Більшість працівників при оформленні на роботу беззастережно довіряють роботодавцю, підписуючи трудовий договір і вважаючи, що він таким і є. Проте на практиці досить часто вже згодом такі працівники дізнаються, що не можуть взяти відпустку, в оплаті лікарняного їм відмовляють тощо. І причина в тому, що працівником було підписано цивільно-правовий договір, а не трудовий. Саме тому необхідно знати відмінності цих договорів, свої права за ними і особливо уважно читати договір перше, ніж його підписувати.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У цій статті ми розкажемо про відмінності трудового та цивільно-трудового договорів, а також про те, чому так важливо підписувати саме трудовий договір для отримання гарантій, передбачених трудових законодавством.
Відмінність цивільно-правового та трудового договорів
Перш за все, слід зазначити, що укладення, виконання і припинення договорів цивільно-правового характеру, найпоширенішими з яких є договори підряду та надання послуг, регулюється цивільним законодавством, а укладення, виконання і припинення трудових договорів — трудовим законодавством. До одного з видів договору не можна застосовувати норми, що регулюють інший вид.
Особи можуть виконувати роботу на підставі як трудового договору, так і цивільно-правового. Правильне застосування того чи іншого договору убезпечить від непорозумінь, а в деяких випадках і від трудових спорів, особливо з громадянами, які виконують роботу за договором підряду або договором про надання послуг, зокрема, щодо записів про роботу в трудову книжку, надання відпусток, притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, оплати за час тимчасової непрацездатності (за листком непрацездатності), виплати доплат, надбавок, премій тощо.
Пам’ятайте: трудовий договір укладається між працівником і роботодавцем, а сторонами цивільно-правової угоди можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи. Вид договору не можна обирати за критеріями зручності або економічної доцільності.
Трудовий договір — це?
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з положеннями ст. 24 КЗпП, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.
Трудовий договір — це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Таку позицію займає Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 р. у справі №540/4109/18. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 4 липня 2018 р. у справі №820/1432/17, від 24 грудня 2019 р. у справі №823/1167/16, від 5 лютого 2020 р. у справі №620/3913/18, від 6 лютого 2020 р. у справі №0840/3690/18, від 3 березня 2020 р. у справі №1540/3913/18.
Цивільно-правовий договір — це?
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, цивільно-правовий договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Його учасниками є замовник та виконавець. Він може укладатися у формі договору підряду (регулюється гл. 61 ЦК) або договору надання послуг (гл. 63. ЦК).
Важливо! Предметом трудового договору є процес праці, а саме: виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто виконання працівником певної трудової функції.
При цьому трудова функція працівника, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату за винятком строкових трудових договорів, що укладаються з особами для виконання певної роботи у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк (ст. 23 КЗпП України).
За цивільно-правовим договором предметом є кінцевий результат, тобто виконання виконавцем обумовленої роботи, направленої на досягнення кінцевого результату. У такому разі важливим є результат роботи, а не спосіб його досягнення.
Таким чином, якщо фізична особа взяла на себе обов'язок виконати роботу і передати замовнику її результат (наприклад, договір підряду) — це цивільно-правовий договір, а якщо громадянин виконує роботи під керівництвом іншої сторони, що взяла на себе обов’язок організувати працю та одержала право давати вказівки щодо послідовності проведення робіт — це трудовий договір.
Ознаки трудового відносин
Характерними ознаками трудових відносин є:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. №327;
- обов`язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо;
- праця юридично не самостійна, проходить у рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);
- шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу;
- виконання роботи певного виду (трудової функції);
- трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час;
- виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці;
- встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності;
- застосування заходів дисциплінарної відповідальності;
- право на встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо, забезпечення яких є обов'язком роботодавця.
Ці ознаки трудових відносин було сформульовані у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 р. у справі №640/1099/19
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, зокрема, роз'яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він має працювати, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки (ст. 29 КЗпП України).
Ознаки відносин за цивільно-правовим договором:
- особа самостійно організує виконання роботи на власний ризик;
- не зараховується до штату установи (організації);
- не вноситься запис до трудової книжки;
- не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду;
- не передбачено жодних пільг, компенсацій та гарантій, встановлених трудовим законодавством;
- результати роботи, як правило, фіксуються в актах приймання виконаних робіт;
- виплачується винагорода за виконану роботу.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 р. у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 р. у справі №815/954/18.
Звертаємо увагу, що хоча особа, котра працює за цивільно-правовим договором, позбавлена права на оплачувану відпустку, нарахування компенсації за невикористані дні відпустки, проведення індексації заробітної плати тощо, вона має право на право на оплату тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.
Важливо! Відповідно до п. а ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.
Визнання цивільно-правового договору трудовим
Визнати цивільно-правові відносини трудовими можна лише в судовому порядку. Беручи до уваги судову практику щодо таких спорів, суди стають на бік працівників, якщо встановлено достатній обсяг фактів, що характеризують відносини особи та суб’єкта господарювання, який його наймає, як трудові. Хоча з боку працівника для цього має бути подано достатньо доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 24, КЗпП України пов’язує факт допуску працівника до роботи з укладенням трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, і повідомленням Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу. Отже, якщо працівник фактично виконує трудові функції, але трудові відносини з ним не оформлено, це може розцінюватися як порушення, що призводить до штрафної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Для того, щоб накласти штраф за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, Держпраці необхідно мати або рішення суду, що встановлює це, або ж під час перевірки суб’єкта господарювання встановити факт виконання особою трудових функцій без укладання трудового договору. Однак такі факти мають ґрунтуватися, передусім, на кадрових документах і документах з оплати праці. Водночас аналізувати зміст цивільно-правового договору, а також визнавати ЦПД фактично трудовими угодами не належить до компетенції Держпраці.
У рішеннях ВАС від 07.02.2012 р. №К-19381/10, від 19.01.2012 р. №К-58453/09, від 06.03.2012 р. №К-24741/09 підставами для того, аби визнати цивільно-правові відносини фактично трудовими, були такі факти:
- особа систематично виконувала доручення посадових осіб суб’єкта господарювання, а обсяг її обов’язків збігався з колом обов’язків за відповідною посадою;
- особа керувалася внутрішніми положеннями суб’єкта господарювання;
- особа отримувала матеріальну допомогу та щомісячні виплати, як і працівники;
- час роботи особи зазначали в табелі.
Для прикладу розглянемо на практиці ситуацію на основі постанови ВС від 17 червня 2020 р. у справі №688/4284/13-ц. До суду звернулась особа з позовною заявою про встановлення факту трудових відносин.
На обґрунтування своїх вимог працівник надав договір, який був укладений між сторонами. За умовами цього договору особа зобов`язувалась надавати послуги з юридичного супроводу господарської діяльності товариства на посаді начальника юридичного відділу підприємства. Також відповідно до договору виконавець підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку, встановленому на підприємстві, та мав право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів. Відповідно до договору, особа зобов`язалась добросовісно виконувати обов'язки начальника юридичного відділу підприємства, а відповідач, у свою чергу, мав право вимагати виконання цієї роботи. Відповідач мав обов'язок оплачувати роботу працівника шляхом щомісячної виплати заробітної плати. За 3 дні до початку відпустки відповідач зобов'язувався виплачувати позивачу середньомісячний заробіток та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку.
Дослідивши усі обставини справи, судом було встановлено, що були факти приховування трудових відносин цивільно-правовим договором, всі ознаки та положення якого вказували на наявність трудових відносин. У матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт за цивільно-правовим договором, складених сторонами цього договору. Окрім того, умовами договору передбачена систематична оплата праці за виконану роботу, як це передбачено трудовим договором, а не разова.
Що ще може бути доказами, якщо ви працюєте за прихованим трудовим договором?
Акт Держпраці після проведення перевірки роботодавця. Цей акт буде додатковим доказом на вашу користь в суді. Також для суду треба підготувати докази, які підтверджують ваше перебування у трудових відносинах з роботодавцем. Вся переписка має бути роздрукована та засвідчена вашим підписом, свідчення інших працівників — задокументовані письмово та підписані кожним працівником особисто. Окрім того, радимо фіксувати факти отримання грошей. У разі, якщо вам видають їх в конверті, сфотографуйте його, а також відомість, під якою підписується.
Таким чином, відносини, що виникають з цивільно-правового договору, не є тотожними з трудовими правовідносинами. Це також офіційне оформлення відносин між сторонами, проте за результатами укладення цивільно-правового договору трудових відносин не виникає. Необхідно чітко розрізняти наслідки укладення таких договорів та укладати лише трудові договори задля отримання всіх гарантій, передбачених законодавством.