У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, та Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 р. №2119-ІХ, в Україні введений та продовжує діяти воєнний стан.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до положень ст. 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Низка заходів, пов’язаних з запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, припала й на сферу виконавчого провадження. Так, Кабінет Міністрів невідкладно запровадив тимчасові (до припинення чи скасування воєнного стану) заходи у сфері виконавчого провадження, а саме:
- з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану фізичним особам дозволено здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 тис. грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 р. №198-р.);
- з метою забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна установлено мораторій (заборону) на виконання, у т.ч. в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором (постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 р. №187);
- з метою забезпечення розрахунків з населенням та бюджетом юридичним особам-боржникам дозволено здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти на яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно на виплату заробітної плати в розмірі не більше 5 мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника юридичної особи-боржника, а також на сплату податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 р. №212-р).
Водночас слід констатувати, що правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. Конституцією України передбачено, що порядок виконання судових рішень визначається виключно законами України (п. 14 ч. 1 ст. 92), а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (ст. 1291). А згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи зазначену специфіку регулювання сфери виконавчого провадження, Верховною Радою України прийнято Закон від 15.03.2022 р. №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», що набрав чинності 26.03.2022 р.
З урахуванням вказаних змін відповідно до п. 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»:
- до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором (перелік таких осіб, їх ознаки та виключення наведені в нормі);
- тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тис. грн;
- тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України юридичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації);
- визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;
- забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії російської федерації, у період такої окупації;
- за рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача — на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Зазначені зміни покликані якнайкраще забезпечити захист національних інтересів, життєдіяльність населення, а також розрахунки з населенням та бюджетом, що цілком виправдано. Разом з тим, вважаємо, що застосування обмежень у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором, буде ускладнене або взагалі неможливе, адже законодавець пов’язав неможливість застосування такого обмеження до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах, що може мати безліч інтерпретацій як в темпоральному, так і у змістовному розумінні. Крім того, як зазначено у висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної ради України на проєкт відповідного закону, окремі його положення розбалансують інтереси боржника та стягувача за виконавчими провадженнями. В першу чергу, мова йде про ситуацію, коли стягувачами за виконавчими провадженнями є фізичні особи, не пов’язані з державою-агресором. Вважаємо, що зазначені моменти має бути додатково врегулювано.
З урахуванням викладеного, в умовах правового режиму воєнного стану сфера виконавчого провадження зазнала суттєвих тимчасових змін, які слід застосовувати, виходячи з розуміння необхідності якнайшвидшого відвернення та припинення збройної агресії російської федерації проти України на шляху до нашої перемоги.