21 квітня 2019 року набув чинності новий документ – Кодекс України з процедур банкрутства (далі – "Кодекс"), який буде введено в дію через шість місяців після набуття чинності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Новели Кодексу містять норми, які є принципово новими для українського законодавства і стосовно яких взагалі відсутня будь-яка практика правозастосування. Серед них є інститут "особистого банкрутства" - відновлення платоспроможності фізичної особи, виділений в окрему Книгу Кодексу.
Із набуттям чинності Кодексом кожна фізична особа, на яку поширюються норми Кодексу, зможе, за наявності відповідних підстав, ініціювати відкриття справи про свою неплатоспроможність, спробувати реструктуризувати свої борги, а у випадку неуспішності реструктуризації, - бути визнаною банкрутом та погасити власні борги, розрахувавшись за частину з них наявним майном.
Особливістю українського підходу до відновлення платоспроможності фізичних осіб є те, що розпочатися відповідна процедура може виключно з ініціативи такої фізичної особи із дотриманням низки визначених у Кодексі умов.
У випадку, коли суд відкриє провадження у справі про неплатоспроможність, припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника, та вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
У той же час боржнику слід знати і про достатньо суттєві обмеження, які торкнуться його у цьому випадку, а саме:
- Розпорядження майном обмежується. Будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника (у тому числі здійснення корпоративних прав та реалізація майнових прав) здійснюються виключно в порядку, передбаченому Кодексом (за згодою розпорядника майна).
- Під загрозою визнання недійсними будуть укладені угоди боржника. Це стосується як правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство, так і правочинів, вчинених раніше – протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство. Під загрозою опиняться, наприклад, правочини дарування, а також договори із заінтересованими особами (юридичні особи, учасником чи засновником яких є боржник; юридичні особи які ним контролюються; особи, які перебувають у родинних стосунках із боржником, інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими).
- Інші обмеження прав. Кодекс запроваджує встановлення певних зобов’язань та обмежень для боржника, зокрема, але не обмежуючись: зобов’язання письмово повідомляти іншу сторону про свою неплатоспроможність під час укладання окремих видів договорів та визначення боржника особою, що не має бездоганної ділової репутації. Зауважимо при цьому, що Кодекс не розкриває поняття "ділова репутація" чи "бездоганна ділова репутація", а також не дає відсилань на інші нормативні акти стосовно їх змісту.
Отже, використовувати норми Кодексу слід тільки після ретельного аналізу всіх позитивних і негативних аспектів інституту особистого банкрутства для конкретного приватного інвестора.