Нова правова професія приватного виконавця, перші представники якої розпочали свою роботу ще на початку осені минулого року, поступово стає звичною на ринку юридичних послуг як для компаній, так і для громадян. Всі вони, включно з Міністерством юстиції (як йдеться в офіційних заявах), чекають нових спеціалістів, які здатні якісно покращити процес виконання судових рішень.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: Перші пішли: як в Україні впроваджується приватне виконання
Станом на кінець 2017 р., за інформацією, нещодавно оприлюдненою Мін'юстом, в Україні вже працюють 80 приватних виконавців зі 123 осіб (тобто 65%) з тих, хто успішно склав іспити. Решта правників, припускаємо, перебувають у процесі старту своєї роботи після отримання омріяного посвідчення на котромусь із завершальних етапів (навчання роботі з реєстрами, внесення у реєстр тощо).
Після заявленої паузи (за потребою оновлення завдань через зміни у законодавстві й формування постійної кваліфікаційної комісії) та окремих змін у процедурі допуску до професії 29.01.2018 р. іспити на свідоцтва «приватників» поновилися. Маємо надію, що нові представники поступово входитимуть у нову професію.
Водночас в українських судах наразі тривають розгляди за позовами до Міністерства щодо процедури проведення іспиту від кандидатів у приватні виконавці, які мали такий досвід іспитів раніше, а також юристів, які вирішили скористатися можливістю доводити свою правову позицію в судових залах. Чи вплине це якимось чином на процедуру та екзамени нових кандидатів? «Юридична Газета» дізналася про перебіг справ та перспективи, а також спробувала з'ясувати у кандидатів, чи не передумали вони бути приватними виконавцями.
Право на перездачу, або знову про іспит 25.09.2017 р.
У матеріалі «Мін’юст vs приватні виконавці – 6:10 у першому таймі» у №45 (595) від 07.11.2017 р. «ЮГ» вже писала про низку позовів, поданих до суду на Міністерство юстиції, в тому числі щодо провального вересневого іспиту кандидатів у «приватники». За позовом одного з кандидатів Володимира Боєру, що надійшов на початку жовтня минулого року до Одеського окружного адміністративного суду, у справі №815/5203/17 наразі вже винесено рішення.
«У задоволені позовних вимог... відмовити повністю», – йдеться у рішенні у справі від 29.12.2017 р., яке доступне в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Нагадаємо, у позовній заяві кандидат просив, по-перше, визнати неправомірним та скасувати рішення Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців (далі — ТККПВ, Комісія), затверджене протоколом від 25.09.2017 р. №25, про відмову у видачі посвідчення приватного виконавця; по-друге, зобов’язати Міністерство юстиції України в особі ТККПВ допустити до складання кваліфікаційного іспиту приватного виконавця відповідно до Порядку допуску до професії приватного виконавця в редакції від 30.06.2017 р.
«У задоволенні позову суд відмовив у зв'язку з тим, що я все ж таки складав іспити, однак, на думку суду, після проголошення секретарем ТККПВ змін до порядку, я повинен був встати та вийти», – розповідає правник. У мотивувальній частині суд встановлює низку обставин, зазначаючи, що перед початком іспиту члени Комісії в усній формі повідомили всіх кандидатів, що іспит проходитиме за новою процедурою. Позивач (після ознайомлення з вищенаведеними змінами) погодився на проходження тестування відповідно до затвердженого графіка саме 25.09.2017 р. Також у документі зазначається, що на сьогодні порядок проходження іспиту змінений, тому «це позбавляє суд можливості, навіть за умови подання позивачем відповідних документів, зобов'язати відповідача допустити його до проходження кваліфікаційного іспиту».
Володимир Боєру наразі вже готує апеляцію. За його словами, насправді, він не має наміру домагатися складати іспит за старою процедурою. «Для мене важливо, щоб було визнано, що Мін'юст порушив норми закону. Цього достатньо», – доповнює правник.
Про можливість повторного складання іспиту пан Боєру говорить досить скептично, хоча не виключає такої можливості. «Вимагати надати можливість складати іспит за старими правилами наразі нерозумно і несправедливо щодо інших кандидатів. Зрозуміло, що цього не станеться. Чи вірю я, що мені дозволять успішно скласти іспит? Ні, не вірю, – категорично стверджує кандидат. – Поки що я не збираюся ставати приватним виконавцем, оскільки багато часу забирає громадська діяльність. Після доволі успішного старту роботи першої сотні приватних виконавців все ж таки існує чимало моментів, над якими потрібно працювати».
Інший кандидат у приватні виконавці, адвокат Віталій Савко, який також складав іспит у «чорній» групі, подав позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічними вимогами, а також зобов'язанням призначити у встановлені законом строки дату складання (нового) іспиту.
Як розповідає позивач, він має кілька основних претензій до Комісії, як і його колеги по кваліфікаційному екзамену (про це ми вже писали у згаданому вище матеріалі). Це необ’єктивне оцінювання результатів (правильно надані відповіді були зараховані як неправильні), технічний збій (всі кандидати отримали однакові запитання, що не могло статися, з позиції теорії вірогідності), а також проведення іспиту на підставі нормативного акту, який не набув чинності та завчасне не попередження про зміну правил проведення іспиту.
В ухвалі суду від 31.10.2017 р. у цій справі, що доступна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, йдеться про витребування протоколу; переліку тестових питань теоретичної частини, затверджених Комісією; переліку питань першого тестового завдання, який був обраний електронною системою тестування на іспиті 2.09.2017 р. низки кандидатів; переліку запитань позивача, його відповіді й тести.
«Було проведено 4 засідання у справі. Всі вони переносилися, оскільки Комісія та ДП «НАІС» не надали результатів тестування, які вимагав суд, що зовсім не спростовує мої підозри», – розповідає В. Савко. За його словами, на сьогодні від відповідачів у справі №804/6720/17 взагалі не вдалося отримати результати іспиту навіть на вимогу суду.
Однак, з їхніх відповідей вбачається, що тестування майбутніх приватних виконавців здійснює не Комісія, а адміністратор автоматизованої системи тестування, який вирішує, правильні чи неправильні результати кандидатів. «Ніхто не перевіряє коректність наданих відповідей та ні за що не відповідає. По-перше, це створює умови для маніпуляцій. По-друге, якщо ніхто не перевіряє відповіді кандидатів, навіщо в Комісії міністр чи заступник міністра та інші поважні люди. Набрали б туди прибиральниць, вони затверджували б цифри, які надіслав їм адміністратор системи тестування», – емоційно аргументує Віталій Савко.
Таким чином, юрист зробив висновок про те, що члени Комісії не бачать відповідей кандидатів, а отже, не можуть перевірити результат у разі надходження скарги. Ніхто не може перевірити відповіді, навіть суд. При цьому кандидат не заперечує, щоб тести перевіряв комп’ютер. «Автоматизована система – це дуже добре. Проте якщо є об’єктивні сумніви чи заява від кандидата, мала бути дотримана прозорість. До винесення безглуздого рішення Комісія (разом з учасником іспиту чи без кандидата, але з обов’язковим розкриттям відповідей) повинна перевірити бездушну машину», – деталізує пан Савко.
Про свої подальші дії у справі кандидат у приватні виконавці каже, що планує подавати уточнене клопотання на витребування відповідей, з урахуванням «відмазок» Мін’юсту та ДП «НАІС», яке вже підготував: «Якщо після цього не нададуть відповіді, буду виходити на рішення». На наше запитання, чи є плани спробувати знову своє юридичне щастя після спливу 6-місячного строку, кандидат відповів, що обов'язково піде складати іспит.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться відомості про ще один адміністративний позов до Міністерства юстиції, що перебуває на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва, від Тараса Федорича – ще одного із кандидатів 25.09.2017 р. (справа №826/13707/17).
Як йдеться в інформації ЄДР, позивач у цій справі звернувся з позовом до Мін'юсту, в якому просив визнати п. 3 наказу Міністерства №2905/5 від 18.09.2017 р. щодо його чинності з дня офіційного опублікування протиправним та нечинним з дати прийняття (а також рішення ТККПВ); кваліфікаційний іспит приватного виконавця визнати таким, що не відбувся; зобов'язати Міністерство в особі Комісії допустити до складання іспиту позивача та провести його відповідно до Порядку (в редакції від 30.06.2017 р.).
Наразі реєстр судових рішень останнім документом у цій справі містить ухвалу від 8.12.2017 р. про повернення позовної заяви. В ухвалі зазначається, що документ було залишено без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків позову. На жаль, «ЮГ» не вдалося отримати коментар пана Федорича щодо цієї справи.
Отримати своє, або не іспитом єдиним
Продовжується процесуальний розгляд справи №802/1812/17-а у Вінницькому окружному адміністративному суді за позовом адвоката, кандидата у приватні виконавці Максима Костіна. Цей випадок дотичний до впровадження у процедурі кваліфікаційного іспиту на свідоцтво приватного виконавця так званого інституту апеляції, що передбачає можливість доступу кандидата до власного результату екзамену та фактично «дострокової перездачі».
Нагадаємо, юрист намагався отримати результати свого тестування від Комісії та ДП «НАІС», проте отримавши лише формальні відповіді, подав відповідний позов до суду. В межах позовних вимог суд витребував відповіді, надані кандидатом на іспиті.
«ДП «НАІС» відповіді не надав, мотивуючи, що у нього відсутня інформація про імена доступу, під якими кандидати складали іспит. Суд, у свою чергу, витребував у Міністерства екзаменаційну відомість, де містяться дані кандидатів та імена доступу», – розповідає правник про перебіг справи. Однак Міністерство досі не надало витребувані докази. Наразі у справі за його клопотанням було замінено відповідача – Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців на постійну, а також залучено Мін'юст у ролі відповідача. Чергове засідання у справі призначено на 07.02.2018 р.
На запитання «ЮГ» про те, що буде далі, пан Костін наголошує на необхідності витребувати свої відповіді. Задля цього він як позивач прагне використати всі процесуальні можливості, передбачені нормами Кодексу. Також юрист планує знову складати іспит.
Вже є результати у низці позовів, поданих до Міністерства та ТККВП кандидатом у приватні виконавці Денисом Матвійчуком. Всі вони стосуються різних юридичних моментів (аспектів процедури проведення іспиту на право отримання свідоцтва приватного виконавця, зобов'язання надати відповідь на запити, визнання протиправною бездіяльності та ін.) та перебувають на розгляді в різних судових інстанціях.
Нашу увагу привернула одна зі справ пана Матвійчука за №805/3915/17-а. 05.01.2018 р. Донецький окружний адміністративний суд виніс рішення за його позовом до Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Запитаєте, до чого тут Мін'юст? У позовних вимогах юрист просить визнати протиправними дії відповідача щодо направлення його звернення до Міністерства юстиції, а також зобов'язати Секретаріат розглянути відповідне звернення та повідомити позивача про результати розгляду. В тексті рішення вказується, що позов обґрунтований тим, що Секретаріат. порушуючи вимоги законодавства, передав скаргу до того органу, дії якого оскаржуються.
Передувала цьому, як вказано в описовій та мотивувальних частинах судового рішення, скарга пана Матвійчука на ім'я прем’єр-міністра на дії посадових осіб Міністерства, в якій йшлося про порушення його прав у процесі здійснення процедури допуску до професії приватного виконавця, а також необхідність «провести перевірку за переліченими фактами, притягнути винних осіб до відповідальності, вплинути на відповідальних за реформу осіб для запровадження прозорості процесу доступу до професії». Проте в результаті ця скарга позивача була направлена до Міністерства.
За результатами розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позову, зазначивши, що відповідач в особі Секретаріату Кабміну протиправно направив звернення позивача на розгляд Мін'юсту, не звернувши уваги, що у зверненні вказувалося на порушення прав позивача з боку цього Міністерства (на підставі ст. 7 Закону «Про звернення громадян»). У нас не прецедентна судова система, але все ж цікаво, як подібне рішення вплине на таку практику перенаправлень скарг у вітчизняних держорганах.
«Два попередніх аналогічних рішення Кабінет Міністрів у добровільному порядку не виконав. Чхали Кабінет Міністрів України на рішення, винесені ім'ям України. У цій справі суд зобов'язав подати звіт про виконання рішення. Подивимося на результат», – емоційно коментує рішення у цій своїй справі Д. Матвійчук. Рішенням суду Секретаріат Кабміну зобов'язаний розглянути звернення позивача по суті та письмово повідомити заявника про результати його розгляду.
Як свідчать дані порталу «Судова влада України», цими кількома справами, які ми спробували дослідити, не вичерпується список позовів, поданих до вітчизняного Міністерства юстиції. Як бачимо, судитися з відомством – це юридично захопливо для українських правників. To be continued...