умов, зокрема, проводячи релокації та відновлюючи логістичні ланцюги. Порівняно з минулим роком прогноз розвитку бізнесу на наступний рік зріс на 11% і досяг 58%.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Не дивно, що в умовах війни бізнес продовжує перебувати у фокусі правоохоронців.
Кордони між країнами та правоохоронними органами стираються. Зараз правоохоронці можуть отримати інформацію (банківську, комерційну таємницю тощо), арештувати майно, заблокувати рахунки за кордоном вже за лічені дні.
Інформація стає доступною без кордонів, а Україна стає важливим партнером для іноземних правоохоронних органів. Саме такою є нова реальність.
Тому бізнесу вкрай важливо розуміти механізми обміну інформацією між країнами та види даних, які можуть бути доступні правоохоронним органам.
Короткий екскурс
Початок повномасштабного вторгнення призвів до масової релокації понад 10% українських компаній за кордон. Навіть якщо ваш бізнес залишився в Україні, без сумніву, частина активів, рахунків може бути розміщена за кордоном.
Це стимулює міжнародну співпрацю правоохоронців для отримання доступу до інформації про бізнес, активи, банківські рахунки та інші аспекти, що стосуються вашої діяльності за межами України.
Вже зараз спостерігаємо суттєве збільшення обсягу міжнародної правової допомоги. Кількість направлених запитів до іноземних країн збільшилась удвічі: 2021 рік — 550 vs 2022-й — 1002.
Українські правоохоронці:
- повідомляють про підозру особам, які перебувають за межами України;
- блокують та арештовують активи за кордоном;
- ініціюють екстрадицію;
- проводять допити осіб за кордоном тощо.
Часто трапляються випадки, коли правоохоронні органи іноземної держави, дізнавшись зі ЗМІ про переслідування особи в Україні, з власної ініціативи заморожували активи такої особи або самостійно ініціювали кримінальні провадження за кордоном.
Інформація про фінанси та активи за кордоном — уже не секрет для українських правоохоронців.
Важливо, що правоохоронці можуть отримати усю необхідну інформацію про бізнес всього за лічені дні завдяки новому підходу до міжнародного співробітництва. Акцент правоохоронців змінився на ініціативний та оперативний обмін інформацією, а банківська таємниця вже не є перешкодою.
У цьому контексті розуміння процесу міжнародного співробітництва дає бізнесу змогу забезпечити свою фінансову безпеку і запобігти можливим ризикам, що пов’язані з арештом рахунків або іншими юридичними процедурами.
Динаміка міжнародного співробітництва правоохоронців
Повномасштабне вторгнення стало каталізатором міжнародного співробітництва українських правоохоронців. Ключову роль у здійсненні такої співпраці виконують НАБУ та САП.
Антикорупційні структури покращують свої міжнародні зв’язки з іноземними колегами. Зокрема, дослідження Transparency International Ukraine показує, що антикорупційні органи покращили свою ефективність і міжнародну співпрацю з 2020 року на пів бала — з 3,4 до 3,9 (за п’ятибальною шкалою).
НАБУ продовжує активно укладати договори та меморандуми з іноземними органами, зокрема з ФБР США та спеціальними службами країн Європи. САП проводить системне міжнародне співробітництво з партнерами України.
Наразі обговорюється надання автономії САП у міжнародних питаннях, що дасть змогу укладати міжвідомчі міжнародні договори та направляти запити щодо екстрадиції осіб.
Такий розвиток міжнародної співпраці антикорупційних органів підкреслює необхідність уваги до зростаючого обсягу процесуальних дій за кордоном у межах міжнародної правової допомоги. Бізнес-середовище має бути готовим до цього тренду та планувати відповідні заходи на майбутнє, щоб забезпечити схоронність своїх активів та репутації.
Ризики для бізнесу
Ризики, що виникають для бізнесу в результаті міжнародної співпраці правоохоронців, є неминучим аспектом цього процесу.
Серед ключових ризиків можна виділити такі:
1. Доступ правоохоронців до всієї інформації за кордоном. Такої, як рахунки і банківські скриньки, структура власності компаній і бенефіціари, майно, об’єкти інтелектуальної власності та інше.
2. Інтерпретація правоохоронцями отриманих даних на власний розсуд (зазвичай не на користь бізнесу) та використання їх у кримінальних справах. Правоохоронці це неодноразово демонстрували на практиці, відкриваючи штучні провадження за ст. 209 КК України (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом). Така інтерпретація також може призвести до неправомірних заходів, наприклад, до блокування рахунків або арешту активів бізнесу.
3. Негативний вплив на репутацію компанії. Безпосереднє стикання з правоохоронними органами може призвести до негативного впливу на імідж компанії. Блокування рахунків або арешт активів можуть спричинити недовіру українських і міжнародних партнерів бізнесу.