Ім'я німецького філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца поставлено на карту в недавній суперечці між відомим печивом німецького виробника хлібобулочних виробів (компанією Бахлсен (Bahlsen)) та одним з найважливіших університетів Німеччини (Університетом Ганновера).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Leibniz (укр. Лейбніц) – торговельна марка печива, названого на честь Готфріда Вільгельма Лейбніца, яке виробляється німецькою компанією Бахлсен з 1891 р. (вже протягом 127 років!). Причина, через яку печиво має ім'я знаменитого німецького філософа та математика Готфріда Вільгельма Лейбніца, полягає в тому, що він значну частину свого життя прожив у Ганновері, де у липні 1889 р. була заснована компанія Бахлсен.
Варто зазначити, що це не єдиний випадок, коли продукти харчування називали на честь відомих історичних особистостей (близький приклад – моцарткугель). Засновником компанії «Hannoversche Cakesfabrik H. Bahlsen» був Герман Балсен. На чолі з онуком Вернером Балсеном компанія донині залишається під сімейним контролем.
Сучасна лінійка продукції під цією маркою налічує близько 15-ти найменувань, серед яких класичні Leibniz Butterkeks, варіант з какао Leibniz Kakaokeks, печиво з шоколадом Leibniz Choco, печиво Leibniz Zoo у вигляді фігурок тварин.
Оригінальний дизайн Leibniz Butterkeks не змінювався з моменту його появи. Печиво має прямокутну форму, на ньому надруковано «LEIBNIZ BUTTERKEKS», а по краях печива налічується 52 зубчики. Однак цей дизайн є похідним від дизайну печива Petit Beurre, створеного у 1886 р. французькою компанією Lefèvre-Utile. Печиво Leibniz Butter продається у більше ніж 50 країнах світу.
Компанія Бахлсен зареєструвала торговельні марки, що містять слово «Leibniz», для широкого спектра своїх хлібобулочних виробів з 1897 р., після того популярного звичаю в торгівлі, щоб назвати продукти харчування на честь знаменитих людей.
Університет Ганновера з 2006 р. почав називатися «Лейбніцький університет Ганновера» на честь його найвідомішого вченого.
До 2015 р. компанія Бахлсен та Університет мирно співіснували без жодних конфліктів. Проте коли Університет відкрив магазин подарунків під назвою «Лейбніц-магазин» та зареєстрував кілька доменних імен «Лейбніц-магазин», компанія Бахлсен відчула потребу захистити свої права на торговельну марку.
Наразі інтернет-магазин Університету не продає хлібобулочні вироби, але має особливий чай «Leibniz» та ігристе вино, що вказує доступність цих продуктів у місцевому магазині в Університеті. Продукти, які продаються в інтернет-магазині – це переважно товари мерчандайзингу (канцелярське приладдя, футболки та невеликі електронні гаджети).
На початковому етапі перемовин з врегулювання спору компанія Бахлсен запропонувала, щоб Університет перейменував магазин на «Uni Leibniz Shop», з метою усунення ризику сплутування з брендом бісквіта, але Університет не погодився з цим.
Справа тепер знаходиться на розгляді в обласному суді Гамбурга. Цей суд був обраний в обласному суді Ганновера у зв'язку з його особливим досвідом у питаннях торговельних марок. Цікаво подивитися, як розвиватиметься суперечка, адже буде розглянуто декілька аспектів закону про торговельні марки, які суд має взяти до уваги.
Одним з таких аспектів є репутація більш ранньої торговельної марки, а також питання про те, чи може компанія Бахлслен заборонити використання третьою стороною назви «Лейбніц» щодо продуктів, які конкретно не охоплюються його реєстраціями. Компанії Бахлсен необхідно буде продемонструвати, що таке використання надає несправедливу перевагу або негативно впливає на відмінний характер чи репутацію зареєстрованого знака.
Водночас у цьому конкретному випадку репутація імені «Лейбніц» є не лише результатом використання компанією Бахлсен торговельної марки для знаменитого печива. Це ім’я було знаменитим раніше, ніж Бахлсен його зареєструвала. Саме тому компанія обрала таку назву для своєї продукції. Можна вважати, що Університет використовує репутацію філософа, а не бісквіта, якщо компанія Бахлсен не зможе довести, що клієнти університетського магазину більш знайомі з бісквітом, ніж з філософом.