З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України питання соціального забезпечення сімей військовослужбовців стало одним із ключових пріоритетів і напрямів роботи серед адвокатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Особливе значення з погляду піклування держави про сім’ї ветеранів мають родини захисників України, які зникли безвісти при відсічі й стримуванні збройної агресії росії проти України під час дії воєнного стану.
Розуміючи важливість підтримки цих родин, 27 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України №2491-IX «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації», яким надано право на відстрочку жінкам і чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідні (повнорідні, неповнорідні) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Крім цього, починаючи з 2016 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 продовжував діяти Порядок виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який надавав можливість сім’ям зниклих безвісти військовослужбовців отримувати грошове забезпечення захисника України на період, коли він пропав безвісти.
Не менш актуальним стало це питання і після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №168 від 28 лютого 2022 року, яка передбачає нарахування військовослужбовцю додаткового грошового забезпечення за період, коли він є зниклим безвісти (безвісно відсутнім).
Отже, соціальне забезпечення сімей зниклих безвісти військовослужбовців виглядало соціально справедливим та адекватним, адже сім’я захисника мала засоби для існування (особливо у випадку, якщо військовий є основним годувальником у родині) та мала гарантії щодо відстрочки від мобілізації інших військовозобов'язаних у родині до повернення військовослужбовця.
Водночас 16 травня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №560, якою затверджено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Цією Постановою також було затверджено порядок надання відстрочки від мобілізації та імперативний перелік документів для отримання відстрочки, зокрема отримання відстрочки близькими особами зниклих безвісти.
Отже, згідно з нормами новоприйнятої Постанови №560 такими документами є:
1. Документи, що підтверджують родинні зв’язки (зокрема посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни).
2. Рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.
Варто зазначити, що до ухвалення Постанови №560 практика роботи із ТЦК і СП показувала, що для отримання відстрочки члену сім’ї зниклого безвісти військовослужбовця достатньо було надати документи, що підтверджують родинні зв’язки, а також сповіщення із ТЦК і СП про зниклого безвісти захисника.
Отже, у випадку, якщо близький родич заявника пропав безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану, для отримання права на відстрочку від мобілізації, починаючи з 16 травня 2024 року, родичу необхідно отримати рішення суду про визнання військовослужбовця зниклим безвісти за особливих обставин у порядку цивільного судочинства.
Водночас згідно із абз. 8 ч. 15 розд. ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, рішення суду про визнання особи у встановленому законом порядку безвісно відсутньою або оголошення її померлою є підставою для виключення останньої зі списків особового складу її військової частини (із дня набрання законної сили рішення суду).
Крім цього, відповідно до положень згаданого Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, члени сім’ї зниклого безвісти військовослужбовця мають право на виплату грошового забезпечення від держави до визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше, ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (установи, організації).
Так, визнання судом військовослужбовця безвісно відсутнім є підставою для виключення його зі списків особового складу його військової частини і відповідно позбавлення членів його сім’ї права на виплату його грошового забезпечення.
Тобто реалізація членами сім’ї свого права на одержання грошового забезпечення від держави та одночасне отримання відстрочки від мобілізації є неможливою згідно з положеннями Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року.
Водночас до запровадження вказаних змін Кабінетом Міністрів України отримання грошового забезпечення та відстрочки було усталеною практикою у ТЦК та СП.
Отже, з набранням чинності Постановою №560 сім’ї зниклих безвісти захисників України стають перед вибором — отримати грошове забезпечення зниклого військовослужбовця або встановлену законодавством відстрочку від мобілізації.
З огляду на те, що перелік документів для отримання відстрочки не врегульований на рівні закону, вказані нововведення Постанови №560 викликають питання щодо доцільності звуження соціальних гарантій для сімей військовослужбовців, які захищають нашу державу від агресії рф, особливо враховуючи нестабільність і невизначеність, зумовлену умовами воєнного стану.