А ви знали, що законність статків, набутих посадовцями з грудня 2019-го, тепер потрібно буде доводити зокрема і самим посадовцям? І якщо не вийде довести - майно цілком може бути стягнуто в дохід держави? Це стало можливим завдяки впровадженню у Цивільний процесуальний кодекс нового інструменту - "цивільної конфіскації". В його правових особливостях розібрався адвокат Bihus.Info Євген Воробйов.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
31 жовтня 2019 року Цивільний процесуальний кодекс України було доповнено 12-м розділом, що відповідає за особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Якісне запровадження цього інструменту може стати прогресивним кроком в розвитку антикорупційної політики в Україні. "Цивільна конфіскація" у різних формах працює у більшості Європейських держав та провідних країн світу, наприклад, схожий інструмент є у Великобританії, США, Австралії, Канаді, Італії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Словенії, Швейцарії, Філіппінах.
Що це означає?
Такі зміни дають можливість прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (у виключних випадках прокурорам Офісу Генпрокурора) звертатись до Вищого Антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. При цьому, кримінальний процес в цій справі може бути завершений (наприклад, за відсутності доказів), однак якщо фігуранту не вдасться довести законність активів в рамках цивільного процесу - за певних умов їх зможуть конфіскувати в дохід держави.
Що зміниться?
На відміну від кримінального процесу, в якому прокурори та слідчі мають доводити вину (тобто невідповідність статків доходам), та існує презумпція невинуватості, цивільний процес будується на принципі змагальності, а тому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи. Тобто не лише прокурори мають доводити вину, а й фігурант також змушений пояснити походження коштів, тобто довести їхню законність.
Оптимізму додає і те, що розглядати подібні справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави буде Вищий антикорупційний суд, створений з дотриманням всіх міжнародних стандартів, що в свою чергу, дає надію на неупереджений розгляд таких справ.
Які умови подання такого позову?
Позов може бути пред’явлено на активи, якщо:
1) такі активи набуті після 28.11.2019;
2) Різниця між їх вартістю і законними доходами відповідача у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день набрання чинності цим законом (станом на 28.11.2019 - від 1 003 500 грн), але не перевищує межі, встановленої ст.3685 КК (незаконне збагачення), а саме 6 292 000 грн);
3) Різниця між вартістю активів і законними доходами відповідача у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а кримінальне провадження за ст.3685 КК, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пп.3, 4, 5, 8, 10 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу і пройшли строки на оскарження постанови про закриття кримінального провадження.
"З юридичної точки зору, це дуже важливий момент, оскільки цей інструмент змінює підхід доведення щодо походження активів. Адже коли є кримінальне провадження, то всі заходи та процес доведення здійснюється за правилами кримінального процесуального кодексу України - а саме обов’язок доказування у кримінальному процесі щодо певної особи покладається на слідчого, прокурора, тобто застосовується презумпція «поза розумним сумнівом», оскільки всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
В той же час, коли ми говоримо про цивільний процес, до якого віднесено згаданий інструмент, то тут застосовується цивільна презумпція "існування розумних підстав вважати", оскільки відповідно до ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільний процес будується на принципі змагальності, а тому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень".
Кожен громадянин може долучитися до реалізації цього інструменту правоохоронними органами. Адже до Закону України "Про запобігання корупції", та КПК України введено поняття викривач. Викривачу надається можливість в усній або письмовій формі повідомити Національне агентство з питання запобігання корупції, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне антикорупційне бюро про корупційне кримінальне правопорушення наприклад за ст.3685 КК – незаконне збагачення.
Роль НАЗК в процесі "цивільної конфіскації"
В Україні наразі відсутні прецеденти в кейсах цивільної конфіскації, однак юристи Bihus.Info з’ясували, що уповноважені члени НАЗК також можуть бути діючими особами в цьому процесі. Зокрема, якщо після повної перевірки декларації і висновку про необґрунтованість активів, суб’єкт декларування у 10-денний строк не надає письмових пояснень чи доказів, чи надає їх не в повному обсязі (у тому числі якщо надані докази не спростовують висновок про наявність ознак необґрунтованості активів) уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж п'яти робочих днів складає відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак необґрунтованості активів у двох примірниках.
Після погодження зазначеного висновку керівником структурного підрозділу його затверджує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі або у визначених законом випадках - Офісу Генерального прокурора. При цьому Голова або за його дорученням заступник Голови Національного агентства порушують перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.