Одним із найпоширеніших договорів у сфері авторського права є ліцензійний договір, істотні умови якого викладені у ст. 1109 ЦК України та ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX від 01.12.2022 р. (далі – по тексту Закон про авторське право).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сторонами ліцензійного договору є ліцензіар та ліцензіат.
Зазвичай ліцензіаром є суб’єкт авторського права, тобто особа якій належать майнові права на твір, зокрема виключне право дозволяти використання об’єкта авторського права (ст. 424 ЦК України).
Ліцензіатом є особа, яка здійснює використання твору.
За ліцензійним договором ліцензіар надає ліцензіату дозвіл (ліцензію) на використання твору в певній обмеженій сфері, до якої належать:
(1) визначені способи використання твору,
(2) строк використання твору,
(3) територія, на якій діє ліцензія.
За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може надати іншій особі субліцензію (ч. 4 ст. 1108 ЦК України). Ця згода ліцензіара прописується окремим пунктом у ліцензійному договорі.
Ліцензіат надає субліцензію на використання твору іншій особі (субліцензіату) на підставі субліцензійного договору в обсязі прав, що не можуть виходити за межі ліцензії, наданій ліцензіату за ліцензійним договором (ч. 3 ст. 50 Закону про авторське право).
Це означає, що за субліцензійним договором ліцензіат може передати субліцензіату способи використання твору, отримані за ліцензійним договором, на території, що не виходить за межи території, вказаної в ліцензійному договорі, на термін, що не перевищую термін, на який передані права за ліцензійним договором.
Потрібно зазначити, що при наданні субліцензії ліцензіат втрачає можливість використовувати твір у сфері використання твору, визначеній у субліцензії.
Щоб зрозуміти, що відбувається з правами при укладенні субліцензійного договору, зупинимося на такому прикладі.
Видавництво (ліцензіат) отримало від автора (ліцензіар) право на використання твору в друкованій та цифровій формі. За субліцензійним договором ліцензіат надав іншому видавництву (субліцензіату) субліцензію на використання твору в цифровій формі.
У цьому разі за ліцензіатом залишається тільки право використання твору в друкованій формі, а субліцензіат отримує право використання твору в цифровій формі.
Аналогом такої угоди може бути договір оренди приміщення, за яким орендар отримав право здавати приміщення в суборенду. Якщо орендар укладе договір суборенди, то приміщення займатиме не орендар, а суборендар.
Практика укладання субліцензійних договорів вказує на те, що більшість ліцензіатів не звертають уваги на можливу втрату прав на використання твору після підписання субліцензійного договору, продовжуючи використання творів у сфері дії субліцензії.
Для того, щоб не заплутатись з правами, переданими за субліцензійним договором, рекомендуємо ознайомитися з кількома прикладами передачі прав від ліцензіата до субліцензіата.
За ліцензією видавництву надані наступні способи використання твору:
- переробка, адаптація та інші подібні зміни твору;
- переклад твору з мови оригіналу на будь-яку мову;
- відтворення твору в оригіналі, переробці, перекладі у будь-якій формі;
- опублікування твору, тобто його поширення у будь-який спосіб розповсюдження або доведення до загального відома публіці;
- розповсюдження твору, тобто здійснення будь-якої дії, за допомогою якої оригінали твору або його примірники безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці способом першого продажу чи іншого першого відчуження примірників твору;
- доведення до загального відома публіці, тобто поширення твору прав шляхом (способами) публічного виконання, публічного демонстрування, публічного показу, публічного сповіщення, інтерактивного надання доступу.
Ліцензіат отримав права на використання твору на 5 років без територіальних обмежень.
Приклад субліцензії № 1.
Субліцензіат отримав способи використання твору в повному обсязі на 5 років на території України.
У цьому разі ліцензіат втрачає право використання твору на території України на 5 років, але зберігає всі права на використання твору в інших країнах світу.
Приклад субліцензії № 2.
Субліцензіат отримав право на переклад твору з мови оригіналу на будь-яку мову на 5 років без територіальних обмежень.
У цьому разі ліцензіат втрачає право на переклад твору з мови оригіналу на будь-яку мову на 5 років на будь-якій території.
Приклад субліцензії № 3.
Субліцензіат отримав права на відтворення твору в оригіналі, переробці, перекладі в друкованій формі та розповсюдження твору способом першого продажу чи іншого першого відчуження примірників твору на 3 роки на території України.
У цьому разі ліцензіат втрачає на 3 роки право відтворювати та розповсюдження твору в друкованій формі способом першого продажу чи іншого першого відчуження примірників твору на території України, але зберігає всі права на використання твору в інших країнах світу.
Приклад субліцензії № 4.
Субліцензіат отримав права на відтворення твору в оригіналі, переробці, перекладі в цифровій формі та доведення до загального відома публіці шляхом інтерактивного надання доступу до твору на 5 років без територіальних обмежень.
У цьому разі ліцензіат втрачає на 5 років права відтворення твору в цифровій формі та інтерактивного надання доступу до твору без територіальних обмежень, але зберігає всі права на використання твору в друкованій формі.
Розібравшись зі сферою використання твору за ліцензією і субліцензію, зупинимось на видах ліцензії (субліцензії).
Відомо, що в ліцензійному договорі вказується вид ліцензії: виключна, одиночна, невиключна (ст. 1108 ЦК України).
Якщо в ліцензійному договорі не вказаний вид ліцензії, то ліцензія вважається невиключною.
Потрібно зазначити, що вид ліцензії – це зобов'язання ліцензіара перед ліцензіатом щодо обмеження своїх дій з об'єктом авторського права.
За виняткової ліцензії ліцензіар зобов'язується не використовувати твори у зазначеній сфері та не надавати ліцензію третім особам на використання твору у сфері дії ліцензії.
При одиночній ліцензії ліцензіар зобов'язується не надавати ліцензію третім особам на використання твору у сфері дії ліцензії. У разі невиключної ліцензії ліцензіар не бере перед ліцензіатом вищезгаданих обмежень.
А чи є такі зобов’язання в ліцензіата перед субліцензіатом?
У зв’язку з тим, що ці зобов’язання бере суб’єкт авторського права, а ліцензіат не є таким суб’єктом, то ліцензіат не може брати перед субліцензіатом вищезгадані обмеження.
Отже, в субліцензіонному договорі вид субліцензії не вказується.