24 березня 2015, 11:29

Конституційна комісія та установча легітимність

Опубліковано в №12 (458)

Михайло Савчин
Михайло Савчин д.ю.н., професор, Ужгородський національний університет, радник голови Конституційного Суду України (2008–2010 рр.), віце-президент Світового конгресу українських юристів

Конституційні зміни мають відповідати запитам часу та давати шляхи розвʼязку суперечливих ситуацій. Сама собою конституція не може закладати якусь певну мету. Її функція – продукування та відтворення правил ведення гри, які базуються на фундаментальних цінностях – гідності людини, свободі, рівності, справедливості, демократії, верховенстві права, суверенітету і територіальної цілісності України.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Указ Президента №119/2015 суперечливий, оскільки він визначає статус Конституційної комісії як допоміжний орган при главі держави. Тут мають бути зібрані найкращі експерти в галузі публічного права, бажано також включити правників-процесуалістів та цивілістів. Для комплексного забезпечення діяльності комісії також бажано залучити авторитетних філософів, соціологів, економістів, політологів.

Засади установчої легітимності зумовлюють наявність суспільного консенсусу під час ухвалення чи внесення змін до конституції. Тому складно зрозуміти мотивацію зазначеного указу, чого Конституційна комісія не має статуту хоча би дорадчого органу. Такий статус зумовлює зв’язаність Президента наявним консенсусом всередині експертного співтовариства. Демократична комунікація ухвалення конституційних законів передбачає проведення відповідних консультацій всередині різних експертних середовищ з метою формулювання збалансованих і виважених правил.

Адже ми не можемо трактувати конституцію у гангстерському стилі, що вона є вираженням чиєїсь волі. Воля у праві цінна хіба що тим, що вона є одним із спонукальних чинників, мотиватором для захисту основоположних цінностей, про які йшлося вище.

Натомість конституція є сукупністю правил і процедур захисту прав людини та обмеження владної сваволі. На ці попередні посилання слід спиратися, зокрема у разі формування персонального складу Конституційної комісії. Тому навіть з огляду на ідею політичного представництва в жодному разі у складі комісії не можуть бути особи, які бодай якось є причетні до ухвалення диктаторських законів 16 січня та переслідування активістів Революції гідності.

Ухвалення конституційного закону (законів), які сформулює Конституційна комісія, мають здійснюватися відповідно до установчої процедури, визначеної у розділі ХІІІ Конституції України. Бажано імплементувати в конституційну процедуру інститут установчих зборів. Однак в умовах зовнішньої агресії це є мало реальною перспективою, оскільки перегляд конституційних положень вийде каскадним.

Зважаючи на зазначене вище, основні параметри внесення змін до Конституції України мають відображати суспільний консенсус щодо засадничих положень, які визначають:

а) сутність змісту прав людини і основоположних свобод залежно від їхньої юридичної природи, яка зумовлює негативні або позитивні обов’язки держави перед індивідом. Зокрема у розділах, які визначають статус органів публічної влади можна закласти певні механізми виконання позитивних обов’язків держави, які зумовлюють ефективний захист соціальних прав з урахуванням структури і потужності національної економіки;

б) модернізацію конституційної концепції народного суверенітету, передбачивши правові механізми його реалізації шляхом участі України у прийнятті владних рішень на рівні наднаціональних об’єднань та передбачивши реальні інституційні і процедурні засади транскордонного співробітництва. Зокрема потребує імплементації Міжнародний кримінальний суд шляхом спеціального застереження у ст. 124 Конституції про визнання його юрисдикції на підставі міжнародного договору України;

в) посилення засад парламентаризму шляхом введення інституту інтерпеляції, вотуму довіри, оптимізації конструктивного вотуму (нинішній 60-денний строк є надмірним і має бути скорочений до 14-денного строку, а процедура спрощена), відкритих процедур парламентського контролю над правоохоронними органами і спецслужбами, трансформації абсолютної депутатської недоторканності до обмеженої, роль парламенту у формуванні уряду має бути вирішальною;

г) посилення засад представництва у діяльності Президента України, конкретизувати його арбітражні функції, вдосконалити статус Ради національної безпеки і оборони України, усунення явища «дуалізму» виконавчої влади;

ґ) вдосконалення засад незалежності судової влади шляхом вдосконалення формування Вищої ради юстиції, до якої мають входити переважна більшість суддів, ліквідації процедури призначення судді на посаду вперше, істотне реформування прокуратури як органу сприяння правосуддю, розширення кола повноважень Конституційного Суду України.

 

Нагадаємо, що 3 березня цього року Президент України Петро Порошенко підписав Указ про створення Конституційної комісії, яка розроблятиме зміни до Основного Закону.

Комісія створюється з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо вдосконалення Конституції України з урахуванням сучасних викликів та потреб суспільства. Передбачається, що до цієї роботи будуть залучені представники різних політичних сил, громадськості, вітчизняних та міжнародних експертів, зазначається у Документі.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати