Інститути конфіскації та спеціальної конфіскації майна є невід’ємною частиною сучасного кримінального права, особливо враховуючи ряд загальнодержавних економічних проблем. З одного боку, конфіскація є інструментом відновлення справедливості та повернення незаконно набутих активів, а з іншого боку може слугувати інструментом незаконного позбавлення права власності. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! У цій статті ми розглянемо поняття конфіскації майна та спеціальної конфіскації майна, їх правові основи, їх відмінності та особливості застосування в національному законодавстві. Конфіскація майна «Конфіскація майна» та «спеціальна конфіскація майна», незважаючи на схоже звучання, є різними поняттями у законодавстві України та мають чітке визначення у Кримінальному кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у вигляді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Враховуючи приписи КК України можна виділити наступні ознаки конфіскації майна: Є додатковим видом покарання; Призначається тільки якщо санкцією статті Особливої частини КК України передбачений даний вид покарання; Встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості; Майно, що конфіскується повинно бути власністю засудженого; Вилучення майна здійснюється безоплатно, у власність держави; Не може застосовуватись до неповнолітніх. Важливою проблемою є відсутність визначеного переліку майна, яке не може бути конфісковане. Так, у ч. 3 ст. 59 КК України зазначено, що перелік майна, що не підлягає конфіскації визначається законом України. Але, після пошуків «примарного» закону, єдине що відповідає критеріям пошуку - Додаток до КК України, який втратив чинність ще у 2016 році. Тож, фактично кодифікованого переліку майна, що не підлягає конфіскації не існує. Також у Кримінально-виконавчому кодексі України, а саме у ст. 49 зазначено, що конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Але і у КВК України визначено, що перелік такого майна визначений Законом, якого фактично не існує. Тому, для вирішення даної проблеми є два варіанти: внести зміни до КК України та КВК України та прибрати посилання на закон якого не існує, або ж розробити актуальний перелік майна, яке не підлягає конфіскації та закріпити його на законодавчому рівні. Спеціальна конфіскація майна Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація, як і конфіскація майна, полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави грошей, цінностей та іншого майна. Але, мета застосування, підстави застосування, майно що підлягає спеціальній конфіскації містить значну різницю у порівняні з конфіскацією майна. Метою спеціальної конфіскації майна є не покарання, а створення умов, що унеможливлюють отримання економічної вигоди від вчинення кримінального правопорушення. Спеціальна конфіскація застосовується за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, ч. 2,3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. ст. 204, 209-1, 210, ч. ч. 1, 2 ст. ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, ч. ч. 1, 2 ст. 300, ч. 1 ст. ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. ст. 363-1, 264-1, 365-2 КК України. Правовими підставами призначення цієї конфіскації є: обвинувальний вирок суду; ухвала суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвала суду про застосування примусових заходів медичного характеру; ухвала суду про застосування примусових заходів виховного характеру. У випадках, коли об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі: ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду, постановленої в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Важливо, конфіскації підлягає вищезазначене майно навіть якщо воно частково або повністю перетворене в інше майно, в такому випадку конфіскації підлягає перетворене майно. Ще однією відмінною рисою конфіскації майна від спеціальної конфіскації є те, що остання може бути застосованою навіть якщо суб’єкт вчиненого кримінального правопорушення не досягнув віку кримінальної відповідальності. Також ст. 96-2 КК України встановлено заборону конфіскації до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Спеціальній конфіскації не підлягає майно, що належить особі на праві спільної сумісної власності, якщо інший співвласник (співвласники) не знали та не могли знати про незаконне використання такого майна. Ця позиція неодноразово сформована Верховним Судом, для прикладу, у постановах від 09.04.2020 у справі № 676/2199/19 та від 01.12.2020 у справі № 520/16693/15-к. Тобто спеціальна конфіскація майна — це захід примусу, який має не каральний характер, та застосовуються до грошових коштів, цінностей та іншого майна, які використовувалися для вчинення злочину або ж були набуті внаслідок злочину. Рішення Конституційного суду №1-р/2022 від 30.06.2022 Після доповнення Кримінального кодексу України ст. ст. 96-1, 96-2, тобто статтями що стосуються спеціальної конфіскації, постало питання правової визначеності та законності застосування даної конфіскації. У зв’язку з чим Конституційний суд розглянув подання 47 депутатів Верховної ради України, щодо визнання неконституційними ст. ст. 96-1, 96-2 КК України. Основними аргументами вищевказаного є: за своєю правовою суттю інститут спеціальної конфіскації, хоча і відноситься до інших заходів кримінально-правового характеру, фактично, поряд з конфіскацією, є ще одним видом покарання за злочин; наявність у Кримінальному кодексі України такого неконституційного інституту, як спеціальна конфіскація, нівелює конституційні гарантії непорушності права приватної власності. У своєму рішенні від 30.06.2022 Конституційний суд дійшов висновку, що застосування спеціальної конфіскації припиняє не право власності або право добросовісного володіння майном, а незаконне та недобросовісне володіння, тимчасово набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння. Як наслідок, Конституційний суд визнав ст. ст. 96-1, 96-2 КК України такими, що відповідають Конституції України. Зрештою варто відзначити, що незважаючи на велику різницю між конфіскацією та спеціальною конфіскацією майна, вони мають суттєвий вплив на боротьбу з економічними, корупційними та іншими кримінальними правопорушеннями, але водночас їх застосування потребує дотримання балансу для захисту від незаконного позбавлення права власності.
08 листопада 2024, 17:27