Кіберсквотинг (комп’ютерний злочин) — це протизаконна діяльність, що полягає у реєстрації, використанні та пропонуванні до продажу доменного імені з несумлінним наміром отримати прибуток від паразитування на гудвілі або торговій марці, яка належить іншій особі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Галузевий кіберсквотинг — реєстрація доменів за назвою видів діяльності, товарів, послуг тощо.
Брендовий кіберсквотинг — реєстрація доменних імен, що містять популярні товарні знаки, фірмові найменування, тобто засоби індивідуалізації, охоронювані законом.
Іменний кіберсквотинг — реєстрація доменів, що збігаються з прізвищами знаменитих людей.
Географічний кіберсквотинг — реєстрація доменних імен у вигляді географічних назв (міста, місцевості, країни, острова тощо).
Захисний кіберсквотинг — реєстрація легальним власником популярного сайту (товарного знаку) доменних імен близьких, співзвучних, схожих, зв’язаних за змістом з його власним доменним ім’ям.
Тайпсквотинг — реєстрація доменних імен, близьких за написанням з адресами популярних сайтів у розрахунку на помилку частини користувачів.
Визначення кіберсквотингу та його можлива кваліфікація й класифікація мають досить суттєві «рамки». Так, кіберсквотинг можна вважати як однією з можливостей для легального бізнесу, так і підставою для виникнення спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності чи навіть притягнення до кримінальної відповідальності.
У сучасних реаліях доменне ім’я є своєрідною «візитівкою» бізнесу, а вдале його використання дозволяє суттєво збільшити як прямий потік клієнтів, так і арбітраж трафіку, спрямований на веб-сайт. Однак важливим є й захист доменного імені від можливих посягань. Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зокрема його ст. 16 певним чином врегульовано способи захисту доменного імені у випадку реєстрації відповідної торгової марки: «Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах торгових марок та позначень, вказаних у п. 5 ст. 16 цього Закону».
Для себе виділила декілька типових справ про захист доменних імен. У першу чергу, для розробки дієвої тактики та стратегії захисту від кіберсквотингу необхідно проаналізувати та кваліфікувати дії кіберсквотерів та їх мету, а також визначити юрисдикцію правовідносин, що прямо залежить від доменної зони.
З точки зору сучасної юридичної науки кіберсквотинг можна розуміти як порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, комерційні (фірмові) найменування, об’єкти авторського права тощо, а також на самі доменні імена та ряд інших об’єктів, які не є об’єктами права інтелектуальної власності (наприклад, ім’я фізичної особи), вчинене шляхом недобросовісної реєстрації доменного імені, що містить позначення, яке є тотожним (схожим) з охоронюваним об’єктом (його частиною). Таким чином, цілком допустиме здійснення правового захисту як у судовому порядку через подання позовів про захист права інтелектуальної власності (звісно, за наявності усіх необхідних можливостей для такого захисту), так і шляхом проведення досудового врегулювання спору.
Окремим випадком слід розглядати явно протиправні дії, які мають за мету вчинення злочину. Так, дії осіб, які «захопили» доменне ім’я, можуть бути кваліфіковані за нормами ст. 299 Кримінального кодексу України «Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару»:
1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, — караються штрафом від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, — караються штрафом від 3000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Дії, передбачені ч. 1 та 2 цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, — караються штрафом від 10000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.
Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі — якщо її розмір у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі — якщо її розмір у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Звісно, кваліфікація кіберсквотингу саме за ст. 229 Кримінального кодексу України потребує якісного правового аналізу дій можливих зловмисників, який може бути зроблений лише професіоналами з відповідною компетенцією, адже самого лише «захоплення» доменного імені недостатньо для того, щоб вважати такі дії кримінально караними. Зазначений злочин має матеріальний склад, що означає необхідність настання наслідків у вигляді матеріальної шкоди та визначення її розміру.
В окремих випадках бізнес може стати навіть жертвою вимагання кіберсквотерів, які за «відступ» зареєстрованого ними доменного імені, тобто за ненанесення шкоди охоронюваним законом інтересам потерпілого вимагають грошові кошти чи здійснення інших дій майнового характеру. Такі явно протиправні дії можуть бути кваліфіковані правоохоронними органами відповідно до положень ст. 189 Кримінального кодексу України «Вимагання»:
1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), — караються обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, — карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.
3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, — карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане з заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, — карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
Підсумовуючи, можна визначити кілька можливих засобів правового захисту від кіберсквотингу, зокрема:
- досудове врегулювання можливого спору та медіація;
- судове вирішення спірних правовідносин та захист прав;
- підготовка, документування та супровід кримінально-правової кваліфікації дій зловмисників та захист прав потерпілих.