Починаючи з 28 квітня, набирає чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який передбачає собою нову процедуру здійснення фінансового моніторингу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Хто саме уповноважується здійснювати фінансовий моніторинг?
Даний закон виділяє суб'єктів первинного та державного рівнів, котрі наділяються повноваженнями щодо здійснення фінансового моніторингу.
Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є абсолютно всі суб'єкти господарювання, що надають фінансові послуги на території України; оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій; суб’єкти аудиторської діяльності; бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріуси; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги; особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами; суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна; суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; суб’єкти господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор; постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.
Суб’єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (Державна служба фінансового моніторингу), Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трасформації України.
Що саме зобов’язані здійснювати суб’єкти первинного фінансового моніторингу?
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані: стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, призначити відповідального працівника за здійснення фінансового моніторингу, здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів, забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта, повідомляти спеціально уповноважений орган про: порогові фінансові операції; підозрілі фінансові операції; про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта.
Які функції покладені на адвокатські бюро та юридичні компанії?
Що стосується адвокатських бюро, юридичних компаній, то вони зобов'язані здійснювати фінансовий моніторинг, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла; купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав; управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта; відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними; створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
Нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу
Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн. Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, фінансова операція на суму 400 000 грн (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак: 1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; 2) фінансові операції з публічними діячами; 3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон; 4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
Запровадження механізму належної перевірки
Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе: 1) ідентифікацію та верифікацію клієнта; 2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта; 3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; 4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями); 5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
Виявлення кінцевих бенефіціарних власників
Як відомо на даний момент банки при виявленні бенефіціарів клієнта покладаються на надану клієнтом структуру власності та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг значно посилює вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарних власників. З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника, окрім отримання від Клієнта структури власності та витягу з ЄДР:
1) щодо трасту (інших юридичних утворень) встановлює осіб, які здійснюють вирішальний вплив на його діяльність (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);
2) має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;
3) має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.
Окрім того, важливим нововведенням є те, що у разі розбіжностей між даними в ЄДР та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою у результаті здійснення належної перевірки клієнта, Законом про фінансовий моніторинг покладено обов'язок на суб'єкта первинного фінансового моніторингу повідомляти Державну службу фінансового моніторингу.
Відповідальність за неналежне здійснення фінансового моніторингу
За несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн.
Водночас Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:
1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн;
2) для інших суб'єктів - двократний обсяг вигоди, одержаної внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.
Також при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю суб'єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами.