18 жовтня 2021, 16:34

Кому потрібна винахідницька діяльність в Україні?

Опубліковано в №19 (749)

Геннадій Андрощук
Геннадій Андрощук головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.е.н., доцент, судовий експерт

Важливість творчої та інноваційної думки для економічного прогресу і людства в цілому не потребує доведення. 18 вересня ц.р. ми в черговий раз відзначили День винахідника і раціоналізатора України. Від імені державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) привітав винахідників з професійним святом лише генеральний директор Андрій Кудін. Привітань від Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради вже декілька років поспіль немає, як і присвоєних до цієї дати почесних звань «Заслужений винахідник України» і «Заслужений раціоналізатор України».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Для України альтернативи інноваційному розвитку економіки немає, тому варто зупинитися на ключовій фігурі інноваційного процесу. Адже без інноватора, тобто винахідника, раціоналізатора ні про який інноваційний розвиток говорити не доводиться.

Україна в глобальному інноваційному індексі

У глобальному інноваційному індексі (ГІІ) за 2021 р. (Global Innovation Index 2021) Україна посіла 49-е місце, увійшовши до топ-3 країн економічної групи з високим інноваційним потенціалом разом з В’єтнамом та Індією. Нещодавно вона займала 43-тю позицію у ГІІ. Водночас входить у топ-20 країн за кількістю патентних заявок на $100 млрд ВВП за 2008 та 2018 р., займала 4-е місце за кількістю заявок на корисні моделі.

У рекомендаціях парламентських слухань «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти та науки» (10.04.2019 р.) констатується, що «в економіці України склалися вкрай несприятливі умови для винахідницької діяльності та використання винаходів. Винахідництво і раціоналізаторство втратили характер масового руху, що ускладнює розбудову економіки на інноваційній основі». В останні роки ця ситуація значно погіршилася. Розміри глобальної міграції кваліфікованих фахівців (зокрема, науковців і винахідників) неймовірно зросли та наразі сприймаються як серйозна загроза економічній безпеці та майбутньому багатьох держав.

Особливу роль в інноваційному розвитку економіки відіграють винахідники, оскільки вони є носіями технологій та ноу-хау, генерують знання, що здійснюють інноваційні перетворення в техніці й промисловості. Це ще раз підтверджує висновок із Закону Мерфі: «Залишені без втручання, події мають тенденцію розвиватися від поганого до гіршого».

У ст. 38 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», прийнятому 28 років тому, лише декларується, що «держава стимулює створення і використання винаходів (корисних моделей), встановлює винахідникам і особам, які використовують їх, пільгові умови оподаткування та кредитування, надає інші пільги відповідно до чинного законодавства України». А в дійсності нічого цього немає!

Соціальний портрет українського винахідника

Основну частину (94%) українських винахідників складають інженерно-технічний персонал та науково-педагогічні працівники з вищою освітою. 28% з них — жінки, 37,6% мають вік до 40 років, а 12,7% — пенсіонери. Середній вік винахідника становить 46,4 роки! Основи технічної творчості та інтелектуальної власності у школах та ВЗО не вивчають. Звідки ж узятися раціоналізаторам і винахідникам?

Середній строк розгляду заявок на винаходи до видачі патенту в Україні складає близько 2 років. Показник нібито непоганий. Та якщо проаналізувати, побачимо суттєві викривлення у винахідницькій діяльності. Кількість заявок на корисні моделі у 2,3 рази перевищує кількість заявок на винаходи, а кількість виданих патентів на корисні моделі у 3,2 рази більша, ніж виданих патентів на винаходи. Проте відомо, що патент на корисну модель видається без проведення експертизи по суті. Водночас протягом року майже 75% патентів національних власників втрачають чинність через несплату зборів за підтримку чинності патентів на винаходи і корисні моделі!

Частка заявок на винаходи від національних заявників-юридичних осіб становить 50,7%, тоді як іноземних — майже 96%. Це негативний наслідок дії прийнятої у 2007 р. постанови Кабміну, якою у 35 разів було збільшено розміри зборів за подання заявок і підтримку чинності патентів на винаходи і корисні моделі. Відтоді заявки почали оформляти переважно на корисні моделі і на фізичних осіб. Та замість того, щоб зробити належні висновки, Кабінет Міністрів України постановою № 496 від 12 червня 2019 р. знову підвищив збори у 4 рази для винаходів та у 12 разів — для корисних моделей. Такі дії спрямовані на знищення винахідництва.

Щодо впровадження нововведень

За даними Держстату, в економіці України використовується близько 4 тис. об'єктів промислової власності, в т.ч. 1,8 тис. винаходів (близько 7% від загальної кількості чинних патентів), 2,4 тис. корисних моделей (6%), 393 промислові зразки (4%). Отже, більшість захищених охоронними документами об'єктів патентного права (винаходів, корисних моделей, промислових зразків) у виробництві не використовуються і припиняють свій життєвий шлях відразу після розробки і отримання правової охорони.

Можна прогнозувати подальше падіння рівня винахідницької активності національних заявників та негативний вплив цього на інноваційний розвиток держави. Це вже підтверджують статистичні показники.

Як стимулюють винахідництво за кордоном

У США патентні збори (на рівні $30) залишалися незмінними протягом 70 років, гарантуючи, що практично будь-який громадянин може брати участь у промисловій революції. Дослідники відзначають, що «дешевий патентний закон Сполучених Штатів був і залишається секретом великого успіху цієї країни». Крім того, цей закон передбачає статус «мікропідприємства». Це може бути незалежний підприємець, у якого валовий дохід за рік менше трикратного середнього доходу сім'ї по країні, який раніше подавав не більш 4 заявок на патентування, не рахуючи заявки, права на які винахідник був зобов'язаний передати роботодавцеві. «Мікропідприємством» також можна вважати університет чи винахідника, зобов'язаного передати університету права на винахід.

«Мікропідприємство» у США має право на знижку в розмірі 75% з багатьох патентних зборів, які стягуються під час провадження по заявці на отримання патенту. Введено також зниження патентних мит (50%) для незалежних винахідників, некомерційних організацій і малих фірм. Додаткове мито не стягується, якщо винахід спрямований на захист навколишнього середовища, збереження енергії або боротьбу з тероризмом. Передбачена й можливість прискорення експертизи на підставі віку або стану здоров'я заявників. Разом з клопотанням про прискорену експертизу заявники, які досягли 65 років, представляють підтверджуючий документ — свідоцтво про народження або водійські права. Заявники, котрі посилаються на погане здоров'я, представляють довідку від лікаря в письмовому вигляді, що показує, що вони не здатні допомагати експерту на початковій стадії експертизи. Мита за клопотання з цих категорій заявників не стягуються.

Що заважає запровадити такий підхід в Україні? Байдужість і небажання! Хоча нам зовсім не завадило б переймати кращий зарубіжний досвід (США, Китай, Великобританія, Корея, Японія) прискореної експертизи заявок на винаходи. Для цього існують відповідні законодавчі підстави. Зокрема, ст. 6 Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» передбачає: «Для реалізації середньострокових пріоритетних напрямів державою запроваджуються заходи щодо: 2) першочергового розгляду заявок на винаходи, що відповідають середньостроковим пріоритетним напрямам загальнодержавного рівня». Проте ця норма тривалий час не виконується. Мінекономіки її не виконує, а профільний комітет Верховної Ради не контролює виконання.

Спеціальний режим оподаткування IP-Box

Необхідно запровадити спеціальний режим оподаткування доходів від об’єктів інтелектуальної власності (режим IP-Box). Такий механізм діє у багатьох інших країнах, включаючи Нідерланди, Великобританію, Ірландію, Люксембург, Словаччину, Францію та Угорщину. Він функціонує під різними назвами: Knowledge Development Box, Patent Box або Intellectual Property Box. Економічні механізми стимулювання, які застосовуються в цих країнах, полягають у запровадженні режиму оподаткування доходу від використання прав інтелектуальної власності зі зниженою ставкою (наприклад, у Великобританії 10%) або звільненні деяких з цих доходів від оподаткування (наприклад, 80% у Люксембурзі). IP-Box є елементом інноваційної політики розвитку, що функціонує в багатьох країнах, які орієнтуються на інновації як рушійну силу економіки.

Інноваційні ваучери

Цей інструмент інноваційної політики спрямований на стимулювання взаємодії між інноваторами, малими підприємствами і науковими організаціями. Ваучери видаються потенційним виробникам інноваційних товарів чи послуг і є важливим елементом державно-приватного партнерства у країнах ЄС. У Європі запроваджено 25 схем інноваційних ваучерів вартістю від 500 до 25 тис. євро. Реально працюють схеми використання ваучерів для надання підтримки малому та середньому бізнесу у придбанні послуг (науково-дослідні розробки, права інтелектуальної власності, тестування, інноваційний менеджмент тощо) у Німеччині, Бельгії, Австрії, Греції, Іспанії, Угорщині, Словенії та Кіпрі. В Україні інноваційний ваучер як інструмент стимулювання, зокрема, винахідництва та випуску інноваційного продукту не знайшов застосування.

Державна підтримка зарубіжного патентування — це вагомий стимул для здійснення наукових досліджень і розробок, підтримки експорту високотехнологічної продукції та забезпечення рівних умов конкуренції для українських компаній на світових ринках. Але за показником подачі заявок на винаходи за міжнародною процедурою (договір РСТ) Україна посідає лише 40-е місце. Низький рівень патентування українських винаходів за кордоном пояснюється відсутністю у заявників необхідного обсягу фінансових коштів. Тому вітчизняні компанії позбавляються можливості захистити виключні права за кордоном, що в результаті породжує нерівну конкуренцію на світових ринках.

Мінекономіки спільно з Міністерством освіти та науки України необхідно терміново запровадити організаційно-економічний механізм державної підтримки закордонного патентування винаходів, а також передбачити законодавчі санкції за порушення порядку закордонного патентування. Адже це питання економічної безпеки держави.

Раціоналізаторська діяльність

Раніше в Україні раціоналізаторство було найбільш масовим і ефективним (понад 70% в загальному економічному ефекті) видом технічної творчості й основою для його вищого рівня — винахідництва.

Регулювання раціоналізаторської діяльності має бути на законодавчому рівні, як це здійснено в Німеччині, Польщі, Молдові та інших країнах.  Відсутність нормативно-правового регулювання такого важливого об'єкта інтелектуальної власності, як раціоналізаторська пропозиція, не сприяє розвитку технічної творчості та активізації інноваційної діяльності. Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» відносить до творчих лише тих працівників і спілки, що діють у сфері культури та мистецтва. Це дискримінація стосовно товариств винахідників і раціоналізаторів, що має бути усунена. Комітету з питань економічного розвитку необхідно внести на розгляд ВРУ проєкт Закону України «Про раціоналізаторську діяльність». В одному з минулих скликань такий законопроєкт був внесений народними депутатами, прийнятий за основу, але так і не дійшов до другого читання.

Формування наглядової ради при НОІВ

В Україні функції НОІВ виконує Укрпатент, і це також створило інтригу. Згідно Закону, персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, і до її складу має увійти один представник громадських організацій представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Це посередники, а про головну фігуру — винахідника та представника Товариства винахідників і раціоналізаторів України в Законі не згадується.

Для прикладу звернемося до досвіду США. Місія Національної ради з розвитку американських інновацій (National Council for Expanding American Innovation), створеної при відомстві США з патентів і торгових марок (USPTO), — допомогти цьому відомству розробити комплексну національну стратегію щодо розширення участі в інноваційній екосистемі шляхом заохочення, розширення можливостей і підтримки всіх майбутніх новаторів. У результаті створено раду високого рівня, що складається з керівників промислових підприємств, представників академічних кіл та урядів, якій доручено допомогти в розробці національної стратегії розширення участі недостатньо представлених груп в інноваціях — як винахідників, так і підприємців і лідерів інновацій. До складу NCEAI входять, зокрема, президент ради директорів Об’єднаної асоціації винахідників Уоррен Таттл, незалежні винахідники Лонні Джонсон, Дін Камен.

Однією з головних проблем у пояснювальній записці до постанови Верховної Ради «Про проведення парламентських слухань «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні» названо нестабільність умов для винахідницької та раціоналізаторської діяльності. Як відреагували на це парламентарі-організатори парламентських слухань? Слова для виступу представникам Товариства винахідників і раціоналізаторів України на парламентських слуханнях не дали, хоча вони були заявлені. Не було серед виступаючих винахідників і раціоналізаторів, науковців-селекціонерів, вчених-економістів, представників з регіонів (виступали переважно кияни). Проте виступило аж 5 патентних повірених. Поговорили і розійшлися. Рекомендацій парламентських слухань немає, Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період 2020–2025 рр. і досі не прийнята.

Тому навряд чи можна погодитись зі словами головуючого: «Подякувати комітету за те, що вони спромоглися на високому рівні провести ці парламентські слухання, де кожному стейкхолдеру була надана можливість висловити свої побажання: і науковцю, і автору, і патентному повіреному, і володільцю інших прав інтелектуальної власності».

Висновки

Головна причина існуючих недоліків у справі підтримки інноваційної діяльності в Україні — відсутність політичної волі і контролю з боку уряду, відповідних міністерств, парламенту і профільних комітетів. Політична воля — це здатність політичного суб'єкта до послідовної реалізації поставлених цілей. Вона передбачає готовність брати на себе відповідальність за політичні рішення, піднятися над особистими і груповими інтересами в ім'я національних. Сподіваюсь, що представники відповідних міністерств і відомств зроблять відповідні висновки, а Комітет ВРУ з питань економічного розвитку, який зараз нібито опікується питаннями інтелектуальної власності, візьме це питання на парламентський контроль.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати