Що таке military-tech? Неможливо знайти визначення military-tech у законодавстві, його просто не існує. Якщо довго шукати, то можна заплутатися в поняттях товарів та послуг військового та подвійного призначення, проте відповіді все одно не знайдеш. Навіть Вікіпедія не дає визначення при пошуку українською мовою, а лише посилається на «військову техніку» в перекладі з англійської «military technology», що не є тотожними речами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як життя українців поділилося на «до» та «після» війни, так і бізнес-розуміння цього терміна набуло іншого забарвлення після повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року.
Якщо раніше технології для військового сектора були переважно осторонь загальних розробок, то зараз багато атрибутів цивільного життя стали на захист суспільства у воєнний час і фактично трансформуються з цивільних у військові. Програми базової та посиленої кібербезпеки, VPN, обладнання супутникового зв’язку (такі як Starlink), системи геолокацій та виробництво дронів — це далеко не вичерпний перелік прикладів таких елементів цивільного життя, які наразі використовуються у військових цілях.
Звичайно, це все могло використовуватись військовими і у мирний час, проте гостроти та відвертої необхідності для світу набуло лише з початком війни на території України.
Тому сектор military-tech розвивається і доповнюється щодня, зокрема й на базі наявних цивільних технологій.
Один із цікавих прикладів — проєкт Zvook Дмитра Бєлєвцова (співзасновника відомого стартапа Respeecher, що розробив програмне забезпечення для клонування голосів), який створює систему акустичного моніторингу з метою поліпшення розпізнавання ворожих ракет та дронів, коли вони насуваються.
Особливого значення в секторі набуло виробництво та постачання дронів. До того ж Україна наразі є унікальним майданчиком для негайного тестування технологій, які можуть бути використані у військовому секторі.
Наприклад, компанія Spaitech, заснована 2012 року, першочерговою метою визначала постачання дронів цивільному населенню, а зараз за допомогою певних оновлень її дрони використовуються у військових операціях.
З огляду на такі стрімкі темпи розвитку цього елемента індустрії перспективи подальшого зростання беззаперечні.
Говорячи про інвестиції в ширший сектор військових технологій (а не лише у виробництво бойових або розвідувальних дронів), слід також взяти до уваги деякі аспекти макроекономічної ситуації у світі.
Зокрема, не варто ігнорувати той факт, що провідні країни світу збільшують бюджети на оборону. Наприклад, бюджет США зріс до 797 мільярдів доларів порівняно з 728 мільярдами у 2022 році, і це не враховуючи додаткових коштів на допомогу Україні (джерело: 2023 U.S. Defense Budget Overview (Air, Space and Sea Superiority in Focus) (fitchratings.com)).
Очікується, що бюджет Німеччини збільшиться на 10 мільярдів євро (джерело: Germany to Lift Defense Spending by Up to €10 Billion Next Year – Bloomberg).
Франція збирається збільшити витрати на оборону на третину в найближчі роки (Macron announces major boost to French defence budget amid Ukraine war | Euronews). І це лише приклади декількох країн, а їх значно більше.
Зі зростанням бюджетів на оборону можна з упевненістю очікувати й зростання бюджетів на R&D у секторі military-tech, причому це твердження стосується не лише державних компаній, а й приватних інвесторів.
EU Defense Fund вже виділив 1,2 мільярда євро на 61 R&D проєкт у сфері оборони (джерело: Defence Industry: EU takes steps to invest almost €1.2 bn (europa.eu)).
Згідно з інформацією Pitchbook (організація, яка, зокрема, займається аналітикою фінансових даних), інвестиції в аерокосмічний та оборонний сектори у 2022 році сягнули рекордної позначки у майже 780 мільйонів євро (хоча до того інвестування у сектор військових технологій було табу для багатьох інвесторів з міркувань комплаєнсу та бізнес-етики).
На початку 2023 року Мінцифри та Фонд розвитку інновацій запустили спільний проєкт «Кабінет Стартапів України» (джерело: Інноваційні воєнні розробки: українські miltech-стартапи запітчили власні продукти у новому випуску Кабінету Стартапів України | Кабінет Міністрів України (kmu.gov.ua)). Мета проєкту — розвиток українських технологій, здебільшого в секторі military-tech.
Отже, як видно, зацікавленість у секторі велика, активна робота триває, технології розробляються і навіть час від часу впроваджуються в життя.
Проте швидкість впровадження технологій в сектор оборони не менш важлива, ніж сама технологія. На жаль, не все відбувається швидко, бюрократія часто дається взнаки. Наше законодавство та й державна система, будемо відверті, не були готові до такого розвитку подій.
Щоб розробка та використання військових технологій в Україні були ефективними, варто подумати про наступне:
- прозоре законодавство;
- чіткий алгоритм використання технологій;
- ефективний механізм видачі дозволів (там, де вони потрібні);
- окрема урядова команда, що буде ефективно опікуватися сектором і матиме в складі реальних спеціалістів із розробки та впровадження технологій, які дійсно розуміються на темі;
- тісна та ефективна співпраця між міністерствами щодо використання розробок;
- співпраця з приватним сектором – гранти на розробку, тестування та впровадження нових технологій у секторі military-tech.
За наявності ефективних механізмів співпраці державного і приватного секторів Україна має всі шанси стати флагманом у military-tech-індустрії у світі. Наостанок хочеться процитувати слова першої леді України Олени Зеленської, які вона сказала про технології на Web Summit 2022: «… це сила, що рухає світ» (“You are the force that moves the world”). Відповідно, military-tech — це сила, що здатна цей світ захистити. Тому питання, чи має перспективи military-tech, саме по собі стає риторичним.
А чи зможемо ми зайняти провідні позиції в military-tech-розробках світу — час покаже.