Цього року у всьому світі було опубліковано два звіти про порушення прав інтелектуальної власності та їх економічні наслідки. Особливу тривогу викликає зміст «Тенденцій у торгівлі контрафактною і піратською продукцією» Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і «Звіту про стан справ про порушення прав інтелектуальної власності», підготовленого EUIPO.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перше спостереження полягає в тому, що, незважаючи на стабільне або навіть рецесивне економічне зростання, обсяг контрафакції збільшився в період між 2014 і 2016 рр. порівняно з попереднім аналізом (2011/2013). В ЄС контрафактні товари наразі складають 6,8% імпорту або 121 млрд євро (135 млрд дол. США) на рік. У 2013 р. вони становили 5% імпорту, або 85 млрд євро.
Друге спостереження полягає в тому, що кримінальні мережі користуються відсутністю правозастосування в деяких державах і адаптують поширення своїх продуктів, використовуючи нові засоби зв'язку (інтернет, соціальні мережі тощо), канали поширення (транзит, вільні зони, невеликі посилки) і споживчі запити. Крім цього, окупність інвестицій висока, а накладені штрафи є низькими і не надають стримуючого впливу на фальшивомонетників, паркани і продавців.
Наслідки контрафакції є суттєвими - особливо з точки зору приблизно 468 000 робочих місць, втрачених в ЄС і продажів через контрафакцію, що дорівнює 92 млрд євро в рік у 2012-2016 рр. Боротьба з контрафакцією також є фінансовим тягарем для компаній, які захищають свої права. Ці витрати включають захист творінь і нововведень, наймання виділених співробітників правоохоронних органів, процедурні збори, витрати на зберігання і багато іншого.
Час діяти. Ці докладні звіти відображають масштаби цього явища, його поширеність і зростання, незважаючи на прийняті законодавчі заходи і ефективні інструменти, що надаються правовласникам - особливо в ЄС.
Зіткнувшись з такою ситуацією, деякі оператори - особливо малі та середні підприємства (МСП) - можуть відчувати спокусу відмовитися або навіть не захищати свої творіння та інновації і не реалізовувати стратегію боротьби з контрафакцією. Дозволити цьому статися не є рішенням, оскільки злочинці отримують вигоду від недбалості правовласників і національної влади.
Хоча європейське законодавство передбачає ряд заходів, які дозволяють правовласникам впроваджувати ефективні заходи контролю, не слід нехтувати лобіюванням властей.
Інституційне лобіювання. У цих двох доповідях також підкреслюється слабка участь деяких держав у боротьбі з контрафактною продукцією і зростаючий попит споживачів на неї. Легкий доступ до недорогих контрафактних продуктів вже не сприймається негативно, хоча попереднє дослідження EUIPO «Європейські громадяни та інтелектуальна власність: сприйняття, обізнаність та поведінка» показало, що 97% європейських споживачів вірили у важливість захисту прав інтелектуальної власності.
Корупція, відсутність судового реагування і стримування в результаті застосування санкцій сприяють безкарності «піратів» і сприйняття суспільством, яке викликає стигматизацію, - навіть при тому, що контрафакція зачіпає товари, призначені для здоров'я людини. Тепер, як ніколи раніше, ці соціологічні дані повинні спонукати економічних операторів чинити тиск на законодавчу, політичну і судову владу.
В Європі існує безліч асоціацій, що займаються захистом прав інтелектуальної власності та боротьбою з контрафакцією. Боротьба також включає освіту - особливо для молоді, - щоб гарантувати, що підробка визнається як небезпека для економіки і споживачів, а також для творців і винахідників.
Стандартизувати стратегії. Якщо немає стандартної стратегії боротьби з контрафакцією, то повинні бути прийняті основні превентивні заходи. Оскільки ЄС пропонує кілька інструментів для цього, рекомендується (при відсутності спеціалізованих команд) отримати підтримку від професіонала в галузі ІВ.
Наступні шість порад є заходами, які можна здійснити для реалізації стандартної стратегії боротьби з контрафакцією.
Встановіть цілі: на основі аналізу ринку, людських і фінансових ресурсів, обсягу контрафакції, країн, схильних до ризику, каналів поширення і методів.
Контракти: надійні контракти на виробництво, поширення і партнерські відносини для запобігання контрафакції та паралельного імпорту.
Захист прав інтелектуальної власності: в країні власника і країнах поширення, а також на територіях високого ризику. Дослідження 2019 р. показали, що Китай, Індія і Туреччина є основними виробниками конфіскованих контрафактних товарів.
Зареєструйте свої права в європейських або національних митних регістрах і, якщоможливо, в країнах-виробниках. Це спосіб для митниці дізнатися про захищені права, характеристики справжніх продуктів і мати можливість конфіскувати підозрюваний контрафактний продукт. У Європі портал ЄС щодо захисту прав інтелектуальної власності є ефективним інструментом, який забезпечує прямий зв'язок між правовласником, митницею і поліцією.
Закон: держатель прав повинен бути готовий діяти після захоплення як для захисту своїх прав, так і для посилення роботи органів влади. Відсутність реакції шкідлива і може призвести до відсутності інтересу з боку влади в захисті прав людини, що не діє.
Спілкування: інформація про адвокацію може служити стримуючим фактором для піратів і переконати споживачів у справжніх продуктах.
Вплив контрафакції на бізнес і економіку проявляється у втраті робочих місць, ринків, доходів і податків, а також у відсутності інтересу споживачів до товару або бренду. Захист і дії являють собою витрати для компаній з іноді невтішними результатами. Проте дослідження 2019 р. демонструють, що вони можуть втратити все, не вживши необхідних заходів по боротьбі з контрафакцією, і що будь-яка слабкість є джерелом підвищеного ризику з точки зору як іміджу, так і бізнесу.