Чи потрібен адвокату платіжний термінал? Відповідь надав суд

Використання електронних платіжних засобів (зокрема, банківських карток) – це сучасно й зручно. Зручно пересічним громадянам і… контролюючим органам. Тому законодавство (ст. 38 Закону України від 30.06.2021 р. № 1591-IX «Про платіжні послуги») зобов’язує суб’єктів господарювання, які провадять торговельну діяльність чи надають послуги населенню (у Законі їх названо торговцями), забезпечити можливість здійснення розрахунків за допомогою платіжного терміналу чи іншого платіжного пристрою. За порушення цієї законодавчої вимоги передбачено адміністративну відповідальність (ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

До торговців згаданий Закон відносить і осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Тож, скориставшись інформацією, що надійшла від органу місцевого самоврядування, та правом, наданим пп. 80.2.2 Податкового кодексу України, представники податкового органу завітали із фактичною перевіркою до адвоката, який отримав гонорар у готівковій формі, надавши клієнту довідку, написану ним самим у довільній формі. В результаті перевірки склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 163-15 КУпАП, тобто, за відсутність платіжного терміналу. І хоча сума штрафу не надто велика — 3 400 грн, адвокат звернувся до суду.

На відміну від податківців суди, як випливає зі змісту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 р. у справі № 569/19455/24, розглянули питання ширше – у контексті законодавчого врегулювання готівкових та безготівкових розрахунків, а також зважили на особливості адвокатської діяльності. До аналізу норм Закону «Про платіжні послуги» суди долучили аналіз вимог Законів України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та від 05.07.2012 р. № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, висновок суду: вимоги щодо здійснення готівкових розрахунків через РРО або за допомогою платіжного терміналу поширюються на суб’єктів, які здійснюють розрахунки «у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Законодавство не містить визначення поняття «сфера торгівлі, громадського харчування та послуг», натомість спеціальний «адвокатський» Закон не дає підстав стверджувати, що адвокатська діяльність належить до вказаних сфер. Не передбачає зазначений Закон і того, що адвокат – фізична особа при наданні юридичних послуг прирівняний до торговця. Терміни, використані в Законі № 265/95-ВР (товар (послуга), покупець, продавець, ціна), за суттю та формою не відповідають термінології, яку застосовують у спеціальному законі, яким є Закон № 5076-VI (правнича допомога, клієнт, адвокат, гонорар). Зауважимо, Постанова суду набрала законної сили з дати прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Варто додати, що у цій же Постанові суд акцентував увагу на трьох важливих моментах, безпосередньо не пов’язаних із наявністю чи відсутністю терміналу, проте важливих у контексті аналізованого питання:

• особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не є суб`єктами господарювання, а відтак на них не поширюється дія Закону № 265/95-ВР;

• статтею 178 Податкового кодексу визначено порядок оподаткування доходів від незалежної професійної діяльності, який не передбачає обов`язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та / або безготівкових розрахунків;

• позаяк жоден законодавчий чи нормативний акт не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, а також не визначає порядок здійснення розрахунків клієнтів із адвокатом, останній може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ – квитанцію, довідку тощо. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 р. (справа № 727/4597/19).

Те, що документ про отримання коштів може бути оформлено у довільній формі, підтверджують і самі податківці, про що свідчить відповідь на запитання, розміщена на офіційному сайті Державної податкової служби України, у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 109 «Порядок застосування РРО та / або ПРРО»,  підкатегорія 109.03 «Суб’єкти господарської діяльності, які мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО»). До речі, за своєю суттю і навіть формулюваннями ця відповідь нагадує правовий висновок Верховного Суду.

Можна припустити, що податківці ініціюватимуть зміни до законодавства, аби змусити адвокатів та інших осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, використовувати РРО та платіжні термінали. Проте наразі зазначені особи можуть отримувати готівку на законних підставах.