Якісна освіта - вдала кар'єра

Сьогодні у нашій країні відбулась якісна зміна соціальної значущості юриспруденції. Юридична професія стала однією з найбільш престижних, деякі експерти навіть називають її елітною. Разом з тим, кроки з реформування юридичної сфери в державі обмежуються областю законодавства і перебудовою юридичної практики. Але ж не секрет, що ефективність реформування як у правовій сфері, так і в масштабах усього суспільства безпосередньо залежить від рівня кваліфікації юридичного корпусу держави. Та чомусь у суспільстві все частіше «блукає» фраза: «Юристів багато, та професіоналів серед них мало». В чому ж причина такого занепаду якісної складової правничих кадрів?

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

«Головний недолік чинної системи юридичної освіти – нездатність випускників застосувати на практиці набуті теоретичні знання, брак практичних вмінь і навичок», – такими є результати опитування роботодавців та експертів про якість підготовки випускників юридичних шкіл, представлені 4 грудня ц.р. під час круглого столу, що був присвячений обговоренню рекомендацій щодо шляхів наближення юридичної освіти до вимог ринку праці.

Дослідження проведено ВГО «Українська Асоціація Маркетингу» у рамках проекту «Залучення громадськості до формування рамки кваліфікації юридичної професії шляхом проведення аналізу інформації про обсяг знань, перелік навичок і вмінь, якими має володіти випускник юридичного ВНЗ, щоб відповідати вимогам сучасного ринку праці». Цей грантовий проект реалізується у період з липня по грудень 2014 р. за підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя».

У рамках дослідження було опитано 457 роботодавців та експертів з числа керівників юридичних підрозділів органів державної влади, власників, керівників і менеджерів підприємств та організацій приватного сектору, представників громадських і професійних об’єднань правників і профільних вузів, керівників юридичних служб та менеджерів з персоналу підприємств.

Якої мірою випускники юридичного профілю готові до виконання своїх посадових функцій з огляду на їхні:

Більшість роботодавців та експертів вважають, що мають бути прийняті національні професійні стандарти діяльності та кваліфікаційні вимоги до фахівців юридичного профілю за основними напрямками діяльності. Базуючись на цих професійних стандартах, профільні фахові організації та освітяни повинні спільно розробити освітній стандарт. Особлива увага має приділятись викладанню предметів прикладного характеру, організації проходження регулярної практики, а також широкому залученню успішних правників-практиків до викладання у рамках навчального процесу.

Як відзначили організатори дослідження, проведені опитування та консультації засвідчили, що однією з перепон на шляху до вдосконалення юридичної освіти є відсутність національного стандарту такої освіти за наявності диплому державного зразка. З метою усунення цієї перешкоди проект USAID «Справедливе правосуддя» підтримує проведення дослідження ринку праці задля розробки рамки кваліфікацій правничої професії та професійного стандарту, який, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», повинен враховуватись від час розробки національного стандарту юридичної освіти.

Як відзначив у своєму зверненні до учасників заходу керівник проекту USAID «Справедливе правосуддя» Девід Вон, саме якісна юридична освіта є запорукою високого професійного рівня правників загалом та суддів і прокурорів зокрема. «Саме тому наш проект вже протягом 3 років надає експертну підтримку процесу реформування правничої освіти в Україні, співпрацюючи з Міністерством освіти і науки, Міністерством юстиції та низкою правничих шкіл. Дослідження, результати якого ми сьогодні презентуємо, покликане сприяти стандартизації юридичної освіти, наповненню її сучасним змістом та орієнтації на вимоги ринку праці», – додав американець.

Генеральний директор ВГО «Українська асоціація маркетингу» Ірина Лилик у своєму вітальному слові відзначила, що результати проведеного дослідження будуть знаходитись у відкритому доступі на веб-сторінках. «Наша організація не представляє юридичну спільноту, тому результати дослідження не є заангажованими», – наголосила пані Лилик.

«Наявність диплому про відповідну кваліфікацію не є кількісним і якісним показником, який на сьогодні потрібний нашій державі», – повідомила директор юридичного департаменту Міністерства освіти і науки України Ольга Кравченко, також вітаючи учасників круглого столу. Сьогодні навіть МОН, за її словами, маючи оголошення про вакансії, не може підібрати висококваліфікованого юриста. Це є проблемою не тільки у державних органах, а й у більшості приватних компаній. Пані Кравченко висловила сподівання, що презентація результатів дослідження дасть можливість викрити конкретні проблеми у наданні правничої освіти.

Член ради «Української асоціації маркетингу», керівник грантового проекту Сергій Лилик презентував результати реалізації проекту «Залучення громадськості до формування рамки кваліфікації правничої професії шляхом проведення аналізу інформації про обсяг знань, перелік навичок і вмінь, якими має володіти випускник юридичного ВНЗ, щоб відповідати вимогам сучасного ринку праці». Він зауважив, що мета проекту, яку перед ставили собою його організатори, триєдина:

- отримати достовірну інформацію про бажаний обсяг знань, перелік навичок, вмінь та професійних цінностей, які мають бути сформовані у випускника правничої школи;

- з’ясувати зацікавленість фахових спільнот юристів щодо участі у роботі з формування рамки кваліфікації правничої професії і національного стандарту юридичної освіти;

- презентувати результати дослідження МОН та Мін’юсту з метою ініціювати на державному рівні:

а) формування рамки кваліфікації та стандартів правничої професії;

б) вироблення і затвердження національного стандарту юридичної освіти;

в) перегляд навчальних програм відповідно до вимог ринку праці.

Проект, за словами доповідача, реалізувався у 4 основних етапи: кабінетне дослідження, опитування 416 роботодавців юридичної сфери, опитування 41 експерта та підготовка попередніх звітів та обговорення їх результатів на фокус-групах у Одесі, Львові, Києві та Харкові. Висновки щодо основних недоліків існуючої системи юридичної освіти ініціатори дослідження назвали наступні:

1) невміння випускників застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;

2) брак практичних вмінь і навичок;

3) брак розуміння та поваги до професійних цінностей.

Теоретичні знання оцінюються респондентами проекту досить високо (64% оцінок роботодавців «відмінно» та «добре»), тоді як практичні вміння та набуті навички здобули переважно негативну оцінку (відповідно 65% та 58% респондентів виставили оцінки «погано» і «дуже погано»). Водночас лише половина роботодавців звертають увагу на те, диплом якого саме ВНЗ має молодий фахівець. «Успішні компанії впроваджують власні програми оцінки та додаткової підготовки кадрів», – відзначив С. Лилик.

Як і будь-яке дослідження, опитування або проект, згадана програма, звісно ж, передбачала й розробку рекомендацій щодо вдосконалення надання вищої юридичної освіти в Україні за результатами опитування. По-перше, доцільно розділити юридичну освіту на три напрямки підготовки: «Правознавство», «Міжнародне право» та «Правоохоронна діяльність» (за це виступають 54% роботодавців, а також учасники дискусій на фокус-групах). По-друге, необхідно позбавити юридичну освіту репресивного ухилу (це відзначалося у ході дискусій на фокус-групах). По-третє, основою освітнього стандарту мають бути професійні стандарти за основними напрямками юридичної діяльності. І по-четверте, орієнтувати акредитацію освітніх програм варто на задоволення потреб ринку (про це також говорили учасники дискусій на фокус-групах).

За підсумками засідання круглого столу організатори презентованого проекту підготували наступні рекомендації:

1. Визнати, що стандартизація юридичної освіти та наближення її змісту до сучасних вимог ринку праці є важливими цілями реформи юридичної освіти, які мають бути розвинуті у стратегії реформування юридичної освіти.

2. Запросити фахові та донорські організації підтримати такі ініціативи.

Також учасники заходу в цілому позитивно оцінили ініціативу Асоціацію адвокатів України про участь у роботі стосовно напрацювання професійних стандартів за основними напрямками діяльності у юридичній сфері з урахуванням існуючих міжнародних і національних стандартів.