Ще кілька років тому термін «комплаєнс» був в Україні майже невідомий, але за кілька років буквально на очах ситуація суттєво змінилася. Етика бізнесу стає неодмінною складовою ділової культури нашої країни. Не можна сказати, що раніше на вітчизняних підприємствах комплаєнс був повністю відсутній. Перевірка контрагентів, оцінка ризиків не етичної поведінки робітників, запобігання конфліктам інтересів - бізнес підсвідомо розумів, що ця діяльність є необхідною, та впроваджував окремі політики і процедури. Але дії не були системними. Повноцінна комплаєнс-система має ту перевагу, що надає інструменти для системного розв'язання проблем організацій, побудовані на досвіді тисяч компаній по всьому світу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Українські компанії, котрі шукали міжнародного фінансування та намагалися отримати доступ до відповідних інституцій, швидко зрозуміли, що одного бізнес-плану інвесторам недостатньо. Вони хочуть бачити докази того, що компанія веде бізнес в етичний та прозорий спосіб. Оскільки відсутність антикорупційних політик, політик запобігання конфлікту інтересів чи якісних процедур перевірки контрагентів могли у будь-який момент призвести до суттєвих проблем як із державою, так і з банальним шахрайством з боку підрядників і постачальників, інвестори намагалися захистити свої гроші та вимагали від потенційних партнерів відповідального ставлення до комплаєнс-складової. Такі ж ризики несло й неетичне ставлення керівництва до працівників, що могло розвалити бізнес зсередини. Але ще більшим за фінансові втрати ризиком для інвестора є репутаційний від вкладання грошей у «брудний» бізнес.
Попит на комплаєнс у бізнесі поступово формувало й українське антикорупційне законодавство, у якому з'явилася ціла низка вимог щодо антикорупційних дій як з боку державних компаній, так і у приватному секторі. Поява Антикорупційного суду, законодавче заснування інституту викривачів та інші зміни на рівні держави змушують український бізнес приділяти все більше уваги побудові стратегій доброчесності та прозорості.
Не слід зневажати також значення побудови репутації компанії, яка в сучасному світі стала не просто красивим словом, а перетворилася на справжній бізнес-актив, здатний приносити реальний прибуток. Численні дослідження свідчать, що для українського споживача репутація компанії стала вагомим фактором у прийнятті рішення про покупку й, відповідно, ефективною зброєю компанії у конкурентній боротьбі.
Комплаєнс, як і багато інших елементів сучасного менеджменту організацій, прийшов в Україну разом з міжнародними компаніями. Етичні стандарти та політики, що складали основу бізнесу великих міжнародних концернів, ставали вимогами і для їх українських відділень. Але реалії та законодавство кожної країни потребують від комплаєнс-систем більшого чи меншого ступеню адаптації. Ядро основоположних принципів компанії залишається незмінним, але культурні особливості, поведінкові моделі робітників, законодавчі особливості та специфічні ризики потребують від комплаєнс-системи гнучкої адаптації. В іншому випадку така система буде просто неефективною і не виконуватиме покладених на неї завдань.
Необхідність адаптувати комплаєнс-системи, а також впроваджувати їх в українських реаліях, забезпечувати виконання та контролювати результати сформувала потребу в профільних спеціалістах - комплаєнс-офіцерах. Вони мали бути озброєні, з одного боку, світовою теоретичною базою, з іншого - мали добре розумітися на українському законодавстві та особливостях культурного бекграунду українських робітників, їхніх поведінкових моделях. У процесі роботи нових спеціалістів почав накопичуватися й специфічний український досвід функціонування комплаєнс-систем.
Але часто досвід у побудові комплаєнс-систем та кейси їх успішного функціонування - це не те, чим одні компанії готові ділитися з іншими. Цей досвід тісно пов'язаний з вирішенням дуже делікатних щодо репутації компанії ситуацій. Тому для розповсюдження ідей комплаєнсу наявність комерційних компаній, що його активно впроваджують, є недостатньою.
В Україні, як раніше в інших країнах світу, основним локомотивом ідей комплаєнсу є незалежні міжнародні організації та бізнес-асоціації. Зацікавлені в оздоровленні бізнес-клімату в країні міжнародні фінансові інституції розпочали активну просвітницьку та методологічну діяльність. У 2017 р. з'явилася перша бізнес-асоціація, що має на меті просування ідей та методологічної бази комплаєнсу та доброчесності - Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу (UNIC), яка об'єднала понад 50 українських та міжнародних компаній різного розміру та з різних галузей. Мережа не тільки об'єднала досвід світовий та провідних спеціалістів України, але й надала учасникам доступ до ефективних комплаєнс-інструментів. Започаткований Мережею щорічний Тиждень доброчесності став потужним засобом просування ідей та методик комплаєнсу. У 2020 р., під час пандемії COVID-19 Мережа також застосувала сучасні онлайнові інструменти комунікації та започаткувала абсолютно відкриту освітню платформу UNIC, де досвід кращих спеціалістів з комплаєнсу став доступним для широких бізнес-кіл України.
Зараз навіть невелика компанія, що не має достатньо ресурсів для залучення зовнішніх експертів чи утримання власного спеціаліста з комплаєнсу, має можливість безкоштовно отримати професійну підтримку у побудові комплаєнс-системи. Це стало можливим завдяки діяльності потужних міжнародних організацій, таких як ЄБРР, OECD, ПРООН, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та інших. Поступово, але невпинно бізнес-клімат в Україні змінюється, і зараз виграють ті, хто знаходиться на передньому краї цих процесів.