Вільна конкуренція між підприємствами розглядається як оптимальний засіб задоволення попиту і пропозиції в економічній системі інтересів споживачів та економіки загалом. Однак там, де існує вільна конкуренція, завжди можливі прояви недобросовісної конкуренції. Це явище спостерігалося в усіх країнах, у всі часи, незалежно від панування політичних чи економічних систем, адже тактика запозичення широко розповсюджена у світі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За даними дослідження, 9 з 10 європейських фірм у своїх дизайнерських розробках беруть за основу товари конкурентів; для половини фірм ці товари є джерелом ідей; 46% заявили, що пристосовують для себе товари конкурентів або їх вдосконалюють; 6% визнали, що просто копіюють ці товари.
Таким чином, навіть ті фірми, що не претендують на роль лідерів, можуть досягти непоганих результатів. Однак такий підхід має один недолік: пробитися у лідери у такий спосіб досить складно, а без власних оригінальних ідей та розробок взагалі неможливо. Однак ідеї та розробки можна запозичити. Візьмемо для прикладу одну з таких хрестоматійних, свіжих справ.
Антимонопольний комітет України оштрафував компанію Київхліб на 219 тис. грн за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції через дизайн упаковки торта, про що 06.12.2017 р. повідомила прес-служба АМКУ.
За інформацією Антимонопольного комітету, Київхліб використовував упаковку торта «Казковий ключик», схожу на оформлення упаковки торта «Золотий ключик» виробництва дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація Roshen», що могло призвести до змішування діяльності двох компаній.
Штраф у розмірі 219 тис. грн накладено АМКУ за «порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» – про це повідомляється на сайті комітету. Комітет підкреслив, що «Рошен» раніше почав використовувати це оформлення в господарській діяльності.
Ст. 4. Неправомірне використання позначень
Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів та періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання.
Системне тлумачення цієї статті дає підстави для висновку про те, що об’єктом посягання відповідного антиконкурентного правопорушення є ніщо інше як ділова репутація суб’єкта господарювання, недоторканність якої захищається законом. Зокрема, позначення, які мають статус об’єктів інтелектуальної власності (засобів індивідуалізації); позначення, які не охороняються законами про захист інтелектуальної власності; рекламні матеріали та інші атрибути бренду, що є носіями ділової репутації. Їх неправомірне (несанкціоноване правоволодільцем або законом) використання є посяганням на ділову репутацію у конкурентних відносинах.
Ідентифікація об’єкта цього конкурентного правопорушення є суттєвим з огляду на необхідність розмежування сфери правового регулювання конкурентного законодавства, законодавства про захист об’єктів інтелектуальної власності та законодавства про захист ділової репутації. Так, посягання на виключні права інтелектуальної власності або на ділову репутацію, яке відбувається поза межами конкурентних відносин та не створює конкурентних переваг для порушника, належить до сфери регулювання і захисту виключно відповідних інститутів цивільного законодавства. Якщо посягання має на меті або своїм результатом отримання конкурентних переваг, тоді такі дії необхідно кваліфікувати як антиконкурентне правопорушення.
Однак вказане не означає, що під час кваліфікації та розгляду справи за складом, який передбачений коментованою статтею, не повинно застосовуватися законодавство про охорону прав на засоби індивідуалізації (об’єкти інтелектуальної власності) чи про охорону ділової репутації.
Отже, об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері економічної конкуренції, які встановлюють та охороняють режим використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів та періодичних видань.
У «Київхліб» продовжують стверджувати, що упаковки різні та збираються оскаржувати рішення Антимонопольного комітету.
«У справі достатньо доказів, які свідчать про те, що порушення конкурентного законодавства відсутнє. Це дослідження судового експерта та незалежне опитування, проведене спеціалізованою маркетинговою компанією. Однак головним доказом є використання на упаковці продукції великого зображення власної торговельної марки «БКК», яка протягом багатьох років є добре впізнаваною покупцями. Це повністю спростовує висновки АМК щодо можливості змішування продукції компанії «Київхліб» з продукцією корпорації «Рошен». Окрім того, виносячи таке спірне рішення, АМК України перебрало на себе невластиві йому повноваження органу експертизи щодо встановлення факту подібності упаковок», – йдеться у повідомленні компанії «Київхліб».
Юридична служба підприємства повідомила, що «Київхліб» налаштований у правовому полі доводити незаконність рішення Антимонопольного комітету, відновлювати свої порушені права та ділову репутацію.
Хочеться побажати, колеги, вчіть матчастину!
Довідково
Roshen – один з найбільших у світі виробників кондитерських виробів, що випускає 450 тис. тонн продукції на рік. Компанія належить П. Порошенку. До складу корпорації входять фабрики в Україні, Литві, Угорщині та Росії. П. Порошенко, висуваючи кандидатуру в президенти України, обіцяв продати свій головний актив у разі перемоги на виборах, однак поки цього не сталося ─ продажем займається інвесткомпанія Rothschild, яка в умовах конфлікту на сході України не може знайти покупця.