І що з ним відбувається в «засіках» правоохоронних органів
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Теорія
Розпочнемо з того, чим може бути тимчасово вилучене майно. Це можуть бути речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, зокрема пов’язаного з їхнім незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як і хто може вилучати майно
Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Скільки зберігається тимчасово вилучене майно
Під час досудового розслідування кримінального провадження питання щодо терміну зберігання тимчасово вилученого майна слідчим, детективом, прокурором залежить від низки факторів, зокрема:
• від органу досудового розслідування, серед яких: Національна поліція України (Центральний орган управління поліції або територіальні органи), Державне бюро розслідувань (Центральний апарат або територіальні управління), Бюро економічної безпеки України (Центральний апарат або територіальні управління), Служба безпеки України (Центральне управління або підпорядковані йому регіональні органи), Національне антикорупційне бюро України;
• від того, прокурор якої прокуратури є процесуальним керівником (це прокурори Офісу Генерального прокурора/обласних прокуратур/окружних прокуратур);
• від причин вилучення майна, які в подальшому можуть слугувати підставою для арешту майна;
• від регіону, в якому територіально знаходяться перераховані органи, адже, як показує практика, уповноважені службові особи зазначених вище установ положення КПК України трактують по-різному: хтось дотримується і своєчасно виконує, а щодо інших потрібно докласти зусиль у правовому полі, аби все ж таки зобов’язати повернути тимчасово вилучене майно.
Положення Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, що здійснюються на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як повертають тимчасово вилучене майно
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 (клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено), ч. 6 ст. 173 (ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено) КПК;
4) у разі скасування арешту;
5) за вироком суду в кримінальному провадженні.
Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна мають негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Реалії
На практиці все працює зовсім не так, як декларує законодавство. З досвіду можу сказати, що повернення тимчасово вилученого майна його власнику(ці) може займати декілька місяців. Є випадки, коли на це йдуть роки.
Чому так? Бо, на жаль, нерідко представники правоохоронної системи (слідчі, детективи, прокурори) зловживають нормами Кримінального процесуального кодексу.
Отже, як все це часто відбувається. Розписую поетапно.
1. Вилучення майна відбувається під час слідчих розшукових дій, зокрема обшуку. Слід зазначити, що для вилучення майна ухвала суду не потрібна (ухвала суду необхідна тільки для проведення слідчих дій).
2. Майно має бути зазначено в описі речей і документів, що вилучені під час обшуку. Порада: зауважте слідчому, щоб він зазначив ознаку майна, що вилучається, наприклад, це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення або одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або на ньому збереглися сліди злочину. Так вам буде легше запобігти накладенню арешту на майно.
3. Водночас слідчий/детектив/прокурор може обіцяти власнику майна, що хтось із них обов'язково якнайшвидше поверне це майно. Звичайно, всі ці запевнення усні, нічим не підкріплені.
4. Коли людина розуміє, що всі слова слідчого/детектива/прокурора виявилися нічим, вона звертається до адвокатів. З цього моменту починається стадія надсилання клопотань про повернення тимчасово вилученого майна. Зазвичай клопотання переадресовуються один одному: прокурор надсилає «для розгляду у визначені строки» слідчому, детективу, а останні не завжди можуть надати відповідь на ці клопотання.
5. Досить розповсюджена ситуація, коли змінюється підслідність справи вже після того, як тимчасово вилучили майно. А отже, повернення речей може затягнутися на тижні чи місяці. Клопотання про повернення переадресовуються від прокурора до слідчого, який зі свого боку заявляє, що майно йому ще не передав орган досудового розслідування, який здійснював слідство перед зміною підслідності. При цьому представники цього попереднього органу слідства запевняють, що матеріали кримінального провадження передано разом із речовими доказами. І так по колу. Ні власник, ні його представник тривалий час не можуть з’ясувати, де майно, яке мали б давно повернути.
Що ж весь цей час відбувається з майном?
Із власного досвіду можу зазначити, що слідчі нерідко зловживають своїми повноваженнями, визнаючи речі речовими доказами без призначення експертизи. У результаті таке майно може роками залишатися «поза увагою», інколи навіть без дотримання елементарних правил зберігання. Воно може не потрапити до камери схову, а зберігатися невідомо де: в кабінетах або інших непристосованих місцях, що не відповідає інструкції про порядок зберігання речових доказів.
Особливо це стосується коштів. Так, часто їх вилучають у особи, яка згодом так і не набуває статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, проте майно ніхто не поспішає повернути: про це якось «забувають». У таких випадках власник змушений через суд вимагати повернення власного майна.
Тут варто зауважити, що вилученим може бути як один телефон, так і тисячі одиниць техніки або значні суми коштів. Але забезпечити їх належне зберігання правоохоронці здатні далеко не завжди. Тому виникають скарги, судові спори, а сам процес повернення майна розтягується на місяці чи роки. Наприклад, наразі ми вже півтора місяця намагаємося повернути клієнту його кошти, адже судом наше клопотання не розглянуто.
Алгоритм повернення тимчасово вилученого майна
1. Звернутися з клопотанням до слідчого або детектива/прокурора про повернення тимчасового вилученого майна.
2. Якщо ваші клопотання ігноруються, слід оскаржити бездіяльність слідчого/прокурора відповідно до ст. 303 КПК.
3. Направити ухвалу суду про повернення тимчасово вилученого майна на виконання слідчому, детективу, прокурору.
4. Також можна звернутися із заявою про злочин щодо невиконання судового рішення. Це підвищить шанси повернути майно. Взагалі це чи не єдиний механізм, на який від слідчого/детектива/прокурора можна дочекатися реакції. Не моментальної, звісно. Проте все ж таки.
5. Встановити, чи накладено на майно арешт. Якщо так — подати клопотання до суду про повернення майна в порядку ст. 174 КПК або подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді з метою скасування арешту.
Аналогічний механізм слід застосовувати, якщо арешт майна скасовано. Після отримання ухвали слід вимагати повернення майна.
Висновки
Отже, що слід пам’ятати. Тимчасово вилучене майно — це не «власність на утриманні держави», а речі та документи, які повинні бути або належним допустимим доказом у кримінальному провадженні та арештовані за рішенням суду, або повернуті власнику. Затягування повернення без законних підстав — це порушення прав власника, і за це передбачена відповідальність.